Справа № 240/17093/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
04 березня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1.Короткий зміст позовних вимог.
1.1. До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просила: визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження виплати в повному обсязі призначеної пенсії та зобов'язати відповідача виплачувати пенсію в повному обсязі з 01 березня 2024 року в сумі 28 924 грн. 36 коп. (щомісячно) без обмежень максимальним розміром, відповідно до вимог п.2 розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, №5, ст.50) із змінами по стану на 01 січня 2017 року.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням оновленої довідки. Однак, під час перерахунку, відповідачем обмежено пенсію максимальним розміром, внаслідок чого розмір пенсії, що виплачується становить 23 610,00 грн. На думку позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області протиправно обмежено пенсію максимальним розміром, чим порушено його конституційне право на соціальний захист.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
2.2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №240/1148/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.04.2019 належної пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 30.11.2023 за особовою справою №ХЗ70912 про грошове забезпечення її померлого чоловіка ОСОБА_2 для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019.
2.3. Під час перерахунків пенсії відповідачем застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, внаслідок чого фактична сума пенсії до виплати склала 23 610,00 грн.
2.4. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду.
3.Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позов задоволено.
3.2. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2024 з обмеженням максимальним розміром.
3.3. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з врахуванням виплачених сум пенсії.
4.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1. Відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку останнього призвело до неправильного вирішення питання.
4.2. Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1. Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII).
1.2. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
1.3. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
1.4. Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
1.5. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
1.6. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
1.7. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
1.8. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
1.9. Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ(у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
1.10. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
1.11. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
1.12. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
1.13. При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
1.14. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
1.15. Відтак, обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01.03.2024 максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
1.16. Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.2. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2.3. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.