Справа № 120/9633/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
04 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1.Короткий зміст позовних вимог.
1.1. До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у зв'язку із досягненням пенсійного віку, позивачем 31.05.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано заяву про призначення пенсії за віком з пакетом необхідних документів. Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком від 07.06.2024 №025550011588, оскільки відсутній необхідний страховий стаж.
1.3. Підставою відмови стала відсутність, на думку пенсійного органу, необхідного страхового стажу, у зв'язку із не зарахуванням до страхового стажу періодів роботи: зокрема період роботи з 01.04.1986 по 01.07.1987, оскільки в записах про прийняття зроблено виправлення у даті наказу; також не зараховано період роботи згідно трудової книжки від 09.01.1996 оскільки її заповнено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: на першій (титульній) сторінці відсутній рік народження.
1.4. Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 31.05.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З метою призначення пенсії надав ряд документів, в тому числі трудову книжку.
2.2. За результатами розгляду заяви позивача та наданих документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області прийнято рішення №025550011588 від 07.06.2024, яким відмовлено у призначені пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
2.3. Так у рішенні визначено, що вік заявника на момент звернення становить 63 роки 3 місяці 5 днів. Страховий стаж 19 років 4 місяці 15 днів, з необхідних від 21 до 31 року.
2.4. За результатами розгляду документів, наданих позивачем до заяви про призначення пенсії, та наявних відомостей, до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 01.04.1986 по 01.07.1987, оскільки наявні виправлення у даті в наказі про прийняття;
- період роботи згідно трудової книжки від 09.01.1996, оскільки її заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме на першій (титульній сторінці) відсутній рік народження.
3.Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року позов задоволено.
3.2. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 07.06.2024 №025550011588 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 .
3.3. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.04.1986 по 01.07.1987 та періоди роботи згідно трудової книжки від 09.01.1996, та за результатом розгляду заяви прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
4.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1. Відповідач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку останнього призвело до неправильного вирішення питання.
4.2. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1. Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
1.2. Водночас з вищезазначеного вбачається, що страховий стаж, отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку, обчислюється на підставі документів згідно з законодавством, що діяло до набрання чинності Закону № 1058-IV.
1.3. Як свідчать матеріали справи, у рішенні від 07.06.2024 №025550011588 відповідачем не зараховано ряд періодів роботи позивача, зокрема: з 01.04.1986 по 01.07.1987, оскільки дату наказу про прийняття на роботу виправлено; період роботи згідно трудової книжки від 09.01.1996, оскільки на титульній сторінці відсутній рік народження позивача.
1.4. З приводу зазначеного, суд вказує, що статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
1.5. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
1.6. Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
1.7. Відповідно до пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 "Про трудові книжки працівників та службовців" (далі - Постанова № 656) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
1.8. Відповідно до п. 18 Постанови № 656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
1.9. З аналізу вказаних норм судом встановлено, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
1.10. Дослідивши копію трудової книжки ОСОБА_1 від 08.06.1981 НОМЕР_1 судом встановлено, що дійсно запис №12 виконаний з порушенням вимог чинного на той момент законодавства, яким визначено порядок заповнення трудової книжки. Однак, таке порушення допущено роботодавцем при веденні трудової книжки позивача, відтак, на останнього не може покладатись відповідальність за порушення вимог, зокрема, Інструкції №58.
1.11. Щодо періодів роботи ОСОБА_1 згідно трудової книжки від 09.01.1996, суд зазначає, що у матеріалах справи міститься копія трудової книжки позивача від 09.01.1996, на титульній сторінці якої вказано рік народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, на внутрішній сторінці трудової книжки зазначено, що дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 записана згідно паспорта (ID-картки) НОМЕР_2 , виданого 0523 від 19.08.2020, запис скріплено підписом і печаткою відповідальною особою, за ведення трудової книжки.
1.12. Суд зауважує, що записи про спірні періоди роботи у трудовій книжці позивача не містять недопустимих (таких, що внесені в супереч Інструкції) перекреслень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст.
1.13. Суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
1.14. Судова колегія звертає увагу апелянта, що виправлення у даті наказу про прийняття на роботі та відсутність дати народження позивача, на титульній сторінці трудової книжки (у разі наявності такого факту), не може бути підставою для відмови в зарахуванні до трудового стажу позивача спірних періодів роботи та позбавлення позивача його конституційного права на пенсійне забезпечення.
1.15. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.2. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2.3. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.