Справа № 120/7980/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Н.В.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
04 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1.Короткий зміст позовних вимог.
1.1. До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
1.2. Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача № 025750009084 від 28.03.2024 щодо відмови у призначенні пенсії.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1. 21.03.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком.
2.2. Рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області від 28.03.2024 №025750009084 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. У рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано:
- період роботи в колгоспі з 17.01.1991 по 01.08.1991, оскільки не надана довідка про фактично відпрацьований стаж (вихододні);
- період безробіття з 12.12.2023 по 01.03.2024, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про зазначений період.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року позов задоволено частково.
3.2. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №025750009084 від 28.03.2024.
3.3. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи в колгоспі з 17.01.1991 по 01.08.1991 та період отримання допомоги по безробіттю з 12.12.2023 по 10.03.2024, повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 21.03.2024 з урахуванням висновків суду.
3.4. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
4.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1. Відповідач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку останнього призвело до неправильного вирішення питання.
4.2. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.
ІІ. Мотивувальна частина.
1.Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1. Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
1.2. Частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на призначення пенсії за віком мають особи, які у період з 01.01.2024 по 31.12.2024 досягли віку 60 років та набули страховий стаж не менше 31 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років (ч. 3 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
1.3. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
1.4. Щодо не зарахування періоду роботи з 17.01.1991 по 01.08.1991 у колгоспі, оскільки відсутня довідка про фактично відпрацьований стаж (вихододні), суд зазначає наступне.
1.5. Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.2 Порядку).
1.6. Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.
1.7. Водночас, як видно із трудової книжки позивача записи про періоди його роботи з 17.01.1991 по 01.08.1991 у колгоспі "Славутич" (17.01.1991 прийнятий на роботу кам'янщиком 4 розряду; 01.08.1991 - звільнений за власним бажанням) є чіткими, зрозумілими та не підлягають подвійному тлумаченню, відтак, позбавлення права на призначення пенсії без врахуванням вищезазначених періодів є порушенням прав позивача.
1.8. Таким чином, позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його страхового (трудового) стажу.
1.9. Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта стосовно не надання довідки про фактично відпрацьований стаж (вихододні), оскільки не надання такої довідки не може свідчити про відсутність у позивача права на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 17.01.1991 по 01.08.1991 у колгоспі "Славутич".
1.10. Таким чином, відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 17.01.1991 по 01.08.1991 у колгоспі "Славутич" відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 .
1.11. Окрім того, судом встановлено, що у період з 12.12.2013 по 10.03.2024 позивач отримував допомогу по безробіттю у Вінницькому обласному центрі зайнятості Хмільницькій філії, що підтверджується записами №№30-31 у трудовій книжці.
1.12. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України від 02.03.2000 №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж сім місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
1.13. Як передбачено у ч. 1 ст. 31 Закону №1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) закінчення строку її виплати; 2) припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України "Про зайнятість населення".
1.14. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів (ч. 3-3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону №1533-III).
1.15. Згідно абзацу третього ч. 1 ст. 24 Закону №1058 період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
1.16. Суд зазначає, що абзацом третім ст. 24 Закону №1058 чітко передбачено, що період отримання особою допомоги по безробіттю повинен зараховуватись до її страхового стажу.
1.17. Отже, відповідач, всупереч зазначеним вимогам, протиправно не зарахував позивачу до його страхового стажу періоду отримання допомоги по безробіттю з 12.12.2023 по 10.03.2024, що чітко передбачено законодавством.
1.18. За наведених обставин, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії за віком № №025750009084 від 28.03.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
1.19. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
1.20. Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
1.1. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
1.2. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
1.3. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.