Справа № 240/22886/23
Головуючий у 1-й інстанції: Леміщак Д.М.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
04 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ГУ ПФУ в Житомирській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) в якому просила:
-визнати протиправними рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 29.06.2023 та рішення ГУ ПФУ в Житомирській області, викладене у формі повідомлення про відмову у призначенні пенсії від 04.07.2023 № 0600-0217-8/69720;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону «Про статус та соціальну захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.06.2023 №064050004329 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати з 22.06.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 має статус громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (Категорія 3), що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_1 від 13.03.1993.
Згідно довідки Олевської міської ради Житомирської області від 05.06.2023 №926 ОСОБА_1 з 26.04.1986 по даний час зареєстрована та постійно проживає у с. Зубковичі Коростенського (Олевського) району Житомирської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС.
Так, 22.06.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви додано, зокрема, копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , копії витягів з наказів Олевського управління Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості ПК № 061600403102200006 від 21.04.2004, ПК № 061600004110300001 від 07.04.2005, ПК № 06160160503100003 від 26.04.2006, ПК № 061601606112200003 від 03.04.2007, ПК № 061600607110900002 від 31.08.2008, ПК № 061600608101000001 від 27.07.2009, копію посвідчення серії НОМЕР_1 громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, довідку Олевської міської ради Житомирської області від 05.06.2023 № 926.
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто ГУ ПФУ у Дніпропетровській області та 29.06.2023 прийнято рішення №064050004329 про відмову у призначенні пенсії.
У вказаному рішенні зазначено про те, що вік заявника 54 роки. Зниження пенсійного віку, визначене статтею 55 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 6 років. Особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсійний вік зменшується на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. Необхідний страховий стаж становить 24 років. Страховий стаж особи становить 22 роки 5 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 6 років. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. В призначені пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного загального стажу 24 роки.
Про прийняте ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішення позивача було повідомлено листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 04.07.2023 № 0600-0217-8/69720.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково.
Колегія суддів частково погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 (Закон № 796-XII).
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені ст.55 Закону № 796-XII.
Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV встановлено, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Згідно ч. 1 ст. 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Так, відповідачами не заперечується право позивача на зниження пенсійного віку на 6 років відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII.
Частиною 3 ст. 55 Закону № 796-XII прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) визначені у статті 56 Закону № 796-XII, згідно з частиною другою якої право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Так, відмовляючи позивачці в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області посилалось на те, що для призначення позивачці пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII її страховий стаж, з урахуванням вимог статті 26 Закону № 1058-ІV, повинен становити 24 роки, натомість наявний в неї страховий стаж становить 22 роки 5 днів.
Проте, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 25.02.2020 у справі № 344/9747/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким відповідно до статті 56 Закону № 796-ХІІ громадянам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, надано державою право саме на пенсію в повному розмірі - у розмірі не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону № 1058-ІV.
Тобто, ОСОБА_1 як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, має право на призначення пенсії за наявності стажу роботи не менше 15 років.
Враховуючи те, що позивач як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, яка станом на день звернення до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України досягла віку 54 роки та мала страховий стаж понад 15 років, має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, а тому відмова пенсійного органу в призначенні позивачці такої пенсії є незаконною.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що наявні в позивача документи, які знаходяться в матеріалах справи, містять достатньо даних, які вказують додержання умови надання пенсій за віком особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення викладені у ст.55 Закону №796-ХІІ та наявність права зменшення пенсійного віку.
Зважаючи на те, що позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, досягнула відповідного віку, має стаж роботи не менше 15 років та має право на користування пільгами, зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №064050004329 від 29.06.2023 не відповідає передбаченим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, а відтак є протиправним та підлягало скасуванню, що не спростовано доводами апеляційної скарги.
Крім того, згідно п. 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пнктом 4.3. розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно п. 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Однак, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність зобов'язання саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплачувати позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки згідно вимог Порядку №22-1 виплату пенсії здійснює орган Пенсійного фонду за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, в даному випадку ГУ ПФУ в Житомирській області.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції в частині зобов'язальної вимоги, з урахуванням висновків, викладених в постанові суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відтак, в порядку ст. 317 КАС України, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року змінити.
Викласти абзац третій резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року наступним чином:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 22.06.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"".
В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.