Справа № 240/341/23
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
04 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" про анулювання спеціального дозволу,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Державна служба геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" із позовом, в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу користування надрами №5734 від 07.02.2013 наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер".
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 позов задоволено повністю.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов'язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра. При цьому право тимчасово зупиняти дію спеціального дозволу надано органу, який видав спеціальний дозвіл.
Виходячи з наведених вище положень Кодексу України про надра, Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Порядку №615, суд дійшов висновку про те, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для видання уповноваженим органом припису про їх усунення та зупинення дії дозволу.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що Державною службою геології та надр України, яка є позивачем у даній справі, у відповідь на адвокатський запит від 16.08.2024 надано відповідь від 17.10.2024, з якої вбачається, що ряд документів, дефіцит яких став підставою для винесення оскаржуваного рішення, в дійсності був у наявності в Державної служби геології та надр України.
Таким чином, очевидним є те, що ряд доказів (зокрема - ті, що стосуються наявності погоджень, геологічної та маркшейдерської документації, приймання - передачі родовища, тощо), що мають фундаментальне значення для вирішення даної справи, перебували в самого позивача та, з невідомих причин, не були надані суду для винесення дійсно справедливого та законного рішення.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, є самостійною підставою для припинення права користування ними, а тому судом першої інстанції було встановлено всі обставини, що мали значення для справи та надано їм правову оцінку, що рішення в повній мірі відповідає нормам матеріального права.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер" надано спеціальний дозвіл на користування надрами №5734 від 07.02.2013, з метою видобування габро, придатного для виготовлення блоків та виробництва облицювальних виробів з них; лабрадорит, порушене вивітрюванням габро та відходи від виготовлення облицювальних виробів, придатні для виробництва щебеню будівельного і каменю бутового, строком дії до 07.02.2023.
Між Держгеонадра та Надрокористувачем укладено Угоду №5734 про умови користування надрами з метою видобутку корисних копалин від 01.11.2019, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №5734 від 07.02.2013.
Відповідно до наказу від 13.07.2021 за №517, у період з 25.08.2021 по 06.09.2021 Держгеонадра проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ТОВ "Партнер", за результатами якої складено акт №06-02/23/2021-50/п (150) від 06.09.2021, яким виявлено порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме:
1. Не представлений акт про передачу розвіданого Теофіпольського-1 родовища габро для промислового освоєння.
2. Не представлено складеного, погодженого та затвердженого проекту розробки та рекультивації Теофіпольського-1 родовища габро в порядку, встановленому законодавством.
3. Не виконується пункт 2 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №5734 від 07 лютого 2013 року, а саме не проводиться щорічний радіаційний контроль за видобутою сировиною в кар'єрі на продукції (камінь бутовий) з неї на відповідність вимогам НРБУ-97.
4. Не виконується пункт 3 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №5734 від 07 лютого 2013 року в частині проведення своєчасної і в повному обсязі сплати обов'язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством. Відповідно до довідки ТОВ "Партнер" від 30.08.2021 №3008-01 заборгованість по сплаті рентної плати складає 75 301,45 грн.
5. Раціональність розробки родовища корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення не забезпечується, а саме в межах ділянки надр відповідно до координат, визначених спеціальним дозволом на користування надрами №5734 від 07 лютого 2013 року, знаходиться велика кількість (об'єм не встановлено) негабариту та відходів від видобування блоків.
6. Маркшейдерська, технічна та обліково-контрольна документація представлена не в повному обсязі, а саме не представлено журнали (книги) обліку відвантаження видобутих корисних копалин, обліку видобутої, але тимчасово не використаної мінеральної сировини на складах, обліку та контролю кількості та якості мінеральної сировини, що накопичується та зберігається на складах.
7. ТОВ "Партнер" не надало відомості з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю), а саме не надав інформацію на запит від 03.09.2021 №1276-14/06, від 03.09.2021 №1277-14/06, від 03.09.2021 №1278-14/06.
На підставі зазначеного акту перевірки складено припис №1289-14/06 від 06.09.2021, яким позивачу надано строк до 06.10.2021 усунути порушення, шляхом подачі документів та матеріалів, які підтверджують усунення порушення.
В подальшому, у зв'язку з не усуненням вказаних недоліків, наказом Держгеонадр від 29.10.2021 №817 зупинено дію дозволу та надано 30 денний строк на усунення порушень, про що повідомлено відповідача листом від 03.11.2021. Зазначений лист отриманий підприємством 17.11.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Оскільки у встановленні строки підприємством не усунено вищевказані порушення, Держгеонадра направило лист №445/02-1/2-22 від 29.06.2022 з проханням надати до Держгеонадр у 15-денний строк власну позицію на припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з порушенням вимог передбачених спеціальними дозволами.
Станом на момент звернення до суду позивач не отримав доказів усунення відповідачем допущених ним порушень у визначений Держгеонадрами України строк, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян визначено Кодексом України про надра.
Згідно зі статтею 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615).
Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).
Частиною другою статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Статтями 60, 61 Кодексу України про надра визначено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Згідно пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом №2806-IV.
Підстави припинення права користування надрами визначенні статтею 26 Кодексу України про надра, відповідно до якої право користування надрами припиняється в разі:
1) якщо відпала потреба в користуванні надрами;
2) закінчення встановленого строку користування надрами;
3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано в користування;
4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
6) якщо користувач без поважних причин протягом 2 років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої в користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, в разі незгоди користувачів - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Разом з тим правова позиція щодо отримання від надрокористувача незгоди щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання дозволу, вже висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011 у справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11, від 10.12.2013 у справі №21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №802/4846/13-а, від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а, від 26.05.2020 у справі №806/1285/16, від 09.09.2021 у справі №824/160/19-а, від 17.12.2021 у справі №822/1076/16 та від 22.08.2024 у справі 240/4676/23 відповідно до якої:
«…право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.
Отже, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України «Про надра», лише за наявності згоди на це користувача надрами.»
Крім того, у постановах від 03.05.2018 у справі №812/1074/17, від 18.10.2018 у справі №812/1735/17, від 22.01.2019 у справі №810/3865/17, від 12.08.2020 у справі №813/2441/16, від 24.11.2020 у справі №826/7821/17 Верховним Судом вже висловлювалась правова позиція щодо застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра.
Зокрема, згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача щодо питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.
Крім того, згідно частини сьомої статті 4-1 Закону України від 06.09.2005 №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-IV) дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
За висновком щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладеного колегією суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу.
За наведеного правового регулювання суд касаційної інстанції вважає, що за пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами може бути припинено, зокрема, у разі порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр. При цьому зверненню з такою вимогою має передувати видання припису про усунення таких порушень із наданням достатнього часу для їх усунення. У разі, коли дія дозволу на користування надрами зупинялась на підставі такого припису - також усунення порушень, які були підставою для зупинення дії дозволу.
Відповідно саме вказані обставини мають бути предметом дослідження судами під час розгляду справ вказаної категорії.
Так, згідно матеріалів справи у період з 25.08.2021 по 06.09.2021 Держгеонадра проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ТОВ "Партнер", за результатами якої складено акт №06-02/23/2021-50/п (150) від 06.09.2021, яким виявлено порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме:
1. Не представлений акт про передачу розвіданого Теофіпольського-1 родовища габро для промислового освоєння.
2. Не представлено складеного, погодженого та затвердженого проекту розробки та рекультивації Теофіпольського-1 родовища габро в порядку, встановленому законодавством.
3. Не виконується пункт 2 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №5734 від 07 лютого 2013 року, а саме не проводиться щорічний радіаційний контроль за видобутою сировиною в кар'єрі на продукції (камінь бутовий) з неї на відповідність вимогам НРБУ-97.
4. Не виконується пункт 3 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №5734 від 07 лютого 2013 року в частині проведення своєчасної і в повному обсязі сплати обов'язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством. Відповідно до довідки ТОВ "Партнер" від 30.08.2021 №3008-01 заборгованість по сплаті рентної плати складає 75 301,45 грн.
5. Раціональність розробки родовища корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення не забезпечується, а саме в межах ділянки надр відповідно до координат, визначених спеціальним дозволом на користування надрами №5734 від 07 лютого 2013 року, знаходиться велика кількість (об'єм не встановлено) негабариту та відходів від видобування блоків.
6. Маркшейдерська, технічна та обліково-контрольна документація представлена не в повному обсязі, а саме не представлено журнали (книги) обліку відвантаження видобутих корисних копалин, обліку видобутої, але тимчасово не використаної мінеральної сировини на складах, обліку та контролю кількості та якості мінеральної сировини, що накопичується та зберігається на складах.
7. ТОВ "Партнер" не надало відомості з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю), а саме не надав інформацію на запит від 03.09.2021 №1276-14/06, від 03.09.2021 №1277-14/06, від 03.09.2021 №1278-14/06.
На підставі зазначеного акту перевірки складено припис №1289-14/06 від 06.09.2021, яким позивачу надано строк до 06.10.2021 усунути порушення, шляхом подачі документів та матеріалів, які підтверджують усунення порушення.
Водночас, Державною службою геології та надр України, яка є позивачем у даній справі, у відповідь на адвокатський запит від 16.08.2024 року надано відповідь від 17.10.2024, з якої вбачається, що ряд документів, дефіцит яких став підставою для винесення оскаржуваного рішення, в дійсності був у наявності в Державної служби геології та надр України.
Так, з наданих Державною службою геології та надр України копій документів,
вбачається, що:
листом від 30.01.2019 №1 ТОВ «Партнер» надавалася звітність щодо стану виконання Програми робіт по Теофіпольскому-1 родовищу за 2018 рік;
листом від 23.01.2020 №17 ТОВ «Партнер» надавалася звітність щодо стану виконання Програми робіт по Теофіпольскому-1 родовищу за 2019 рік;
листом від 27.01.2020 №3 ТОВ «Партнер» надавалася звітність щодо стану виконання Програми робіт по Теофіпольскому-1 родовищу за 2020 рік;
листом від 10.12.2019 ТОВ «Партнер» надавалася робоча геологічна документація та лист щодо погодження «Робочого проекту розробки і рекультивації Теофіполського-1 родовища габро в Володарсько-Волинському районі Житомирської області», розроблений «ВК-Геолог» 07.02.2013;
ТОВ «Партнер» зверталося до Державної служби геології та надр України 14.09.2021 листом №10 з проханням призначення спеціаліста для участі в міжвідомчій комісії по передачі розвіданого родовища для промислового освоєння;
Державна служба геології та надр України листом від 22.09.2021 за №16570/01/02-21 пропонувала залучити свого спеціаліста для участі в міжвідомчій комісії по передачі розвіданого родовища для промислового освоєння з причин бездіяльності Державної служби геології та надр України такий спеціаліст все ж призначений не був, про що ТОВ «Партнер» окремо повідомляло Державну службу геології та надр України листом від 04.10.2021 №18;
ТОВ «Партнер» повідомляло Державну службу геології та надр України листом від 04.10.2021 №18 про подання запиту до Управління Держпраці у Житомирській області з приводу надання погодження «Робочого проекту розробки і рекультивації Теофіпольського-1 родовища габро в Володарсько Волинському районі Житомирської області, який розроблявся проектною організацією «ВК-Геолог» 07.02.2013.
Окрім цього, при підготовці даної апеляційної вдалося виявити копію «Висновку державної екологічної експертизи по «Робочого проекту розробки і рекультивації Теофіпольського-1 родовища габро в Володарсько Волинському районі Житомирської області» від 28.08.2013, який містить посилання на погодження Територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області №0876/1.6 від 31.05.2013, що вказує на погодження Проекту вказаною установою, не зважаючи на фізичну відсутність такого висновку.
Разом з тим, ТОВ «Партнер» повідомляло Державну службу геології та надр України:
листом від 04.10.2021 №18 про проведення радіаційного контролю за видобутою сировиною на відповідність вимогам НРБ-97;
листом від 30.01.2019 №2 надсилало Державній службі геології та надр України звітний баланс корисних копалин за 2018 рік, пояснювальну записку та акт списання запасів корисної копалини;
листом від 23.01.2020 №18 надсилало Державній службі геології та надр України звітний баланс корисних копалин за 2019 рік, пояснювальну записку та акт списання запасів корисної копалини;
листом від 27.01.2021 №4 надсилало Державній службі геології та надр України звітний баланс корисних копалин за 2020 рік, пояснювальну записку та акт списання запасів корисної копалини;
листом від 04.1.2019 №24 зверталося до Державної служби геології та надр України з приводу погодження «Робочого проекту розробки і рекультивації Теофіполського-1 родовища габро в Володарсько Волинському районі Житомирської області, який розроблявся проектною організацією «ВК-Геолог» 07.02.2013;
Державна служба геології та надр України погодила «Робочий проект розробки і рекультивації Теофіполського-1 родовища габро в Володарсько Волинському районі Житомирської області, який розроблявся проектною організацією «ВК-Геолог» 07.02.2013 року листом від 30.10.2019 №21899/03/10-19;
листом від 04.10.2021 №18 про зобов'язання сплатити заборгованість до державного бюджету по сплаті ренти за користування надрами, про те, що заборгованість сплачено 29.12.2021 і надано відповідно докази.
Таким чином, ряд доказів (зокрема - ті, що стосуються наявності погоджень, геологічної та маркшейдерської документації, приймання-передачі родовища, тощо), що мають фундаментальне значення для вирішення даної справи, перебували в Державної служби геології та надр України, а тому Державна служба геології та надр України не протиправно звернулась до суду з позовом про анулювання спеціального дозволу.
При цьому, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у постанові від 22.08.2024 у справі № 240/4676/23, де ВС зазначив, що оскільки анулювання дозволу на користування надрами є найсуворішим заходом впливу у сфері користування надрами, необхідність вжиття такого заходу слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 по справі №520/23453/21.
Не врахування Державною службою геології та надр України наявних доказів, що стосуються наявності погоджень, геологічної та маркшейдерської документації, приймання-передачі родовища, та інших призвело до передчасності висновків щодо підстав звернення до суду з позовом про анулювання спеціального дозволу ТОВ "Партнер".
Отже, з урахуванням вказаного, колегія суддів дійшла про відсутність визначеної в пункті 7 частини 2 статті 26 Кодексу України про надра підстави для виникнення у позивача права на звернення до суду з позовом про анулювання виданого ТОВ "Партнер" спеціального дозволу на користування надрами, та як наслідок відсутність підстав для задоволення поданого позову.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Враховуючи, що висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити повністю, а рішення суду першої інстанції скасувати.
У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.