Справа № 320/384/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Горобцова Я.В.
Іменем України
25 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Київській області щодо відмови у визнанні податкового боргу КПТМ «Яготинтепломережа» безнадійним;
- зобов'язати ГУ ДПС у Київській області списати безнадійний податковий борг КПТМ «Яготинтепломережа».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на наявності правових підстави для визнання спірного боргу безнадійним.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що КПТМ «Яготинтепломережа» (код ЄДРПОУ 24223294) знаходиться за адресою: 07700, Київська область, місто Яготин, вулиця 1 Травня, будинок 1 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області.
Представник позивача 19.06.2023 звертався до контролюючого органу із запитом (вих № 19/06/23-01) щодо списання податкового боргу, відносно якого сплинув строк, встановлений статтями 101, 102 ПК України.
Листом від 28.06.2023 № 35574/6/10-36-13-06 ГУ ДПС у Київській області повідомило КПТМ «Яготинтепломережа» про відсутність правових підстав для розгляду питання про визнання податкового боргу платника податків безнадійним.
Представник позивача 20.03.2023 повторно звернувся до контролюючого органу із запитом щодо списання податкового боргу з податку на додану вартість, відносно якого сплинув строк, встановлений статтями 101, 102 ПК України, до якої додано копії звернень позивача № 92 від 26 травня 2016 року про списання боргу у розмірі 335 249, 78 грн, № 116 від 25 серпня 2016 року про списання боргу у розмірі 279 285, 32 грн, № 309 від 23 листопада 2015 року про списання боргу у розмірі 218 381, 15 грн, № 90 від 22 травня 2017 року про списання боргу у розмірі 348 045, 34 грн, № 56 від 27 лютого 2017 року про списання боргу у розмірі 129 672, 11 грн та № 237 від 25 серпня 2015 року про списання боргу у розмірі2 117 194, 53 грн.
У відповідь на вказане звернення ГУ ДПС у Київській області листом від 28 вересня 2023 року № 49495/6/10-36-13-03 повідомило КПТМ «Яготинтепломережа» про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 3 677 864, 65 грн, з яких:
- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 26 серпня 2015 року № 1551-23 у сумі 2 117 194, 53 грн;
- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 23 листопада 2015 року № 4276-23 у сумі 218 381, 15 грн;
- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 22 лютого 2016 року № 1482-10 у сумі 209 795, 88 грн;
- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 26 травня 2016 року № 4330-10 у сумі 335 249, 78 грн;
- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 26 серпня 2016 року № 203-10 у сумі 278 945, 32 грн;
- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 16 листопада 2016 року № 1926-10 у сумі 40 580, 54 грн;
- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 24 лютого 2017 року № 450-10 у сумі 129 672, 11 грн;
- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 24 травня 2017 року № 13140-13 у сумі 348045, 34 грн.
На переконання позивача, контролюючим органом фактично не було списано вказані вище грошові зобов'язання, з огляду на те, що постійно відбувається зарахування платежів в рахунок погашення раніше виникненної заборгованості, яка начебто була списана як безнадійна.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про відсутність підстав для списання як безнадійного податкового боргу КПТМ «Яготинтепломережа».
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За приписами підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК).
Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
За приписами підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно пункту 101.5 статті 101 ПК контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 220).
Підпунктом 5 пункту 2 розділу ІІ Порядку №220 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №220 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу.
Згідно пунктів 1, 4 розділу ІІІ Порядку № 220 у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.
У разі якщо станом на день прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу за даними ІКС податковий борг повністю або часткового погашено (у тому числі за рахунок зарахування коштів відповідно до пункту 87.9 статті 87 глави 9 розділу II Податкового кодексу України), рішення про списання безнадійного податкового боргу не приймається (у разі повного погашення) або приймається на залишок непогашеної суми, що обліковується за даними ІКС (у разі часткового погашення).
З системного аналізу наведених норм вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 2 розділу ІІІ Порядку №220. В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.09.2018 у справі №813/4430/16.
Як встановив суд першої інстанції, починаючи з 2012 року КПТМ «Яготинтепломережа» має податковий борг, який у повній мірі не погашався позивачем. Судом також наведені відомості щодо розміру податкового боргу позивача станом на 01 січня: 2013 року - 2 839 888, 50 грн (сплачено 220 772, 00 грн); 2014 року - 3 359 064, 16 грн (сплачено 39 223, 70 грн); 2015 року - 3 905 096, 42 грн (сплачено 6 500, 00 грн, списано 2 335 575,68 грн); 2016 року - 2 085 772, 46 грн (сплачено 5 499, 91 грн, списано 864 571, 52 грн); 2017 року - 1 576 477, 21 грн (списано 477 717, 45 грн); 2018 року - 1 618 193, 66 грн (сплачено 25 677, 16 грн); 2019 року - 2 601 339, 83 грн (сплачено 1 529 842, 92 грн); 2020 року - 2 460 059, 70 грн (сплачено 860 543, 84 грн); 2021 року - 4 371 753, 10 грн; 2022 року - 7 030 105, 08 грн; 2023 року - 7 160 499, 54 грн; 2024 року - 8 602 725, 24 грн; Станом на 01.04.2024 розмір податкового боргу позивача склав 10 335 275, 24 грн.
Суд першої інстанції також врахував, що ГУ ДПС у Київській області листом від 28.09.2023 № 49495/6/10-36-13-03 повідомило КПТМ «Яготинтепломережа» про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 3 677 864, 65 грн, у відповідності до рішень керівника ОДПІ, що приймалися у період з 26.08.2015 по 24.05.2017.
Суд першої інстанції також вірно врахував, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 у справі № 810/4643/18 стягнено з рахунків у банках, обслуговуючих КПТМ «Яготинтепломережа» на користь Державного бюджету податковий борг в загальному розмірі 1 806 683, 66 грн, який виник у період з 30.11.2015 по 30.05.2018.
Із урахуванням вказаних даних, колегія суддів встановила, що зважаючи на те, що відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК кошти, що сплачує платник податків, зараховуються в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, то оскільки у період з 01.01.2013 позивачем було сплачено 2 688 059,53 грн, а відповідачем списано 3 677 864,65 грн, то податковий борг, який обліковується за позивачем станом на 01.04.2024 включає суми податкового боргу, що виникли у період з 01.01.2018.
Окрім того, відповідач у листі від 05.06.2024 № 25362/6/10-36-13-06 вказував про те, що ним вживають дії щодо стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу позивача на суму 3 489 560, 03 грн, що виникли з жовтня 2019 року по травень 2021 року та на суму 941 609, 00 грн, що виникли з 01.02. 2022 по 30.11.2023.
При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача, які стосуються напряму зарахування сплачених позивачем податків, оскільки наведене питання не є предметом даного спору, а тому правомірність таких дій не підлягає перевірці у даній справі.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів того, що податковий борг, що обліковується за позивачем станом на 01.04.2024 у сумі 10 335 275,24 грн, містить суми несписаного відповідачем безнадійного податкового боргу, строк погашення якого минув станом на 01.01.2018.
Як вірно вказав суд першої інстанції, Законом України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, до ПК підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 52-2, який передбачає, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК внесені зміни, які набрали чинності 29.05.2020. Згідно з внесеними змінами слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.
Отже, починаючи з 18.03.2020 та по 01.07.2023 (на 1200 днів) був зупинений перебіг строк давності у 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, що встановлений пунктом 102.4 статі 102 ПК та із закінченням якого пов'язується набуття боргом статусу безнадійного.
Із урахуванням викладеного, станом на час подання позивачем позову 22.12.2023, для податкового боргу, який виник починаючи з 01.01.2018, не закінчився строк, встановлений у пункті 102.4 статі 102 ПК (з урахуванням пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК), а відтак, такий податковий борг не набув статусу безнадійного. Тому, у відповідача були відсутні підстави для його списання.
Будь-яких належних та достовірних доказів того, що за позивачем рахується податковий борг, який виник до 01.01.2018 та який станом на час звернення до суду набув статусу безнадійного, позивачем надано не було.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова
Повний текст постанови складений 03.03.2025.