26 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/14116/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 р. (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі №160/14116/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 317760,24 грн., який виник у зв'язку із несплатою узгодженого грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено.
У поданій апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про безпідставне нарахування податкового зобов'язання відповідачці, яка не є власницею нерухомого майна об'єкта оподаткування.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване, вказуючи на те, що податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень, які відповідачкою не оскаржені.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та має незаявлений до суду податковий борг у сумі 317760,24 грн. В її інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг у сумі 317760,24 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень: №0017915-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 81660,67 грн; №0017914-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 58001,16 грн; №0017917-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 1027,35 грн; №0017918-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 86382,40 грн; №0017913-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 622,07 грн; №0017916-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 948,33 грн; №0021550-2411-0467-UA12020010000033698 від 14.02.2024 на суму 88271,09 грн; №0021549-2411-0467-UA12020010000033698 від 14.02.2024 на суму 847,17 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення від 02.03.2023 направлені на адресу відповідача поштовим зв'язком та отримані 04.05.2023, податкові повідомлення-рішення від 14.02.2024 направлені на адресу позивача поштовим зв'язком та вручені 01.03.2024, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. З метою погашення податкового боргу 20.10.2023 за №0024005-1305-0436 контролюючим органом було сформовано податкову вимогу відносно відповідача на суму податкового боргу станом на 19.10.2023 у розмірі 228641,98 грн. Податкову вимогу направлено на адресу відповідача, проте поштова кореспонденція повернута контролюючому органу зворотно без вручення з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Задовольняючи позовну вимогу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення податкового боргу, який виник у зв'язку із несплатою відповідачкою узгодженого грошового зобов'язання.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Податковим кодексом України.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим же Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно з підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Приписами пунктів 59.1,59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 цього Кодексу.
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 42.5. ст. 45 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 22 серпня 2018 р. по справі 820/1878/16, у разі коли предмет позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у такій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав з якими законодавець пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 отримала податкові повідомлення-рішення 04.05.2023. Доказів оскарження їх в адміністративному та/або судовому порядку нею не було надано ані до позивача, ані до суду. Грошове зобов'язання, яке було визначено цими податковими повідомленнями-рішеннями, відповідачкою не було сплачено добровільно, і ця обставина нею підтверджена.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наполягає на відсутності підстав для нарахування їй грошового зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову у цій справі є стягнення податкового боргу. Перевірка правомірності визначення контролюючим органом податкового зобов'язання здійснюється у випадку ініціювання судового провадження при оскарженні відповідних податкових повідомлень-рішень.
ОСОБА_1 , отримавши податкові повідомлення-рішення, правом на їх оскарження не скористалась. Відтак, визначене цими податковими повідомленнями-рішеннями грошове зобов'язання набуло статусу узгодженого, а його несплата у добровільному порядку призвела до виникнення податкового боргу, за стягненням якого контролюючий орган і звернувся до суду.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 р. в адміністративній справі №160/14116/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили 26 лютого 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник