04 березня 2025 р.Справа № 480/6243/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. .,
розглянувши порядку письмового провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року по справі № 480/6243/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року по справі № 480/6243/22 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на зазначене рішення, у якій заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору та клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Так, повний текст оскаржуваного рішення виготовлений 04.12.2024 року, копія вказаного рішення отримано апелянтом 04.12.2024 о 13:56 год. відповідно до довідки про доставку електронного листа через підсистему "Електронний суд".
Отже, останнім днем для подачі апеляційної скарги було 03.01.2025.
Апеляційну скаргу подано відповідачем 14.01.2025 (через підсистему "Електронний суд"), тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідачем обґрунтована тим, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, запровадженням воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також, апелянт зазначає, що протягом зазначеного періоду простежувалась аномальна тривалість повітряних тривог, що суттєво перешкоджало роботі головного управління. Аналогічна ситуація простежувалась станом на день закінчення строку на апеляційне оскарження (01.08.2024).
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зазначає, що що в період з 06.01.2025 (дата набрання рішення суду першої інстанції законної сили) по 14.01.2025 (дата подання апеляційної скарги) відбувалися масовані ракетні атаки по території України, зокрема і Сумської області, що у свою чергу призводило до пошкодження енергосистеми України та аварійних вимкнень світла. Аналогічна ситуація простежувалась з дня закінчення строку на апеляційне оскарження до дати подання даної апеляційної скарги.
Втім, колегія суддів такі доводи вважає безпідставними з огляду на відсутність доказів на підтвердження наведених апелянтом обставин.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу працівників відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.
Посилання апелянта на обстріли, затяжні повітряні тривоги, відсутність електрозабезпечення є необґрунтованими/недоведеними та загальними, оскільки апелянтом не надано жодних доказів, як то актів знеструмлення, з урахуванням того, що строк апеляційного оскарження пропущено не на декілька днів.
Скаржником до клопотання не долучено жодних доказів, щодо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії, а містить лише загальні доводи про введення воєнного стану в Україні, що не підкріплені поясненнями та доказами, підтверджуючими неможливість звернення до суду у передбачений процесуальним законом строк.
Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Наведені відповідачем в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст.ст. 121, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні клопотання Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ральченко І.М.
Судді Подобайло З.Г. Катунов В.В.