04 березня 2025 р.Справа № 520/24209/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 520/24209/24
за позовом ОСОБА_1
до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України , 12 Регіональної військово-лікарської комісії , Госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
про визнання протиправними та скасування постанови, висновків, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України , 12 Регіональної військово-лікарської комісії , Госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування постанови, висновків, зобов'язання вчинити певні дії.
На рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) подав апеляційну скаргу, в якій також заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.
в обґрунтування клопотання посилається на відсутність коштів для сплати судового збору, в підтвердження чого надає лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 про відсутність коштів та вчинення дій з метою отримання фінансових ресурсів. Просить врахувати постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі 0940/2276/18.
Дослідивши клопотання, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Наданий апелянтом лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 не містить інформації про відсутність коштів для сплати судового збору.
До клопотання скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від апелянта заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень).
Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору.
За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Умови, за яких суд може, відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення застосовується, обумовлені ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на органи державної влади, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи органу державної влади), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків колегія суддів враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов'язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору.
Посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14.01.2021 по справі №0940/2276/18, відповідно до яких юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони сформовані щодо юридичних осіб приватного права, а не суб'єктів владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, дослідивши заяву про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки вказані скаржником обставини не є поважною підставою для відстрочення його сплати та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено вимогу немайнового характеру.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції з однією вимогою немайнового характеру, заявленою фізичною особою, становить 1 211,20 грн. (3028 грн. х 0,4).
Враховуючи, що апеляційну скаргу подано через "Електронний суд", за її подачу, в даному випадку, необхідно сплатити 1 453,44 грн. (150% від 1 211,20 грн)х0,8).
З огляду на викладене, заявник апеляційної скарги має надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1 453,44 грн.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст. 296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про відстрочення сплати судового збору по справі № 520/24209/24 - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 520/24209/24 за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України , 12 Регіональної військово-лікарської комісії , Госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування постанови, висновків, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Русанова