Головуючий І інстанції: С.С. Сич
04 березня 2025 р. Справа № 440/15640/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивча ОСОБА_1 - адвоката Бондарця Дениса Івановича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024, по справі № 440/15640/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії та бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі, відмови у доплаті додаткової винагороди відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 03.11.2022 по даний час з розрахунку на день пропорційно часу участі у бойових діях, у тому числі за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (зі змінами), за період з 03.11.2022 по даний час, виходячи з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях, у тому числі за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" збільшеної до 100000 грн., за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 15 липня 2022 по 11 серпня 2022 та з 22 серпня 2022 по 02 вересня 2022.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 грн., за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 15 липня 2022 по 11 серпня 2022 та з 22 серпня 2022 по 02 вересня 2022.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що після подачі позовної заяви відповідачем було нараховано та виплачено частину додаткової винагороди у сумі 628623,13 грн. Однак враховуючи час лікування та перебування позивача у відпустці у зв'язку з тяжким пораненням сума додаткової винагороди за період з 12.07.2022 по 09.11.2023, виходячи з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час його переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці складає 1594 516,12 грн. Враховуючи, що розмір виплаченої позивачу додаткової винагороди у розмірі 628623,13 грн. є значно меншою за ту, як має бути виплачена, вбачається не повний розрахунок із заборгованості з нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168. Виплачена сума 628623,13 грн. додаткової винагороди не може бути правильно ідентифікована по місяцях за який здійснювалась виплата, з огляду на що наявні підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період з 12.07.2022 по 09.11.2023, виходячи з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях, у тому числі за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці на підставі висновків ВЛК, з урахуванням раніше виплачених сум.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом по мобілізації з 24.02.2022 по 17.11.2023.
12.07.2022 позивач отримав поранення за безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, що підтверджено довідкою військової частини НОМЕР_2 від 18.09.2022 № 8/1935, довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 26.09.2022 № 2536, довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 27.06.2023 № 3591.
У період з 13.07.2022 по 14.07.2022 позивач перебував на лікуванні у Військовій частині НОМЕР_4 , для подальшого дообстеження та лікування переведено на наступний етап медичної евакуації, що підтверджується виписним (перевідним епікризом) № 8387.
В подальшому внаслідок отриманого поранення позивач проходив лікування в закладах охорони здоров'я:
- з 15.07.2022 по 11.08.2022 стаціонарне лікування в КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" ТОР, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 08210 від 11.08.2022;
- з 22.08.2022 по 02.09.2022 стаціонарне лікування у КП "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 4623 від 02.09.2022;
- з 20.12.2022 по 03.01.2023 стаціонарне лікування у КП "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 7174 від 03.01.2023;
- з 05.01.2023 по 26.01.2023 - стаціонарне лікування у КП "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім'ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради", що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 28;
- з 08.03.2023 по 10.04.2023 - стаціонарне лікування у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»;
- з 10.04.2023 по 01.05.2023 - стаціонарне лікування у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»;
- з 14.07.2023 по 08.08.2023 - стаціонарне лікування у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»;
- з 15.08.2024 по 09.11.2023 - стаціонарне лікування у КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».
Позивач, вважаючи протиправним не нарахування та не виплату у належному розмірі грошового забезпечення, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за період перебування на лікуванні набув право на отримання грошового забезпечення, у тому числі додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Відмовляючи частково у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем здійснено нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 за певний період.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, позивачем рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні вимог за період з 12.07.2022 по 14.07.2022, з 12.08.2022 по 21.08.2022, з 03.09.2022 по 09.11.2023.
Разом з тим, із матеріалів справи встановлено, що звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 заявлено вимоги щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 03.11.2022 по даний час.
В подальшому, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності військової частини НОМЕР_5 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі, відмови у доплаті додаткової винагороди відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 18.11.2023 по даний час.
Закрито провадження у справі № 440/15640/23 у зазначеній частині позовних вимог.
Отже, під час розгляду справи судом першої інстанції предметом спору була правомірність бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" збільшеної до 100000 грн., з 03.11.2022 по 17.11.2023.
З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги за період з 12.07.2022 по 14.07.2022, з 12.08.2022 по 21.08.2022, з 03.09.2022 по 02.11.2022 не підлягають розгляду в силу ч. 5 ст. 308 КАС України, оскільки не були заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, перегляду в апеляційному порядку підлягає справа в частині позовних вимог за період з 03.11.2022 по 17.11.2023.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідачем було здійснено виплату частини додаткової грошової винагороди у сумі 628623,13 грн., що є меншою сумою, що підлягала виплаті, враховуючи час лікування та перебування у відпустці у зв'язку з тяжким пораненням за період з 12.07.2022 по 09.11.2023, а саме 1594516,12 грн.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII.
Частиною 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018.
Відповідно до п. 2 Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до п. 8 Порядку № 260 грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Пунктом 9 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Згідно з п. 1 розділу XXVIII Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Одночасно військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 була прийнята постанова № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі Постанова № 168 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з абз. 4 п. 1 Постанови № 168, право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень мають військовослужбовці за умов:
- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.
Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Отже, норми Постанови № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 12.07.2022 під час виконання обов'язків із захисту Батьківщини отримав поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджено довідкою військової частини НОМЕР_2 від 18.09.2022 № 8/1935, довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 26.09.2022 № 2536, довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 27.06.2023 № 3591.
В подальшому у спірний період з 03.11.2022 по 17.11.2023 позивач частково проходив лікування, частково перебував на службі у військовій частині:
- з 20.12.2022 по 03.01.2023 стаціонарне лікування у КП "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 7174 від 03.01.2023;
- з 05.01.2023 по 26.01.2023 - стаціонарне лікування у КП "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім'ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради", що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 28;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 50 від 18.02.2023 з 18.02.2023 ОСОБА_1 зараховано на продовольче забезпечення, як такого, що прибув до складу сил та засобів з КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 55 від 22.02.2023 вирішено вважати такими, що прибули на приступили до виконання службових обов'язків: солдата ОСОБА_1 ;
- з 08.03.2023 по 10.04.2023 - стаціонарне лікування у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»;
- з 10.04.2023 по 01.05.2023 - стаціонарне лікування у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 128 від 04.05.2023 вирішено вважати такими, що прибули на приступили до виконання службових обов'язків: з комунального некомерційного підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня імені Скліфосовського» Полтавської міської ради, зараховано на продовольче забезпечення з 04.05.2023 після лікування у зв'язку з хворобою солдата ОСОБА_1 ;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 131 від 07.05.2023 вирішено вважати таким, що вибув на лікування у зв'язку з хворобою з 07.05.2023, знято з продовольчого забезпечення на 30 діб, з 07.05.2023 по 05.06.2023;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 161 від 06.06.2023 вирішено вважати ОСОБА_1 таким, що прибув на приступив до виконання службових обов'язків відпустки на лікування у зв'язку з хворобою: з 06.06.2023;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 199 від 12.07.2023 вирішено вважати таким, що вибув до комунального некомерційного підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня імені Скліфосовського» Полтавської міської ради, знято з продовольчого забезпечення з 12.07.2023 солдата ОСОБА_1 ;
- з 14.07.2023 по 08.08.2023 - стаціонарне лікування у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 228 від 09.08.2023 солдата ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , вирішено вважати таким, що прибув на приступив до виконання службових обов'язків з комунального некомерційного підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня імені Скліфосовського» Полтавської міської ради з 09.08.2023;
- з 15.08.2024 по 09.11.2023 - стаціонарне лікування у КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».
Відповідно до розрахунку грошового забезпечення солдата ОСОБА_1 позивачу було нараховано, у тому числі за спірний період, додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в загальному розмірі 628998,54 грн., а саме: за грудень 2022, виходячи з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях - 12 днів, січень 2023 - 26 днів, березень 2023 - 24 дні, квітень 2023 - 30 днів, травень 2023 - 26 днів, червень 2023 - 5 днів, липень 2023 - 18 днів, серпень 2023 - 25 днів, вересень 2023 - 30 днів, жовтень 2023 - 31 день, листопад 2023 - 9 днів.
Апелянт, заперечуючи проти здійсненого відповідачем нарахування додаткової грошової винагороди, зазначав, що належний її розмір має складати 1594516,12 грн., посилаючись на неправильний розрахунок, здійснений відповідачем, виходячи з невірного розподілення таких виплат по місяцям.
При цьому, протиправність дій відповідача щодо неналежного нарахування додаткової грошової винагороди у спірний період позивач не пов'язував із неврахуванням інших підстав для її виплати, зокрема, участі у бойових діях або безпосередньому забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії.
У свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначав, що за спірний період позивачу здійснювалось нарахування та виплата додаткової грошової винагороди пропорційно перебуванню на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування. Стосовно інших періодів підстави для її нарахування відсутні.
Колегія суддів, дослідивши розрахунок грошового забезпечення позивача за спірний період, зазначає, що позивачу здійснювалось нарахування та виплата додаткової грошової винагороди, пропорційно збільшеної до 100000 грн., із урахуванням перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, виходячи із наявної документації медичних закладів щодо тривалості проходження позивачем лікування, яка була надана суду, та на яку посилався позивач у апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає ознак протиправності в діях відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн. за спірний період з 03.11.2022 по 17.11.2023.
Доводи апелянта щодо невірного розрахунку відповідачем розміру додаткової грошової винагороди є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (зі змінами), за період з 03.11.2022 по 17.11.2023, виходячи з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях, у тому числі за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивча ОСОБА_1 - адвоката Бондарця Дениса Івановича - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 по справі № 440/15640/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов