26 лютого 2025 р.Справа № 520/33740/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, по справі № 520/33740/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 , інфляційних збитків та 3% річних від простроченої суми заборгованості за судовими рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 №520/11913/21, від 01.12.2022 у справі №520/3151/22, від 04.09.2023 у справі №520/15047/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування інфляційних збитків та 3% річних від простроченої суми виплат грошової заборгованості за пенсійною справою № 100 18622 та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання цих коштів з його казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , інфляційні збитки у сумі 168987,11 грн та 3% річних від простроченої суми у 32 679,4 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що судом не було з'ясовано всі фактичні обставини та залишено поза увагою підстави даного позову, які є відмінними від тих, що розглядалися у межах справи №520/30520/24.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було. Відповідно до ч. 4 цієї статті, його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.
Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, при постановлені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що позивач уже звертався до суду з позовом про той самий предмет і з тих самих підстав та до того самого відповідача і ухвалою суду від 08.11.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі №520/30520/24, що в силу ч. 5 ст. 170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до приведеної процесуальної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Водночас, не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.
За змістом зазначених правових положень, кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб'єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення її прав. При цьому, таке право не є абсолютним.
Так, у випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя має правові підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, посилався саме на ч.5 ст.170 КАС України, якою передбачено повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Разом з тим, усуваючи неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 попередньо вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/30520/24 із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про свизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, яку ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 було відмовлено у відкритті провадження.
При цьому, судовою колегією враховується, що апелянт, не заперечуючи факту набрання законної сили судовим рішенням у справі №6520/30520/24, наголошує на тому, що в якості підстав позову у справі №520/33740/24 покладені інші доводи, що, на його переконання, унеможливлює відмову у відкритті провадження у справі за правилами ч. 5 ст. 170 КАС України з підстав тотожності даних справ.
Надаючи оцінку таким твердженням позивача, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
У постанові від 09.10.2018 року у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Разом з тим, провівши аналіз суб'єктного складу та позовних вимог обох справ, колегія суддів дійшла висновку, що такі є відмінними та створюють окремий спір, якому суд повинен надати правову оцінку, позаяк у справі №520/30520/24 ОСОБА_1 заявляє позовні вимоги, в яких просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по невиконанню судових рішень Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 №520/11913/21, від 01.12.2022 у справі №520/3151/22, від 04.09.2023 у справі №520/15047/23, щодо не виплати, ОСОБА_1 , грошової пенсійної заборгованості, внаслідок чого суттєво порушені його права на користування належними йому грошовими коштами та спричинені інфляційні збитки та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок грошової заборгованості, з врахуванням інфляційних збитків 3% річних від простроченої суми та провести стягнення з відповідача, за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання цих коштів з його казначейського рахунку на користь, ОСОБА_1 , основну суму заборгованості у 289194,16 грн, інфляційні збитки у 157634,21 грн та 3% річних від простроченої суми: у 32679,40 грн, а разом 479507,67 грн., а у справі №520/33740/24 визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 , інфляційних збитків та 3% річних від простроченої суми заборгованості за судовими рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 №520/11913/21, від 01.12.2022 у справі №520/3151/22, від 04.09.2023 у справі №520/15047/23; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування інфляційних збитків та 3% річних від простроченої суми виплат грошової заборгованості за пенсійною справою № 100 18622 та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання цих коштів з його казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , інфляційні збитки у сумі 168987,11 грн та 3% річних від простроченої суми у 32 679,4 грн., тобто у справі №520/33740/24 є інші вимоги, яки не заявлені в іншій справі, які суд вважав подібними.
При цьому, в даній ситуації не може йти мова про одні і ті самі обставин, які викладені в іншій стилістичній формі або обставини, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, які аргументовані інакше.
Отже, з вищенаведеного слідує, що у зазначених справах є відмінність у заявлених позовних вимогах, яким суд повинен надати правову оцінку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження на підставі ч.5 ст.170 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі № 520/33740/24 скасувати.
Справу № 520/33740/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.А. Спаскін О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 04.03.2025 року