04 березня 2025 року справа №200/5370/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Шувалова Т.О.), складеного в повному обсязі 03 вересня 2024 року, у справі № 200/5370/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо незастосування під час призначення, перерахунку та обчислення позивачу пенсії за інвалідністю (під час повторного розгляду заяв від 31.01.2023, від 06.04.2023, від 16.05.2023 за судовим рішенням яке відбулося в березні 2024) статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити обчислення та донарахування розміру пенсії позивача з дати її призначення, а саме з 08.11.2022, згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незастосування під час призначення, перерахунку та обчислення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% його заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 08.11.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що позивачу призначено пенсію відповідно Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/3335/23.
Вказує, що зміст мотивувальної й резолютивної частин рішення суду конкретизує встановлені судом зобов'язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують рішення суду.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Красноармійським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області 17.12.2013.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, що не є спірним між сторонами.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі № 200/3335/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення певних дій задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 лютого 2023 року № 056650008378.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11 квітня 2023 року № 056650008378.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24 травня 2023 року від о/р НОМЕР_3 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 31 січня 2023 року, від 06 квітня 2023 року, від 16 травня 2023 рок із зарахуванням до пільгового підземного стажу періодів роботи з 06 листопада 2008 року по 20 лютого 2009 року, з 02 березня 2009 року по 24 квітня 2009 року, з 01 травня 2009 року по 04 травня 2010 року, з 01 червня 2022 року по 22 червня 2022 року, з 04 жовтня 2010 року по 03 серпня 2011 року (за результатами розгляду заяви від 16 травня 2023 року); з 09 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, з 01 листопада 2011 року по 30 червня 2013 року, з 01 серпня 2013 року по 01 грудня 2014 року (за результатами розгляду заяви від 31 січня 2023 року); із зарахуванням до страхового та пільгового підземного стажу періодів роботи з 01 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року (за результатами розгляду заяви від 31 січня 2023 року), з 01 лютого 2023 року по 05 квітня 2023 року (за результатами розгляду заяви від 06 квітня 2023 року).
В іншій частині позову відмовлено.
Позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.
Відповідач листом від 20.05.2024 № 0500-0202-8/50284 повідомив позивачу, що після виконання рішення суду від 14.09.2023 у справі № 200/3335/23 його страховий стаж склав 61 рік 10 місяців 20 днів, в тому числі на пільгових умовах за Списком № 1 - 18 років 06 місяців 5 днів. Рішення суду виконано в повному обсязі.
Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) пільговий стаж складає більше 15 років.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції дійшов висновку про зобов'язання управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% його заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 08.11.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Згідно ст. 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI), який набрав законної сили 16 вересня 2008 року, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно ст. 8 цього Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до п. 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 345-VI дія ст. 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону № 345-VI поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач має більше ніж 15 років пільгового стажу за Списком № 1 і ця обставина не заперечується відповідачем.
Однак, відповідач обчислив розмір пенсії позивача без урахування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», посилаючись на те, що в рішення суду не містило зобов'язання відповідача виплачувати позивачу пенсію із застосуванням ст. 8 Закону № 345-VI та абз.3 ч.1 ст.28 Закону № 1058-IV.
Суд вважає такі доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки відсутність у судовому рішенні визначення обов'язку відповідача обчислити розмір пенсії з урахуванням положень цього закону не перешкоджає відповідачу діяти відповідно до вимог законодавства України.
Відтак, судами встановлено наявність у позивача пільгового стажу за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, більш ніж 15 років, отже позивач має право на обчислення розміру пенсії із застосуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 200/5370/24 - залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 березня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
І.Д.Компанієць
І.В. Сіваченко