Харківський районний суд Харківської області
04 березня 2024 року
Справа № 635/1628/25
Провадження № 2-а /635/76/2025
Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - Холопова Андрія Володимировича про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У позовній заяві просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №486 від 26.02.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанови про адміністративне правопорушення №486 від 26.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову зазначив, що предметом позову є скасування постанови про адміністративне правопорушення №486 від 26.02.2025. Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, розмір штрафу становить 17 000,00 грн., у свою чергу подальше виконання цієї постанови не зважаючи на судовий розгляд може призвести до подальшого обмеження права позивача на користування своїми грошовими коштами та до подвоєння суми штрафу.
Згідно частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Встановлені фактичні обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову. Одними із видів забезпечення позову, який визначений в пункті 1 частині 1 статті 151 КАС України, є, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Так, предметом позову є скасування постанови про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за порушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 гр.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова №486 була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 26.02.2025.
03.03.2025 позивачем ОСОБА_1 постанова №486 від 26.02.2025 про адміністративне правопорушення була оскаржена до Харківського районного суду Харківської області.
Постанова №486 від 26.02.2025, яка оскаржується не звернута до виконання.
Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно частини 1 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Ураховуючи наведені норми, слідує, що в даному випадку, оскільки постанова №486 від 26.02.2025 про адміністративне правопорушення була оскаржена до суду, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, а у разі несплати штрафу, постанова про накладення штрафу буде надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач зазначив, що предметом позову є скасування постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої розмір штрафу становить 17 000,00грн, подальше виконання цієї постанови незважаючи на судовий розгляд може призвести до подальшого обмеження права позивача на користування своїми грошовими коштами та до подвоєння суми штрафу, тому просить зупинити виконання постанови про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, суд зазначає, що на сьогоднішній день постанова №486 від 26.02.2025 про адміністративне правопорушення не звернута до примусового виконання, а строк сплати штрафу, тобто її виконання, у тому числі у примусовому порядку зупинений у зв'язку з її оскарженням у суді.
Ураховуючи предмет позову, зазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанови про адміністративне правопорушення №486 від 26.02.2025.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 254 КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Холопова Андрія Володимировича про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили у строки та порядку, встановленими статтею 254 КАС України.
Суддя І.О. КАРАСАВА