Справа № 643/15176/24
Провадження № 1-кп/643/520/25
04.03.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220470005720 від 29.10.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
До Московського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220470005720 від 29.10.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16.12.2024 призначено підготовче судове засідання для розгляду вказаного клопотання.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що до Московського РВ ХМУ ГУМВС України звернувся ОСОБА_4 із заявою про вжиття заходів до невідомого, який 14.10.2024 близько 12 год 30 хв за адресою м. Харків, біля буд №9 по вул. Котовського, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, заволодів його грошима в сумі 6000 грн.
За вказаним фактом 29.10.2014 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220470005720, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, у разі вчинення тяжкого злочину складає 10 років.
Прокурор у своєму клопотанні зазначає, що жодній особі повідомлення про підозру в межах вказаного кримінального провадження не повідомлено, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, відтак наявні підстави для закриття кримінального провадження відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином.
Оскільки положеннями КПК України не врегульовано порядок розгляду судом клопотання про закриття кримінального провадження, тому при вирішенні процесуальних питань в ході розгляду зазначеного клопотання суд керуються загальними засадами кримінального провадження, як це передбачено ч. 6 ст. 9 КПК України.
Відтак, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 22, 26 КПК України, неявка потерпілої та прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження № 12014220470005720 від 29.10.2014, суд встановив наступне.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочате за заявою потерпілого ОСОБА_4 , в якому він повідомив правоохоронні органи, що 14.10.2024 близько 12 год 30 хв за адресою м. Харків, біля буд №9 по вул. Котовського, невідома особа із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, заволоділа його грошима в сумі 6000 грн.
Обставини скоєння кримінального правопорушення викладено у протоколі допиту потерпілого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим СВ Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області надано доручення про проведення слідчих дій та допитано потерпілого.
На виконання вказаних вище доручень матеріали справи містять 2 рапорти, в яких о/у зазначають про відсутність позитивного результату у пошуку осіб, причетних до вчинення злочину.
У подальшому слідчим надано доручення на проведення слідчих дій, експертом комунального закладу Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_4 , начальником УОТЗ ГУМВС України в Харківській області надано довідку про проведення радіотехнічної розвідки, слідчим допитано свідка.
У подальшому постановою у справі змінено групу прокурорів, слідчим надано доручення на проведення слідчих (розшукових) дій. Матеріали кримінального провадження на виконання вказаних доручень містять 5 рапортів о/у ВКП Харківського РУП №2 щодо неможливості їх виконання.
Будь-яких інших процесуальних документів та рішень, які б свідчили про проведення досудового розслідування з метою розкриття злочину - в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Таким чином суд констатує, що проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні обмежилось відібранням пояснень від потерпілого, проведенням судово-медичної експертизи та надання формальних рапортів співробітників поліції про неможливість їх виконати.
Вказане свідчить, що орган досудового розслідування самоусунувся від виконання своїх обов'язків щодо розкриття злочину, а прокурор не забезпечив дієвий контроль за ходом та повнотою розслідування у даному кримінальному провадженні.
Положенням п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Санкцією ч. 1 ст. 187 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, а тому в розумінні ч. 4 ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення є тяжким злочином.
Як визначено п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, складає 10 років.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Водночас ст. 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Проте, яка вбачається із матеріалів кримінального провадження, слідчі (розшукові) дії фактично не виконувались, а тому досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 12014220470005720 від 29.10.2014 не може відповідати вимогам ефективності.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1, не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами (ст. 9, 25 КПК України).
Отже, органом досудового розслідування не дотримано приписи ст. 2 КПК України у частині повного розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
При цьому, суд зауважує, що правова норма, передбачена п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не надає автоматично прокурору право на звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не звільняє прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених ст. 9, 25 КПК України під час здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25.08.2021 (справа № 142/536/20), від 29.06.2022 (справа № 725/3569/21), від 07.06.2023 (справа № 545/51/22).
З'ясування обставин для закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Враховуючи дані, які містяться в матеріалах кримінального провадження № № 12014220470005720 від 29.10.2014, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення особи причетної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, а тому є передчасним твердження, про те, що у кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Також суд зауважує, що звертаючись до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження, прокурор намагається нівелювати як власну бездіяльність, так і бездіяльність з боку співробітників поліції під час проведення досудового розслідування.
За таких обставин досудове розслідування не може вважатися повним, а закриття кримінального провадження буде суперечити завданням та засадам кримінального провадження.
На переконання суду, закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не може бути автоматичним, без з'ясування повноти вжитих в ході досудового розслідування заходів. Інакше, законодавець визначив би можливість прийняття такого процесуального рішення слідчим чи прокурором. Натомість такі повноваження надані виключно суду з метою об'єктивної перевірки повноти вжитих заходів для розкриття злочину.
Враховуючи наведене, суд вважає клопотання прокурора необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Одночасно суд звертає увагу, що згідно з ч. 11 ст. 284 КПК в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття кримінального провадження, а оскарження ухвали про відмову в закритті кримінального провадження, вказаною нормою не передбачено. Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2024 у справі № 331/1020/24.
Керуючись п. 3-1 ч. 1, п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, ст. 49 КК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220470005720 від 29.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити, а матеріали кримінального провадження повернути прокурору для проведення досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1