Справа № 638/19931/24
Провадження № 2/638/1695/25
04 березня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Шамраєва М.Є., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія«Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за угодою про надання кредиту №501205815, обслуговування кредитної катки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 22.11.2019, укладеним між відповідачем та ПАТ «Альфа-Банк» у розмірі 61746,07 грн, судові витрати в розмірі 3028,00 грн, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.11.2019 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - кредитний договір). Мета кредиту для особистих потреб, ліміт кредитної лінії 200 000,00 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за відновлюваною кредитною лінією, але не менше 50 грн. АТ «Альфа-Банк» прийняв вказану пропозицію відповідача на укладення угоди про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», в редакції, що діяла на час його підписання. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором банк виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, наведене підтверджується виписками по рахункам відповідача. Станом на 20.09.2021 за кредитним договором загальна сума заборгованості становить 61746,07 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та наданими позивачем пояснення щодо їх розміру.
20.09.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором від 22.11.2019, укладеним із відповідачем. Станом на 20.09.2021 заборгованість відповідача складає 61746,07 грн.
Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Адресоване відповідачеві поштове відправлення із копією ухвали про відкриття провадження у справі, а також копією позовної заяви з додатками повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», іншої адреси суду не повідомив, тож відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України відправлення вважається врученим відповідачеві.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд установив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
22.11.2019 відповідач звернувся до АТ «АЛЬФА-БАНК» з пропозицією укласти угоду про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Ліміт кредитної лінії - 200 000,00 грн з фіксованою процентною ставкою 26% річних та зі строком дії 3 роки, що підтверджується Офертою на укладання угоди про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 22.11.2019 та паспортом споживчого кредиту.
20.09.2021 АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором № 501205815 від 22.11.2019, що підтверджується Договором факторингу № 3 від 20.09.2021, Актом приймання-передачі Реєстру боржників до указаного Договору факторингу та випискою з додатку до указаного Договору факторингу.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом, виписками по рахункам та поясненням позивача за період з 22.11.2019 по 22.08.2021 заборгованість відповідача складає 61746,07 грн.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та другастатті 14 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексуборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ч. 512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК Українипередбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК Українивстановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1статті 639 ЦК Українипередбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1 пунктів 1, 4 ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з цим позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» сплачено 3 028,00 грн судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 4705 від 18.09.2024. Приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 3 028,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з положеннями ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024, укладений між позивачем і адвокатом Литвиненко О.І.; акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024, відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги: надання первинної консультації замовнику у справі тривалістю 0,5 години та вартістю 1000,00 грн, правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини тривалістю 2 години та вартістю 4000,00 грн, підготовка та подання позовної заяви тривалість 2,1 години та вартістю 4200,00 грн; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 9438/10, видане на ім'я ОСОБА_2 ; платіжну інструкцію № 3571 від 29.07.2024 про сплату 9 200,00 грн згідно договору 03-07/24 від 03.07.2024 про надання правничої допомоги. Заперечень щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не заявлено.
Тож суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 9 200,00 грн.
Керуючись ст.12,13,19,81,141,263-265,268,272,273-276,280-284 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, заборгованість за кредитним договором у розмірі 61746,07 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, сплачений позивачем судовий збір у сумі 3 028,00 грн, а також витрати на професійну правову допомогу у сумі 9 200,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.03.2025.
Суддя М.Є. Шамраєв