справа № 208/10428/24
№ провадження 1-кп/208/283/25
Іменем України
26 лютого 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052410000554 від 08.07.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопідгородне Межівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та інших утриманців не маючого, інвалідності не маючого, в порядку ст.89 ККУ не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст. 185 КК України, -
06 липня 2024 року приблизно о 13.00 год., ОСОБА_4 , прийшов у гості до свого знайомого військовослужбовця ОСОБА_5 , який тимчасово мешкав за адресою: АДРЕСА_3 . Під час розмови ОСОБА_5 попрохав ОСОБА_4 замовити в мережі інтернет цигарки, на що ОСОБА_4 погодився. З цією метою ОСОБА_5 добровільно надав ОСОБА_4 свій мобільний телефон марки Samsung Galaxy A042F, в якому був встановлений мобільний додаток «Приват24», повідомивши йому пароль від додатку.
В свою чергу, ОСОБА_4 , замовивши цигарки та здійснивши переказ коштів за них, побачив на рахунку потерпілого ОСОБА_5 значну суму коштів не менше 30 тис. грн. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, а саме мобільного банкінгу «Приват - 24» з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого у сумі 30 000 грн.
06.07.2024 приблизно о 18.00 год., реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи в спальній кімнаті будинку за місцем мешкання потерпілого, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони будуть непомічені іншими особами, взяв належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки Samsung Galaxy A042F та, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на отримання грошових коштів, які перебували у власності потерпілого ОСОБА_5 , знаючи пароль доступу до мобільного додатку «Приват24», який згідно з ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є електронним платіжним засобом та, відповідно до ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», є інформаційною (автоматизованою) системою, не маючи на те дозволу потерпілого, здійснив вхід до мобільного додатку «Приват24», тим самим отримав доступ до особистого кабінету користувача ОСОБА_5 мобільного банкінгу «Приват - 24» та, у зв'язку із встановленим денним лімітом переказу коштів, сформував заявку від імені потерпілого на переказ коштів в сумі 20 000 грн на банківську картку свого знайомого ОСОБА_6 , з метою подальшого їх привласнення, вирішивши при цьому здійснити переказ ще 10 000 грн. наступного дня, після чого поклав мобільний телефон потерпілого на місце, не повідомивши останнього про вчинені дії.
Далі, 07.07.2024 приблизно о 18.30 год., ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій раніше виниклий єдиний злочинний умисел, перебуваючи в спальній кімнаті будинку за місцем мешкання потерпілого, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони будуть непомічені іншими особами, взяв належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки Samsung Galaxy A042F та, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на отримання грошових коштів, які перебували у власності потерпілого ОСОБА_5 , знаючи пароль доступу до мобільного додатку «Приват24», який згідно з ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є електронним платіжним засобом та, відповідно до ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», є інформаційною (автоматизованою) системою, не маючи на те дозволу потерпілого, здійснив вхід до мобільного додатку «Приват24», тим самим отримав доступ до особистого кабінету користувача ОСОБА_5 мобільного банкінгу «Приват - 24» та сформував заявку від імені потерпілого на переказ коштів в сумі 10 000 грн на банківську картку свого знайомого ОСОБА_6 , з метою подальшого їх привласнення, після чого поклав мобільний телефон потерпілого на місце, не повідомивши останнього про вчинені дії.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, тобто у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації протии України 24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, оголошено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався, останній раз (на час вчинення кримінального правопорушення) Указом Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом Українивід 08 травня 2024 року № 3684-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Так, 06 липня 2024 року приблизно о 13.00 год., ОСОБА_4 , прийшов у гості до свого знайомого військовослужбовця ОСОБА_5 , який тимчасово мешкав за адресою: АДРЕСА_3 . Під час розмови ОСОБА_5 попрохав ОСОБА_4 замовити в мережі інтернет цигарки, на що ОСОБА_4 погодився. З цією метою ОСОБА_5 добровільно надав ОСОБА_4 свій мобільний телефон марки Samsung Galaxy A042F, в якому був встановлений мобільний додаток «Приват24», повідомивши йому пароль від додатку.
В свою чергу, ОСОБА_4 , замовивши цигарки та здійснивши переказ коштів за сигарки, побачив на рахунку потерпілого ОСОБА_5 значну суму коштів не менше 30 тис. грн., які ОСОБА_4 захотілось в подальшому привласнити без відома власника.
В цей же день, тобто, 06 липня 2024 року приблизно о 18.00 год., ОСОБА_4 , безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, прийшов за вищевказаною адресою, побачив на ліжку у спальній кімнаті будинку, належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки Samsung Galaxy A042F та, достовірно знаючи, що на рахунку банківської картки НОМЕР_1 АТ КБ «Приват Банк», належної ОСОБА_5 знаходиться значна сума грошових коштів, а саме не менше 30 тис. грн., діючи з корисливим мотивом, спрямованим на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання шкоди ОСОБА_5 і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно, діючи в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони будуть непомічені іншими особами, маючи безперешкодний доступ до належного ОСОБА_5 мобільного телефону марки Samsung Galaxy A042F, знаючи пароль доступу до мобільного додатку «Приват24», що є Інтернет - банкінгом, а саме системою призначеною для дистанційного керуванням банківським рахунком банку АТ КБ «Приватбанк», увійшов у мобільний додаток «Приват24», ввівши пароль до додатку АТ КБ «Приватбанк» та здійснив переказ з картки потерпілого НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», грошових коштів в сумі 20000 грн. на банківську карту № НОМЕР_2 АТ «Ощадбанк», належну його знайомому ОСОБА_6 , який про злочинні дії ОСОБА_4 не здогадувався, тим самим таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_5 грошові кошти на суму 20000 грн, які в подальшому витратив на власні потреби, спричинивши при цьому потерпілому майнову шкоду.
Далі, 07.07.2024 приблизно о 18.30 год., ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, пов'язані з реалізацією раніше виниклого умислу на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 в сумі всього не менше 30 тис. грн., маючи на це перешкоди зробити раніше, у зв'язку із встановленим денним лімітом користування коштами, повернувся до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкав ОСОБА_5 .
Безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що ОСОБА_5 сидів на подвір'ї домоволодіння, ОСОБА_4 зайшов до приміщення спальної кімнати будинку, розташованого на території вищевказаного домоволодіння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, керуючись прямим умислом на таємне викрадення грошових коштів, діючи з корисливим мотивом, спрямованим на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання шкоди ОСОБА_5 і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно, діючи в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені іншими особами, маючи безперешкодний доступ до належного ОСОБА_5 мобільного телефону марки Samsung Galaxy A042F, який лежав на ліжку, знаючи пароль доступу до мобільного додатку «Приват24», що є Інтернет - банкінгом, а саме системою призначеною для дистанційного керуванням банківським рахунком банку АТ КБ «Приватбанк», увійшов у мобільний додаток «Приват24» та, ввівши пароль до додатку АТ КБ «Приватбанк», здійснив переказ з картки потерпілого НОМЕР_1 АТ КБ «Приват Банк», грошових коштів в сумі 10000 грн. на банківську карту № НОМЕР_2 АТ «Ощадбанк», належну його знайомому ОСОБА_6 , який про злочинні дії ОСОБА_4 не здогадувався, тим самим таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_5 грошові кошти на суму 10000 грн, які в подальшому витратив на власні потреби, спричинивши при цьому потерпілому майнову шкоду на загальну суму 30000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєному визнав повністю, розкаявся та розповів обставини вчинених правопорушень, просив проводити розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, написав заяву про розгляд справи без його участі, оскільки претензій матеріального та морального характеру не має та не заперечує проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Окрім повного визнання вини ОСОБА_4 , у пред'явленого йому обвинуваченні, вина також встановлена в судовому засіданні та підтверджена відповідними доказами, які були предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні, а саме: досліджені характеризуючи дані обвинуваченого та доля речових доказів. Вивченням характеризуючих даних стосовно ОСОБА_4 встановлено, що він має середню освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, інвалідності не має, на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
У відповідності до ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Під час оголошення матеріалів справи, учасники судового засідання вважали всі інші обставини вчинення ОСОБА_4 , кримінального правопорушення встановленими та такими, що не потребують додаткового дослідження та доказування.
Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, вважаються встановленими в судовому засіданні, не потребують окремого дослідження у ході судового розгляду і це враховується судом при постановленні вироку.
Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_4 , в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 361 КК України кваліфіковані вірно, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, за ч. 4 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає визнання ним своєї вини, щире каяття.
Обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлені.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду та міри покарання, суд, враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину визнав повністю, позитивно характеризується за місцем мешкання, враховує обставини що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують. З урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком. На думку суду, зазначене покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням нового злочину.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому наступне покарання:
- за ч. 1 ст. 361 КК України - 1 рік обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі;
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_4 , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (роки).
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання пробації.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі, передані потерпілому ОСОБА_5 під зберігальну розписку грошові кошти в сумі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн., залишити останньому як законному володільцю.
До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , не обирати.
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1