Справа № 209/648/25
Провадження № 3/209/213/25
04 березня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
28.01.2025 до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від ВП № 1 Кам'янського районного управління поліції надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17 січня 2025 року серії ВАД № 640882, ОСОБА_1 13 січня 2025 року о 14:30 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилась від виконання батьківських обов'язків, щодо виховання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 13.01.2025 року приблизно о 10.40 год. в класі КЗ «Гімназія № 21» КМР, що розташований за адресою: м. Кам'янське, б-р Героїв, 22 завдала фізичного болю малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим ОСОБА_1 порушила ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
17 лютого 2025 року на адресу суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Загородній Є.О. подав клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП). Зокрема зазначив, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції не в повному обсязі та некоректно викладено суть адміністративного правопорушення, оскільки не вказано за яких саме обставин було вчинено правопорушення та в чому воно полягало. Не зазначено які саме нормативні акти порушено ОСОБА_1 та якими саме діями, що свідчить про некоректність звинувачення особи і являється порушенням права на захист. Вважає, що в матеріалах справи відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, при цьому також звертає увагу, що підставою для складання протоколу стали обставини, що донька ОСОБА_1 нібито завдала фізичного болю малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак докази на підтвердження заподіяння фізичного болю ОСОБА_4 саме її донькою ОСОБА_1 так і докази ухилення від виконання батьківських обов'язків матеріали справи не містять. Натомість, ОСОБА_2 навчається в Гімназії № 21, має високий рівень навчання з усіх предметів. Дівчинка вихована та відповідальна, домашні завдання завжди виконує. Батьки позитивно впливають на виховання та розвиток дитини, слідкують за її здоров'ям та зовнішнім виглядом, також беруть активну участь у житті школи, таким чином подаючи гарний приклад для наслідування дівчинці. Враховуючи, що у справі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, на думку останньої та її захисника, у суду немає можливості встановити факт вчинення нею інкримінованого адміністративного правопорушення та наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, відтак просить провадження у справі № 209/648/25 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 та її захисник адвокат Загородній Є.О. у судове засідання, призначене на 04.03.2025 не з'явилися, однак на адресу суду адвокатом скеровано клопотання про розгляд справи без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності та її захисника.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП розгляд яких слід проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, враховуючи подане клопотання захисника - адвоката Загороднього Є.О. та вимоги ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника.
Допитана ОСОБА_5 , в судовому засіданні показала, що 13.01.2025 до неї зателефонувала класний керівник її малолітньої доньки ОСОБА_6 та повідомила, що у школі трапилась дуже прикра ситуація, оскільки її доньку під час уроку штовхнула однокласниця, в результаті чого ОСОБА_7 впала, вдарилась головою до батареї та отримала травму голови. Після телефонного дзвінка вона негайно приїхала до школи, забрала дитину та поїхала до 8-ї міської лікарні, де доньку було оглянуто та поставлено первинний діагноз струс головного мозку, забій голови, повідомлено про подію в поліцію та ОСОБА_6 направлено на подальше лікування до 6-ї міської лікарні, де дитина отримувала лікування з 13.01.2025 по 24.01.2025. Вказала, що донька розповіла їй, що під час уроку однокласниця ОСОБА_2 , з якою вони сиділи за однією партою, штовхнула її так сильно, що крісло на якому вона сиділа перевернулось, Зорина впала та вдарилась головою до батареї.
Також ОСОБА_5 зазначила, що 27.01.2025 звернулась до Кам'янського районного відділення судово-медичної експертизи ДСУ «Дніпровське ОБСМЕ», де судово-медичним експертом проведено судово-медичне обстеження та згідно Висновку спеціаліста судово-медичного експерта № 99 у її малолітньої доньки ОСОБА_4 виявлені ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з гематомами на голові, що супроводжувалось явищами струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я більше 6, але менше 21 дня, ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета незадовго до надходження у лікарню та не суперечать терміну, вказаному у наданих на її ім'я медичних документах (13.01.2025).
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, зазначає наступне.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 640882 від 17 січня 2025 року, ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 13.01.2025 року приблизно о 10.40 год. в класі КЗ «Гімназія № 21» КМР, що розташований за адресою: м. Кам'янське, б-р Героїв, 22 завдала фізичного болю малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тим самим, ОСОБА_1 , порушила ст. 12 ЗУ « Про охорону дитинства».
Частиною 1ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
З об'єктивної сторони даного правопорушення під невиконанням обов'язків щодо виховання і навчання дітей слід розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх дітей. Ухилення батьків і осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Об'єктом правопорушення, передбаченогост.184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона за ч.1 ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно письмових пояснень вчителя музичного мистецтва ОСОБА_8 , вбачається, що 13.01.2025 приблизно о 10 год. 20 хв. розпочався урок у 4-го Б класу. Під час уроку, учениця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сиділи за однією партою на ряді, що розташований поруч з вікном та батареями опалення. Приблизно за 5 хвилин до закінчення уроку невідомо з яких причин ОСОБА_7 впала з крісла та повідомила, що її штовхнула ОСОБА_9 , при цьому ОСОБА_7 почалась скаржитись, що вдарилась головою. Про подію було повідомлено директора класного керівника класу.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 , 13.01.2025 наприкінці уроку мистецтва вона з однокласницею ОСОБА_10 грали під партою «Камінь, ножиці, папір» та перед цим, вчитель зробила їм зауваження, ОСОБА_7 образилась на те, що вона виграла. Коли вона відхилилась назад, ОСОБА_7 її штовхнула та після чого вона штовхнула ОСОБА_7 об ліве плече та ОСОБА_7 впала, вдарилась головою об чавунну батарею. Зорина коли вдарилась, стримувала сльози і сіла знов за парту, вони продовжили урок.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що про дану ситуацію вона дізналась від вчителя, що її донька ОСОБА_11 штовхалась з ОСОБА_7 та внаслідок чого ОСОБА_7 впала та вдарилась об батарею. Вона спілкувалась із матір'ю ОСОБА_7 та з'ясовувала як себе почуває ОСОБА_7 .
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_4 , 13.01.2025 приблизно о 10.30 год. вона перебувала на уроці музичного мистецтва, при цьому сиділа за однією партою з ОСОБА_12 . Вони спілкувалися між собою та вона випадково зачепила її рукою, на що остання її штовхнула, вона впала зі стільця та вдарилася головою об чавунну батарею, після чого приїхала мати, забрала її у лікарню де їй надали першу медичну допомогу та поклали на стаціонарне лікування.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 , вбачається, що її донька ОСОБА_4 є ученицею 4-Б класу у СЗШ №21. 13.01.2025 донька перебувала на навчанні у школі. Приблизно о 10 год. 30 хв. їй зателефонував класний керівник 4-Б класу, яка повідомила, що її доньку ОСОБА_4 під час уроку музики штовхнула ОСОБА_2 , яка сиділа за однією партою з донькою, в результаті чого її донька впала та вдарилась головою об чавунну батарею. Після чого вона одразу приїхала до школи за донькою та забравши дитину поїхала до 8-ї міської лікарні, де доньку було оглянуто та поставлено первинний діагноз струс головного мозку, забій голови та направлено на подальше лікування до 6-ї міської лікарні.
Згідно відомостей з рапорту інспектора - чергового ВП №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Прядка І.О., в якому зафіксовано, що 13.01.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 601 від 13.01.2025. У результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що 13.01.2025 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 13.01.2025 Лікарня №9 педіатричний корпус повідомили, що звернулась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати ОСОБА_13 , діагноз: ЗЧМТ, СГМ. Неврологія.
Згідно наданої в судовому засіданні ОСОБА_5 копії виписки №90-25 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні у Неврологічному відділенні для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням функцій опорно-рухового апарату з 13.01.2025 по 24.01.2025. Клінічний діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку.
Згідно наданої в судовому засіданні ОСОБА_5 копії Висновку спеціаліста судово-медичного експерта № 99 у малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлені ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з гематомами на голові, що супроводжувалось явищами струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я більше 6, але менше 21 дня, ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета незадовго до надходження у лікарню та не суперечать терміну, вказаному у наданих на її ім'я медичних документах (13.01.2025).
Суд вважає, що покликання ОСОБА_1 та її захисника про відсутність доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, є безпідставними та суперечать матеріалам справи.
Суд приймає до уваги надані ОСОБА_1 та її захисником характеристику малолітньої ОСОБА_14 , свідоцтва досягнень учениці, грамоти та похвальний лист, однак вважає, що наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази свідчать про те, що дії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка штовхнула ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдали фізичного болю останній, що спричинило закриту черепно-мозкову травму та струс головного мозку, носять ознаки протиправності та є наслідком недостатньої уваги з боку її виховання матір'ю ОСОБА_1 .. Наведене на думку суду свідчить, що мати не належно навчає її правильної й шанобливої поведінки до інших людей. Даний факт спростовує заперечення ОСОБА_1 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, оцінюючи докази в їх сукупності, на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки остання ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки її вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відтак суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 184, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити, що згідно з ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, платіжний документ необхідно подати до Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА