04 березня 2025 р. м. Чернівці справа № 600/2812/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 , у виплаті недоодержаної пенсії її чоловіка - ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 нараховану суму пенсії, яка залишилася недоодержаною її чоловіком ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю, за результатами перерахунку пенсії виконаного на підставі Рішень Чернівецького окружного адміністративного суду у справах 600/4010/21-а, 600/1766/22-а та 600/591/23-а.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який перебував на обліку ГУ ПФУ в Чернівецькій області як одержувач пенсії за вислугу років, призначену на підставі Закону №2262-ХІІ. Позивач зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою щодо виплати недоотриманої пенсії покійного чоловіка. Однак, пенсійний орган у своєму листі від 05.02.2024 відмовило у виплаті вказаної суми.
Ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в обґрунтування якого зазначив, що Головним управлінням за життя ОСОБА_2 на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії, різницю пенсії, визначену відповідно до цього рішення включено до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідач пояснив, що у випадку смерті стягувача щодо недоодержаних сум на виконання рішення суду до Реєстру вноситься інформація про особу, яка має право на отримання недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю стягувача та документи, що дають право на одержання недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю стягувача. У зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 до зазначеного вище Реєстру внесено відповідну інформацію.
При цьому, відповідач вказував, що в силу ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Звертав увагу також на те, що ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років за Законом №2262-ХІІ і тому всі правовідносини, в т.ч. і щодо виплати недоодержаної у зв'язку зі смертю пенсії, регулюються саме даним Законом.
Позивачкою подано відповідь на відзив, у якій остання спростовувала доводи відзиву та наполягала на задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується, зокрема, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримував пенсію за вислугу років, призначену за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021р. у справі №600/4010/21-а, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_2 , починаючи з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" про грошове забезпечення від 29.05.2021 р. №33/46-425/6371, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення позивача з урахуванням виплачених сум, виходячи із 88% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 р. у справі №600/1766/22-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату з 01.12.2019 року ОСОБА_2 пенсії із обов'язковим урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та розміру індексації грошового забезпечення, зазначених в уточненій оновленій довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 01.09.2021 за №22/6-5198, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України згідно з рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №600/741/21-а, виходячи із 88% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження виплати пенсії максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а також провести виплату пенсії із врахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 р. у справі №600/591/23-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум з 17.08.2022 року.
На виконання рішень суду у справі №600/4010/21-а та №600/1766/22-а відповідачем проведено перерахунок пенсії, нарахована сума по рішенню у справі №600/4010/21-а становить 215429,45грн та по рішенню №600/1766/22-а - 256267,50грн, зазначені суми включено до Реєстру судових рішень, що підтверджується відповідними розрахунками, доданими до позову та до відзиву.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Враховуючи смерть чоловіка та неотримання ним за життя вищевказаної суми боргу по недоодержаній пенсії, позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити їй виплату недоодержаної за життя її чоловіком пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом відмовило позивачу у виплаті недоодержаної пенсії її померлого чоловіка та наголошено на необхідності вирішення даного питання в порядку, визначеному ч.1 ст.379 КАС України, шляхом заміни сторони виконавчого провадження.
Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у виплаті недоодержаної пенсії померлого чоловіка, позивач звернулась до суду із цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті пору.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Частиною другою статті 52 Закону №1058-IV установлено, що члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Як встановлено судом, чоловік позивачки перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Чернівецькій області та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII).
Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
У відповідності до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а зазначив, що такий висновок Верховного Суду (сформульований у справі №200/10269/19-а) стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону №1058-IV та ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2 ст.52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону №2262-XII.
Відтак, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказаний підхід суду щодо застосування статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджено Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 у справі №420/288/21.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки. Остання в межах встановленого законодавством 6-ти місячного строку звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату суми пенсії недоодержаної її чоловіком за життя, на що отримала необґрунтовану відмову.
На переконання суду, позивачка, відповідно до статті 61 Закону №2262-XII, має гарантоване право на отримання недоодержаних померлим чоловіком сум пенсії.
При цьому, посилання відповідача на необхідність звернення позивача до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження суд відхиляє, зважаючи на імперативні приписи ст.61 Закону №2262-ХІІ, якими передбачено спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Таким чином, відповідачем протиправно відмовлено позивачці у виплаті на підставі статті 61 Закону №2262-XII сум пенсії, що залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю її чоловіка.
Відтак, суд зобов'язує відповідача провести позивачці нарахування і виплату сум пенсії, які залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю її чоловіка.
Водночас, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено розрахунок сум, які підлягають виплаті померлому на виконання рішень суду у справі №600/4010/21-а та №600/1766/22-а, нарахована сума по рішенню у справі №600/4010/21-а становить 215429,45грн та по рішенню №600/1766/22-а - 256267,50 грн. Зазначені суми включено до Реєстру судових рішень, що підтверджується відповідними розрахунками, наявними у матеріалах справи. Відповідно позов в цій частині підлягає задоволенню. Натомість позов в частині зобов'язання виплатити нараховану суму пенсії, яка залишилася недоодержаною її чоловіком, за результатами перерахунку пенсії виконаного на підставі рішення 600/591/23-а - задоволенню не підлягає, оскільки такого перерахунку за життя ОСОБА_2 здійснено не було, суми пенсії на підставі цього рішення суду померлому чоловіку позивачки не нараховувались. Доказів протилежного позивачем не надано.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем частково доведено обґрунтованість заявлених вимог, відтак позов підлягає задоволенню частково з мотивів, наведених вище.
Судові витрати зі сплати судового збору, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному об'ємі, оскільки позов задоволено у основній частині вимог та відмовлено частково у похідній частині, що складає спосіб поновлення порушеного права.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії, що підлягала виплаті її покійному чоловіку - ОСОБА_2 та залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 суму пенсії, яка залишилася недоодержаною її чоловіком ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю, за результатами перерахунку пенсії, виконаного на підставі рішень Чернівецького окружного адміністративного суду у справах 600/4010/21-а та 600/1766/22-а.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002; код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Кушнір