25 лютого 2025 року справа № 580/12828/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у не розгляду заяви позивача від 22.07.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву позивача про виключення з обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі медичних довідок;
- внести зміни до відомостей у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів і зазначити, що позивач є непридатним до військової служби та виключити з військового обліку.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 справу призначено до розгляду справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників в судове засідання.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є непридатним до військової служби, тому 22.07.2024 звернувся із заявою до відповідача з вимогою виключення з обліку та внесення відповідних змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, однак подана заява не розглянута.
Заяву про взяття на військовий облік позивач не подавав. Незважаючи на це ІНФОРМАЦІЯ_3 безпідставно включив позивача до списку осіб що є військовозобов'язаними.
Позивач вважає, що повторне взяття його на військовий облік, без власного волевиявлення, як особи яка в 2007 році визнана непридатною до військової служби, є дією, яка погіршує існуюче становище та є обмеженням конституційних прав і свобод позивача.
У відзиві на адміністративний позов відповідач не погодився з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, зазначивши, що ОСОБА_1 період час із 12.07.2024 по 15.07.2024 пройшов медичний огляд, за наслідками якого рішенням військово-лікарської комісії від 15.07.2024 №4/4355 визнаний придатним до військової служби. Із рішенням військово-лікарської комісії ОСОБА_1 ознайомлений 15.07.2024. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ЄДРВ), ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних осіб з 15.07.2024.
24.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла заява ОСОБА_1 , датована 22.07.2024, зареєстрована за вх. №Ф-1442, ідентична доданої до позову. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 31.07.2024 за вих. №3/973 повідомлено, що його заява розглянута та надана відповідь по суті звернення.
Вказаний лист позивачем отримано 17.08.2024, тому відповідач вважає, що позивач звернувся до суду завідомо безпідставно.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що 22.07.2024 ОСОБА_1 направив засобами поштового зв'язку заяву від 22.07.2024 в якій просив виключити його з обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі медичних довідок.
Згідно з описом вкладення до цінного листа №2030100022188 від 22.07.2024 до листа вкладено заяву на одному аркуші.
Листом №3/973 від 31.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 надано позивачу відповідь, в якій вказано, що позивач не приєднав додатків, які перелічені в заяві від 22.07.2024 та роз'яснено підстави виключення особи з військового обліку з необхідністю надання документів, які підтверджують такі підстави.
Вказаний лист надісланий позивачу 07.08.2024 рекомендованим поштовим відправленням №2030100014843 та вручений особисто 17.08.2024.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (надалі по тексту - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Відповідно до положень ст. 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі по тексту - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно ч. 8 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом п. 7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Згідно п. 8 Положення №154, одним із завдань органів ТЦК та СП є ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи, а також забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони та надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно- телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Пунктом 2 Порядку №1487 визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
У відповідності до п. 21 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів за місцем фактичного проживання.
Згідно пункту 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п. 12 розділу III Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі - Порядок №94), отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації. Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.
Пунктом 2 розділу IV Порядку №94 визначено, що актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:
в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;
у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
З наведеного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин вбачається, що обов'язки по веденню та актуалізації даних осіб у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладено на районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання громадянина.
Відповідний запит громадянина розглядається протягом десяти календарних днів з моменту отримання.
При цьому Порядок №94 не містить обов'язку повідомляти громадянина про результати розгляду відповідного запиту, тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Закону України «Про звернення громадян»
Виходячи з положень частин 1, 3 статті 15 Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Отже, орган або установа, до повноважень яких належить розгляд питань порушених у зверненні, повинен надати відповіді на усі поставлені питання та повідомити громадянина про результати розгляду його звернення.
Суд звертає увагу, що за результатами поданої позивачем заяви від 22.07.2024 йому надана письмова відповідь із роз'ясненням умов зняття з військового обліку.
У відповідності до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Зважаючи на ту обставину, що позивач добровільно пройшов ВЛК та рішенням від 15.07.2024 визнаний придатним до військової служби, тому не навів достатніх підстав для зняття його з військового обліку.
Твердження позивача про незаконність взяття його на військовий облік спростовується тією обставиною, що позивач під підпис 15.07.2024 ознайомився з рішенням ВЛК, в якому зазначено, що з висновком військово-лікарської комісії згоден, інформація щодо стану здоров'я надана позивачем у повному обсязі, попереджений про надання неповної та недостовірної інформації. Отже, позивач не висловив заперечень щодо перевірки його стану здоров'я та внесення актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, тому посилання позивача про незаконність його взяття на військовий облік судом відхиляються.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Крім того, в ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тож, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.
В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю порушених прав у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77,139, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО