про закриття провадження у справі
25 лютого 2025 року Справа № 580/12788/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Державної міграційної служби України, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України щодо нерозгляду по суті скарги ОСОБА_1 від 18.09.2024, поданої через представника - адвоката Тарасенко Д. Ю., щодо протиправних дій ЦПМУ ДМС;
- зобов'язати Державну міграційну службу України об'єктивно та всебічно розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 18.09.2024, подану через представника - адвоката Тарасенко Д. Ю., з перевіркою всіх викладених в ній обставин та вжити невідкладних заходів для припинення неправомірних дій або бездіяльності, які були підставою для подання скарги.
Ухвалою від 27.12.2024 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог представник позивач зазначив, що 18 вересня 2024 року адвокат в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Державної міграційної служби України зі скаргою на бездіяльність Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби щодо виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі № 580/11970/23 , якою Управління зобов'язано прийняти декларацію ОСОБА_1 від 03 листопада 2023 року про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства РФ.
Зазначена скарга обґрунтована тим, що територіальний орган ДМС ухиляється від виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
За твердженням представника позивача, 24 вересня 2024 року адвокатом отримано відповідь від ДМС України, якою відповідач відмовив у розгляді скарги по суті та в реалізації закріпленого в законодавстві України права особи оскаржити протиправні дії чи бездіяльність державного органу чи посадової особи до вищестоящого органу. Відповідь не містить інформації стосовно факту проведення перевірки дій територіального органу ДМС в частині підтвердження зазначених у скарзі обставин. Натомість зазначена відповідь зводиться до того, що відповідач не вважає за потрібне здійснювати перевірку та контроль за діями територіального органу, хоча має такий обов'язок.
Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі №580/11970/23 визнано протиправною бездіяльність Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС у неприйнятті мотивованого рішення за результатом розгляду декларації ОСОБА_1 від 03.11.2023 (вх. від 06.11.2023 №Б-102/6/7101-23) про відмову від іноземного громадянства. Зобов'язано Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби повторно розглянути питання щодо прийняття/повернення ОСОБА_1 декларації від 03.11.2023 (вх. від 06.11.2023 №Б-102/6/7101-23) про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням оцінки та висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі № 580/11970/23 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року скасовано, в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Ухвалено в цій частині нову постанову, якою адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Зобов'язано Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби (ЄДРПОУ 45200774) прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства від 03.11.2023, замість документа про припинення громадянства РФ.
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року залишено без змін.
18 вересня 2024 року адвокат Тарасенко Д.Ю. звернулась в інтересах ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України зі скаргою на бездіяльність Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, в якій просила зобов'язати Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби виконати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі №580/11970/23 - прийняти декларацію ОСОБА_1 від 03 листопада 2023 року про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства РФ.
Листом №Т-9840-24/6.4/6139-24 від 24.09.2024 Державна міграційна служба України повідомила, що згідно з Положенням про Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби зазначений територіальний орган приймає рішення відповідно до покладених на нього завдань.
Представник позивача вважає, що відповідач безпідставно відмовився вжити належних заходів з метою примусу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби щодо виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі № 580/11970/23.
Проаналізувавши обставини справи, суд зазначає, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й до дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Положеннями статті 2 КАС України закріплено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилами пункту 5 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Поняття «позов, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» необхідно тлумачити більш широко: вказане поняття стосується як позову, який не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які не підлягають судовому розгляду.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Статтею 383 КАС України передбачені вимоги та порядок заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Окрім цього, станом на дату звернення представника позивача до суду з позовом набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, яким доповнено, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України нормами та статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 щодо вжиття судом заходів судового контролю за виконанням судових рішень.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що виконання судового рішення не може бути предметом нового спору, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, тому вимоги щодо невжиття відповідачем заходів для виконання підпорядкованим органом постанови Шостого апеляційного адміністративного суду судом перевірці не підлягають.
З огляду на вищенаведене, обраний позивачем у цій частині спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 року у справі № 816/2016/17.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та не підлягає судовому розгляду в цілому, а тому провадження у справі слід закрити.
Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн., тому вказана сума судового збору підлягає поверненню на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 132, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - закрити.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп., сплачений згідно квитанції №2543-9079-6910-1538 від 20.12.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяВалентин ГАРАЩЕНКО