про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2025 року справа № 580/2055/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
25.12.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо відмови здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити йому на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.12.2019 до дня, з якого розпочалася виплата перерахованої пенсії;
зобов'язання відповідача здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити йому на підставі вказаного вище Закону компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 01.12.2019 до дня, з якого розпочалася виплата перерахованої пенсії на виконання судових рішень у справах: №580/5232/21, №580/2862/22, №580/505/23, №580/5986/23, №580/1028/24, №580/1972/24, №580/4587/24.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач на виконання рішень суду у вказаних справах перерахував йому пенсію, однак донараховану пенсію до цього часу не виплатив та повідомив, що виплатить її за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету. Тому вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 01.12.2019 до дня, з якого розпочалася виплата перерахованої пенсії на виконання судових рішень у вказаних вище справах.
Ознайомившись із позовною заявою, встановлено її невідповідність вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Позивач не повністю урахував вимоги ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, згідно з якими позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд на виконання ч.5 ст.242 КАС України врахував висновки в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19. Суд, аналізуючи норми ст.122 КАС України, зазначив, що з дня отримання виплати особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась із заявою про надання їй відповідної інформації. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Тому відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18). Отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Отже, для соціальних судових спорів строк звернення до суду обчислюється з дати отримання відповідної суми коштів. Від висновку щодо обчислення строку з дати відповіді на звернення особи - Верховний Суд відступив.
Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Звертаючись до суду 25.02.2025, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та зобов'язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду зі вказаним позовом, у т.ч протягом розумного строку до відповідача позовна заява не містить.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказаного обов'язку позивач не дотримався, зважаючи, що відповідна заява відсутня.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Для належної підготовки позовної заяви позивачка має урахувати, що пенсія є щомісячним платежем, з огляду на що можливо з'ясувати як чіткий проміжок нарахованих і виплачених сум коштів, розмір яких, на його думку, не відповідає вимогам нормативно-правових актів. Позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку, в якій зазначити причини, обставини та факти, які об'єктивно перешкодили звернутися до суду, та надати для підтвердження докази або допустимо зменшити позовні вимоги подавши заяву з позовними вимогами в межах 6-місячного строку, оформленої з урахуванням вимог ст.ст.160-165 КАС України для позовних заяв.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати йому строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2-20, 46, 122-123, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
СуддяАнжеліка БАБИЧ