про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2025 року справа № 580/2093/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
26.02.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 30.12.2021 №9/1-1715 про розмір грошового забезпечння;
зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії на підставі вказаної вище довідки з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Додатково просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Обґрунтовуючи зазначив, що отримав довідку про оновлене грошове забезпечення та набув права на перерахунок пенсії з 01.04.2019. На звернення заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки відповідач всупереч вимог закону відмовив.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Позивач не урахував вимоги ч.ч.1,2 ст.122 КАС України, згідно з якими позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд на виконання ч.5 ст.242 КАС України врахував висновки постанови Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19. Суд, аналізуючи норми ст.122 КАС України, зазначив, що з дня отримання виплати особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась із заявою про надання їй відповідної інформації. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Тому відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18). Отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Отже, для соціальних судових спорів строк звернення до суду обчислюється з дати отримання відповідної суми коштів. Від висновку щодо обчислення строку з дати відповіді на звернення особи - Верховний Суд відступив.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначене є обов'язком, а не правом суду. Оскільки висновок у зазначеній справі стосується ст.122 КАС України та сформульовано для застосування судами у всіх категоріях соціальних спорів, обставини ухвалення рішення Верховним Судом у справах, що мали інші, аніж у цій, фактичні обставини, не мають правового значення. Тож відсутні підстави не враховувати актуальні висновки Верховного Суду щодо застосування ст.122 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Верховний Суд, відступаючи від правової позиції, викладеної в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, може не вказувати усі такі рішення, оскільки суд відступає від правової позиції, а не від судових рішень.
Отримання листа відповідача від 20.12.2024 на заяву позивача щодо перерахунку з 01.04.2019 та виплати пенсії позивачу на підставі вказаної вище довідки не змінює момент, з якого він міг дізнатись про порушення своїх прав, тобто з моменту отримання перерахованої пенсії. Підставою перерахунку пенсії, з приводу якого виник спір у заявлених спірних правовідносинах, стала довідка, видана позивачу 30.12.2021, що підтверджує підвищення грошового забезпечення у березні 2019 року. Отже, протягом 6 місяців з дати її отримання позивач мав право звернутися до відповідача та до суду щодо перерахунку пенсії.
Належні, достовірні та допустимі докази направлення Департаментом з питань виконання кримінальних покарань вказаної вище довідки органу Пенсійного фонду України чи звернення позивача протягом 6місяців до нього для з'ясування питання спірного перерахунку позивач не долучив, що перешкоджає суду з'ясувати, чи були поважні причини пропуску строку звернення до суду в цій справі або ж чи є підстави вважати, що він не пропущений відповідно.
Обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коли особа дізналася, а й коли могла дізнатися про порушення своїх прав. Звертаючись до суду 26.02.2024, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки від 30.12.2021.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказаного обов'язку позивач не дотримався, зважаючи, що відповідна заява відсутня.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом або змінити позовні вимоги, вказавши в них строк в межах ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати йому строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали шляхом надання обґрунтованої заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом, або допустимо зменшити позовні вимоги подавши заяву з позовними вимогами в межах 6-місячного строку.
Керуючись ст. ст.2-20, 46, 122-123, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
СуддяАнжеліка БАБИЧ