Справа № 560/2931/25
іменем України
04 березня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Матущака В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не застосування з 29.01.2020 по 19.05.2023 при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та одноразової грошової допомоги на оздоровлення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити з 29.01.2020 по 19.05.2023 ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, інших додаткових видів грошового забезпечення), матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та одноразової грошової допомоги на оздоровлення шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 2021, 2022, 2023 відповідно, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не застосування з 20.05.2023 по 21.05.2024 при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, одноразової грошової допомоги на оздоровлення, компенсацію за 20 днів невикористаної щорічної відпустки, компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2024, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на і січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити з 20.05.2023 по 21.05.2024 ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, одноразової грошової допомоги на оздоровлення, компенсацію за 20 днів невикористаної щорічної відпустки, компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2024, шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023, 2024 відповідно, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деякий інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 26.02.2025 суд залишив позовну заяву без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач 27.02.2025 подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої вказує, що предметом розгляду даної справи є порушення законодавства про оплату праці та невиплата в повному обсязі належного позивачу при звільненні зі служби грошового забезпечення (заробітної плати), у зв'язку з цим згідно Закону України "Про оплату праці" обов'язок письмового повідомлення про нараховане та виплачене грошове забезпечення (заробітну плату) з розшифровкою по видах із зазначенням конкретних сум, покладається безпосередньо на роботодавця.
Позивач зазначає, що повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні відповідач йому надавав 18.02.2025, тому строк звернення до суду не пропущено.
Ухвалою від 28.02.2025 визнав неповажними підстави пропуску строку звернення позивача до суду з цим позовом, зазначені у заяві від 27.02.2025. Продовжив позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
На виконання вказаної ухвали, позивач надав клопотання про поновлення процесуального строку, в якій вказує, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Зазначає, що відповідач йому надавав довідку про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення при звільненні лише 18.02.2025, тому строк звернення до суду не пропущено.
Дослідивши подане клопотання, суд встановив наступне.
Суд зазначає, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, статтею 233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв'язку з дією карантину до 30.06.2023.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №280/6779/22 та від 29.01.2025 у справі №500/6880/23.
З матеріалів справи встановлено, що pідно наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.05.2024 №149 позивач звільнений з військової служби 21.05.2024, та зазначено:
- виплатити надбавку за особливості проходження служби у розмірі 68,3% посадового окладу з, урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 21 травня 2024 в сумі 2079,96 грн.
- виплатити премію за період з 01 по 21 травня 2024 в розмірі 535% в сумі 9894,02 грн.
- виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2024 в сумі 22171,43 грн.
- виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 33664,15 грн.
- виплатити грошову компенсацію за 20 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 в сумі 14780,95 грн.
- виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2024 роки в сумі 82773,34 грн.
Тобто, з наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.05.2024 №149 про виключення позивача зі списків, позивач мав дізнатися про ненарахування та невиплату йому грошового забезпечення в належному розмірі.
Таким чином, позивач мав право звернутись до суду з цим позовом упродовж трьох місяців з 21.05.2024, тобто до 22.08.2024.
Однак позовна заява подана до суду 24.02.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Предметом позову у цій справі є вимога позивача щодо перерахунку грошового забезпечення позивача.
Суд наголошує, що позивач звільнився зі служби в період, коли діяла нова редакція статті 233 КЗпП України.
Вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому заява позивача від 03.03.2025 задоволенню не підлягає.
За змістом частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи що подане позивачем пояснення не усуває недоліків позовної заяви, залишеної без руху ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.02.2025 та 28.02.2025, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 КАС України, суд
визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяВ.В. Матущак