Рішення від 04.03.2025 по справі 560/2598/25

Справа № 560/2598/25

РІШЕННЯ

іменем України

04 березня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить скасувати постанову від 04.02.2025 ВП № 73310856 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 07.02.2025 надійшла постанова державного виконавця від 04.02.2025 ВП № 73310856 про накладення на головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2023 у справі № 560/1638/23. На виконання вищевказаного рішення головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 23.05.2023 здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без обмеження максимального розміру, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.04.2019 склав 36210,94 грн. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.05.2023 становить 908337,00 грн. Враховуючи те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2023 у справі №560/1638/23 не покладено зобов'язань щодо проведення в подальшому перерахунків пенсійної виплати без обмеження максимальним розміром, тому при проведенні подальших перерахунків розмір пенсії ОСОБА_1 на виконання зазначеного судового рішення з 01.03.2022 до виплати становить 36210,94 грн.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 04.03.2025 на 10:00.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує. Зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду №560/1638/23 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

14.11.2023 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №73310856 та зобов'язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом. 27.01.2025 від стягувача ОСОБА_1 надійшло повідомлення, з якого вбачається, що боржник рішення суду у спосіб та порядок передбачений виконавчим документом, не виконує, щодо виплати пенсії встановлено обмеження максимальним розміром. Вказує, що головним управлінням Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області не взято до виконання висновки Хмельницького окружного адміністративного суду.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце повідомлені судом належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті в письмовому проваджені згідно ч.9 ст.205 КАС України.

Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, в якому зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду №560/1638/23 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року по справі № 560/1638/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 90% до 80% грошового забезпечення та щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року, відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без обмеження максимального розміру, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 20.05.2024.

14.11.2023 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №73310856 та зобов'язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом.

27.01.2025 від стягувача ОСОБА_1 надійшло повідомлення, з якого встановлено, що боржник рішення суду у спосіб та порядок передбачений виконавчим документом, не виконує, щодо виплати пенсії встановлено обмеження максимальним розміром.

06.12.2024 на адресу відділу надійшло повідомлення про стан виконання від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за №2200-0802-8/103760 від 20.11.2024, №2200-0802-8/105355 від 25.11.2024 з яких вбачається, що рішення суду у спосіб та порядок передбачений виконавчим документом, не виконано. Розмір пенсії станом на 01.03.2023 склав 42928,04 грн., однак фактично виплачується у розмірі 36210,94 грн.

У зв'язку із невиконанням рішення суду боржником, 04.02.2025 винесено постанову ВП № 73310856 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до положень пункту першого частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме невиконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідно до 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно ч.1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Суд встановив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року по справі № 560/1638/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 90% до 80% грошового забезпечення та щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року, відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без обмеження максимального розміру, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 20.05.2024.

На виконання вищевказаного рішення головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 23.05.2023 здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без обмеження максимального розміру, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.04.2019 склав 36210,94 грн.

Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.05.2023 становить 908337,00 грн.

Позивач зазначає, що враховуючи те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2023 у справі №560/1638/23 не покладено зобов'язань щодо проведення в подальшому перерахунків пенсійної виплати без обмеження максимальним розміром, тому при проведенні подальших перерахунків розмір пенсії ОСОБА_1 на виконання зазначеного судового рішення з 01.03.2022 до виплати становить 36210,94 грн.

Суд зазначає, що на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання або ж невиконання в повному обсязі. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду.

Таким чином, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач (боржник), вчиняє ті ж дії, що були визнанні судом протиправними, а саме, вчиняє дії щодо заниження розміру пенсії, на власний розсуд виконує рішення суду, порушує право на пенсійне забезпечення стягувача ОСОБА_1 , тобто, повторно вчиняє ті ж дії, що були визнанні судом протиправними, а саме обмежив пенсію ОСОБА_1 максимальним розміром, що є протиправним враховуючи рішення суду.

Суд встановив, що розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2023 склав 42928,04 грн., однак фактично виплачується у розмірі 36210,94 грн, тобто з обмеженням максимального розміру.

Оскільки, рішення суду добровільно боржником у зазначений строк виконано не було відповідач застосував санкцію, а саме штраф за невиконання рішення суду.

Таким чином, до боржника по вказаному виконавчому провадженні у даній судовій справі, доведено наявність рішення суду, яке набрало законної сили, божник попереджався про необхідність його самостійного виконання, однак боржником рішення суду не виконано в повному обсязі, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаного заходу примусового виконання у вигляду накладення штрафу.

Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (надалі - «ЄСПЛ») у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, що остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтованого тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе від повільність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати усіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Також ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу № Конвенції (справи «Войтенко проти України» «Горнебі проти Греції»).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що уразі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України» «Горнебі проти Греції» ).

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) «Щодо ролі судів у виконанні судових рішень ». КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ех-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження, є невід'ємним елементом права на судових захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

Таким чином, державним виконавцем вчинено всі дії згідно з Законом, щодо примусового виконання виконавчого листа, тому постанова про накладення штрафу від 04.02.2025 ВП № 73310856, винесена у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача ознак протиправності та підстав для скасування оспорюваної позивачем постанови.

На підставі статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови від 04.02.2025 ВП № 73310856 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Відповідач:Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29018 , код ЄДРПОУ - 43315602)

Головуючий суддя О.П. Шевчук

Попередній документ
125579039
Наступний документ
125579041
Інформація про рішення:
№ рішення: 125579040
№ справи: 560/2598/25
Дата рішення: 04.03.2025
Дата публікації: 06.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (23.06.2025)
Дата надходження: 18.06.2025
Предмет позову: про визнання протиправною та скасування постанови
Розклад засідань:
04.03.2025 10:00 Хмельницький окружний адміністративний суд
13.05.2025 13:30 Сьомий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
КАШПУР О В
ШИДЛОВСЬКИЙ В Б
суддя-доповідач:
КАШПУР О В
ШЕВЧУК О П
ШЕВЧУК О П
ШИДЛОВСЬКИЙ В Б
відповідач (боржник):
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
позивач (заявник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
представник позивача:
Квятківська Марія Францівна
представник скаржника:
Білик Катерина Андріївна
Лиманюк Мар'яна Миколаївна
суддя-учасник колегії:
КАПУСТИНСЬКИЙ М М
САПАЛЬОВА Т В
СОКОЛОВ В М
УХАНЕНКО С А