Справа № 560/11310/24
іменем України
03 березня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Позов мотивований тим, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.
У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв'язку зі складністю справи, та з метою з'ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до контракту №1 від 29.03.2024, а також додаткової угоди №1 до нього від 03.04.2024 фірма "SUZHOU RETON GARMENTS CO., LTD, Китай" (Продавець) поставила, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримала і оплатила за товар відповідно до цього контракту.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантка подала до Хмельницької митниці електронну митну декларацію №24UA400040019234U9, в якій визначена митна вартість товару, що імпортується за основним методом, за ціною Контракту в сумі 41106,00 доларів США.
До митної декларації №24UA400040019234U9 позивачка подала наступні документи: пакувальний лист від 24.04.2024, проформу інвойс RN206341 від 29.03.2024, інвойс RT0244573 від 24.04.2024, коносамент НМ424040006 від 15.05.2024, автотранспортну накладну № 4510 від 10.07.2024, сертифікат про походження товару № 24С3205А1237/00005 від 17.05.2024, банківський платіжний документ № 2, що стосується товару (платіжна інструкція в іноземній валюті від 20.06.2024) на суму 28774 доларів США, банківський платіжний документ № 1, що стосується товару (платіжна інструкція в іноземній валюті від 05.04.2024) на суму 12332 долара США, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги OW010267 від 08.07.2024, довідку про транспортно-експедиційні витрати OW010267 від 15.07.2024, доповнення дозовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 03.04.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 1 від 29.03.2024, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, договір № 32 від 15.03.2024 про надання послуг по декларуванню товарів, договір транспортного експедирування №2005-1 від 20.05.2024, копію митної декларації країни відправлення від 11.05.2024 №310120240518239652.
За результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, митний орган відмовив у митному оформленні товару та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.07.2024 №UA400040/2024/000499, а також прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 №UA400000/2024/000170/2.
Позивачка оскаржила вказане рішення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Приписами статті 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частини першої та другої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.
Суд враховує, що позивачка надала всі документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.
Так, відповідач як обставину прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів визначив те, що документи подані згідно з частиною другою та третьою статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема:
- заявлений рівень митної вартості товарів (2,77 доларів США/кг), не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби (4,21 доларів США/кг);
- до митного оформлення не заявлено числові значення вартості страхування, як визначено це у проформі. При цьому у довідці про вартість перевезення зазначено, що страхування не здійснювалось;
- особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особам, які здійснюють безпосереднє перевезення товарів;
- місце доставки товарів не відповідає їх місцю відправки в Польщі;
- особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення, при цьому в поданих до митного оформлення документах відсутня інформація про числові значення експедиційної винагороди;
- банківські платіжні документи не містять відміток, які передбачені це формою цього документа; - зазначений в копії декларації країни відправлення відправник не відповідає відправнику заявленому до митного оформлення;
- зазначений в копії декларації країни відправлення договір не відповідає заявленому до митного оформлення;
- зазначений в копії декларації країни відправлення хімічний склад рукавиць не відповідає заявленому до митного оформлення.
Суд не погоджується з такими висновками митного органу, зважаючи на наступне.
Що стосується твердження відповідача про те, що заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема: заявлений рівень митної вартості товарів (2,77дол. США/кг), не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби (4,21 дол. США/кг), слід звернути увагу на таке.
Можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення Відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення Відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною в митного органу ціновою інформацією.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митного кодексу України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Що стосується позиції відповідача, що до митного оформлення не заявлено числові значення вартості страхування, як визначено це у проформі. При цьому у довідці про вартість перевезення зазначено, що страхування не здійснювалось, суд враховує таке.
Відповідно до контракту № 1 від 29.03.2024, а також додаткової угоди № 1 до нього від 03.04.2024 продавець здійснює поставку товару на умовах FOB Ningbo відповідно до Інкотермс 2020 (п. 3.1 контракту).
Базис FOB (Free on Board - Вільно на борту) відноситься до термінів групи F і регулює договірні відносини, за яких продавець не оплачує основне перевезення товару. Термін використовується лише для водного транспорту.
За умов поставки FOB відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець.
Обов'язками покупця за цих умов поставки є: оплатити товар згідно з умовами договора; надати продавцю дані щодо судна (назва, порт); нести всі ризики за товар після його розміщення на борту судна до вивантаження на складі покупця; оформити й оплатити перевезення вантажу з порту вивантаження.
Таким чином, покупець не зобов'язаний здійснювати страхування товару.
Окрім цього, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, є документами, які підтверджують митну вартість товарів, за умови, якщо страхування здійснювалося (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
Щодо позиції відповідача про те, що особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особам, які здійснюють безпосереднє перевезення товарів, слід зазначити, що відповідач не обґрунтував яким чином це впливає на визначення митної вартості товару.
Поряд з цим, позивачка уклала договір транспортного експедирування № 2005-1 від 20.05.2024, який з боку експедитора підписаний директором Колбіним А.В., який і підписав довідку про транспортно-експедиційні витрати OW010267 від 15.07.2024.
Доводи відповідача про те, що місце доставки товарів не відповідає їх місцю відправки в Польщі, не містять обґрунтування стосовно впливу на повноту та/або достовірність відомостей про митну вартість товарів, у тому числі на правильність визначення митної вартості товару.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
До митного оформлення декларантка надала рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги ОШ010267 від 08.07.2024.
У спірному рішенні відповідач вказав наступне, що зазначений в копії декларації країни відправлення відправник не відповідає відправнику заявленому до митного оформлення; зазначений в копії декларації країни відправлення договір не відповідає заявленому до митного оформлення; зазначений в копії декларації країни відправлення хімічний склад рукавиць не відповідає заявленому до митного оформлення.
Однак відповідач не обґрунтував яким чином такі розбіжності свідчать про неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість товару, у тому числі про неправильно визначену митну вартість товару.
Поряд з цим, митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість і обраний метод її визначення, що випливає з положень частини другої статті 53 Митного кодексу України.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларанткою для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивачка при подачі документів надала всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З урахуванням наведеного, рішення Хмельницької митниці від 17.07.2024 №UA400000/2024/000170/2 про коригування митної вартості товарів є протиправним, а позовні вимоги про його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачкою судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 №UA400000/2024/000170/2.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4729,07 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_2 (с. Більче-Золоте,Тернопільська обл., Борщівський район , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя О.Л. Польовий