Справа № 560/3370/25
04 березня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 03 березня 2025 року звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 до військової частини з метою проходження військової служби в Збройних Силах України та щодо вручення йому мобілізаційного розпорядження до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження дій (бездіяльності) щодо мобілізації та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що підставою для звернення до суду з позовною заявою стало те, що позивач звернувся до Відповідача з заявою про надання йому відстрочки від призову на військову, службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на підставі того, що він є зайнятим постійним доглядом за власним батьком, який згідно довідкою до акту огляду МСЕК є інвалідом II групи.
Вказує, що поданий ним комплект документів повністю підтверджує наявність у позивача підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з положеннями, пункту 13 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На дану заяву позивач 31.01.2025 отримав відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з якою позивачу було повідомлено, що Комісія 30.01,2025 протоколом № 5 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Причиною відмови у наданні Позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації зазначено те, що відстрочка надається категорії військовозобов'язаних, а відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.01.2025 №28 позивач призваний на військову службу. Позивач наполягає що відмовився від незаконної мобілізації, ніякого мобілізаційного розпорядження не підписував, добровільної згоди на мобілізацію не надавав.
Вказує, що оскарження рішення про відмову у наданні відстрочки від мобілізації не звільняє Позивача від можливого вручення йому мобілізаційного розпорядження та його мобілізації ще до завершення судового розгляду даної справи.
Вирішуючи подану заяву суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
За приписами пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Предметом спору у цій справі є протиправна відмова відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
У своїй заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 до військової частини з метою проходження військової служби в Збройних Силах України та щодо вручення йому мобілізаційного розпорядження до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження дій (бездіяльності) щодо мобілізації та зобов'язання вчинити певні дії..
При цьому, позивач не оскаржує у позові дії відповідача щодо прийняття наказу про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби. Такі дії відповідача не є предметом заявленого спору.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти вказані вище дії щодо направлення/переведення позивача по службі не відповідає порушеному праву позивача за захистом якого він звернувся до суду.
Крім того, пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Таким чином, обраний заявником спосіб забезпечення позову за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України, не допускається.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.П. Шевчук