Справа № 560/15494/24
іменем України
26 лютого 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
за участю:секретаря судового засідання Троян О.А. представника позивача Костюка В.В. представника відповідача Варави В.В. представника відповідача Семенюк Н.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 17.09.2024 року №0229602405.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 17.09.2024 року №0229612405.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення управління Головного ДПС у Хмельницькій області від 17.09.2024 року №0229622405.
4. Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.10.2024 р №0016031-1306-2201 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на суму 9510019 гривень.
5. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 від 09.10.2024 р.
6. Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 2723205 грн.
7. Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку її задекларованого у декларації з ПДВ за червень 2024 року в розмірі 9510019 грн.
8. Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень в розмірі 531547 грн (безпідставно нараховані податкові зобов'язання за міжнародні перевезення за вересень, які оподатковуються за 0 ставкою ПДВ).
9. Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області здійснити для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9510019 грн на рахунок платника у банку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача, зазначені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 22.08.2024 № 19076/22-01-24-05/2874017837 про заниження податкових зобов'язань з ПДВ, є хибними та не відповідають дійсності. Адже позивачем було надано перевіряючим посадовим особам відповідача всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення господарських операцій та підтвердження їх реальності за весь період перевірки, а саме: підтверджуючі документи про здійснення міжнародних пасажирських перевезень (договори, акти приймання-передачі, виписки з банківських установ про рух коштів, запити на перетин кордону, договори зобов'язань та інше). Однак контролюючий орган безпідставно не взяв їх уваги. Враховуючи викладене, вважає прийняті Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області рішення за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою від 23.10.2024 суд залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 30.10.2024 суд призначив підготовче засідання на 19.11.2024 р о 10:30 год. Витребував у Головного управління ДПС у Хмельницькій області належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 17.09.2024 року №0229612405, від 17.09.2024 року №0229622405, від 09.10.2024 р №0016031-1306-2201 та Рішення про опис майна позивача у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 від 09.10.2024 р.
19.11.2024 протокольною ухвалою в судовому засіданні суд закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 11.12.2024 о 10:30 год.
11.12.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.12.2024 10:30 год. для надання позивачем додаткових доказів.
Судове засідання декілька разів відкладалося у зв'язку із заявами позивача.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що відповідно до абз «а» пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України, операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою є постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Тобто, враховуючи положення абз «а» пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України право для застосовування нульової ставки ПДВ мають право виключно ті суб'єкти господарювання, хто здійснює саме міжнародні пасажирські перевезення.
Так, в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки з метою підтвердження надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів ФОП ОСОБА_1 було вручено запит від 12.08.2024 щодо надання документів, обов'язок складання яких передбачено Угодою INTERBUS. Однак у відповідь на вказаний лист ГУ ДПС у Хмельницькій області, ФОП ОСОБА_1 не надано інформацію з документальним підтвердженням надання міжнародних нерегулярних перевезень пасажирів автобусами, а саме: відповідно до Угоди про Міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами - Угода INTERBUS - журнал реєстрації шляхових листів пасажирів та шляхові листи пасажирів, інші документи які підтверджують надання послуг, кількість перевезених пасажирів та договорів-зобов'язань з УДП «Укрінтеравтосервіс» за період з 01.12.2022 року по 30.06.2024 року. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не підтверджено надання послуг саме з міжнародних перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом, що згідно пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України оподатковуються за ставкою «0» відсотків до бази оподаткування за періоди виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість (01.12.2022 - 30.06.2024), а відтак занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 15 148 091 грн. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, до якого додано копії: витягів з системи "Шлях", витягів з особистого кабінету перевізника про отримання разових дозволів, постійних та тимчасових дозволів на перевезення, витягів з системи державних послуг про отримання дозволів, журналу "Інтербус".
Представник відповідача подала додаткові пояснення, згідно яких зазначає, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки, всупереч пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, долучені ОСОБА_1 під час розгляду справи, не надавались (окрім запиту на перетин кордону з 01.01.2023 по 30.06.2024). Вказує, що відсутність журналів реєстрації шляхових листів пасажирів та шляхові листи пасажирів не дає можливості співставити дані з переліку пасажирів/туристів згідно актів приймання-передачі робіт (послуг) між ПП «Е.лайн-тур» (туроператор) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) за період з 06.01.2024 по 28.06.2024 щодо ідентифікації пасажирів. Зауважує, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не підтверджено надання послуг саме з міжнародних перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом, що згідно пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України оподатковуються за ставкою «0» відсотків до бази оподаткування за періоди виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість (01.12.2022 - 30.06.2024).
В судовому засіданні 26.02.2025 позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення згідно позовної заяви.
Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, надали пояснення аналогічні, зазначеним у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши позицію сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 06.08.2024 року №3220-П про проведення виїзної перевірки, ГДІ відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області Володимиром Волкотрубом, ГДІ відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області Наталією Семенюк та ГДІ відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області Вадимом Кирилюком проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.07.2024 № 9200473197 від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 22.08.2024 № 19076/22-01-24-05/ НОМЕР_1 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Перевіркою встановлено порушення вимог:
- щодо заявленої до відшкодування з бюджету в сумі 9 510 019 грн встановлено порушення пункту абз.«е» п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, абз. «б» п.200.4, п.200.1, п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями ФОП ОСОБА_1 завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за червень 2024 року в сумі 9 510 019 грн;
- абз.«е» п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.10 ст.201, п.200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) за червень 2024 року на суму 2 723 205 грн;
- п.188.1 ст.188, абз. «е» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (показник рядка 18 Декларації) на 2 889 214 грн, в т.ч. за грудень 2022 року в сумі 3 338 грн, за лютий 2024 року в сумі 32 745 грн, за березень 2023 року в сумі 89 709 грн, за квітень 2023 року в сумі 29 482 грн, за травень 2023 року в сумі 120256 грн, за червень 2023 року в сумі 65261 грн, за січень 2024 року в сумі 578614 грн, за лютий 2024 року в сумі 486084 грн, за травень 2024 року в сумі 952208 грн, за червень 2024 року в сумі 531517 грн;
- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.5, п.11, п.12, п.18 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015, №1307 ФОП ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 15 148 091 грн;
- п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.5, п.12, п.18 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015, №1307 ФОП ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму 1 028 500 грн в т.ч. ПДВ 0 грн з надання послуг з перевезень пасажирів автомобільним транспортом з міжнародних перевезень.
За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області 17.09.2024 винесені податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» від 17.09.2024 № 0229622405 на суму 584 668,70 грн;
- форми «В1» від 17.09.2024 №0229602405, яким визначено завищення бюджетного відшкодування в сумі 9 510 019,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 951 002,00 грн;
- форми «В4» від 17.09.2024 №0229612405 на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 2 723 205,00 грн.
Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень стало встановлене в ході проведення документальної перевірки заниження податкових зобов'язань по ПДВ за період з 01.12.2022 по 30.06.2024 в сумі 15 148 091 грн., в т.ч. за грудень 2022 року в сумі 38000 грн, лютий 2023 року в сумі 40 300 грн, березень 2023 року в сумі 95 400 грн, квітень 2023 року в сумі 32 000 грн, травень 2023 року в сумі 123 200 грн, червень 2023 року в сумі 115 200 грн, липень 2023 року в сумі 10 800 грн, січень 2024 року в сумі 650 000 грн, лютий 2024 року в сумі 1 190 370 грн, березень 2024 року в сумі 602 022 грн, квітень 2024 року в сумі 2 030 614 грн, травень 2024 року в сумі 3 220 185 грн, червень 2024 року в сумі 7 000 000 грн.
Внаслідок прийняття оскаржуваних податкових-повідомлень у позивача виник податковий борг. Тому 09.10.2024 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформовано податкову вимогу №0016031-1306-2201, яку разом із рішенням про опис майна у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 направлено на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Позивач не погоджується із прийнятими відповідачем рішеннями, вважає їх протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).
По-перше, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
За правилами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн.
Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 19.02.2021 у справі № 821/1235/17, від 21.07.2021 у справі №4 20/2382/20) за наслідками аналізу вищенаведеної норми права висловлював правову позицію, що зміст наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перший - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; другий - подання декларації з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
У свою чергу пунктом 200.11 статті 200 ПК України встановлено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.36. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Положеннями пункту 194.1 статті 194 ПК України визначено, що операції, зазначені у ст. 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.
Відповідно до підпункту «а» пункту 193.1 статті 193 ПК України ставка податку встановлюється від бази оподаткування та становить 20 відсотків.
Згідно із абзацом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг, як міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
При цьому, підпунктом «е» пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
За приписами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 17.09.2024 року №0229602405, №0229612405 та №0229622405, суд виходить з таких міркувань.
Так, відповідно до висновків акту перевірки від 22.08.2024 № 19076/22-01-24-05/2874017837 підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень стало встановлене в ході проведення документальної перевірки заниження податкових зобов'язань по ПДВ за період з 01.12.2022 по 30.06.2024 в сумі 15 148 091 грн, в т.ч. за грудень 2022 року в сумі 38000 грн, лютий 2023 року в сумі 40300 грн, березень 2023 року в сумі 95400 грн, квітень 2023 року в сумі 32000 грн, травень 2023 року в сумі 123200 грн, червень 2023 року в сумі 115200 грн, липень 2023 року в сумі 10800 грн, січень 2024 року в сумі 650000 грн, лютий 2024 року в сумі 1190370 грн, березень 2024 року в сумі 602022 грн, квітень 2024 року в сумі 2030614 грн, травень 2024 року в сумі 3220185 грн, червень 2024 року в сумі 7000000 грн.
В ході перевірки встановлено, що основними причинами виникнення від'ємного значення є надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом, що згідно пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України оподатковуються за ставкою «0» відсотків до бази оподаткування.
Аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2024 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 18.07.2024 року поданою податковою декларацією з ПДВ за червень 2024 року (реєстр. №9200473197) з додатками задекларовано суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) за червень 2024 року у розмірі 9 510 019 грн, сформовану за рахунок від'ємного значення, яке виникло і сплачено за даними платника у лютому 2024 року на суму 603013 грн, у березні 2024 року на суму 860240 грн, у квітні 2024 року на суму 1694246 грн, у травні 2024 року на суму 1299379 грн, у червні 2024 року на суму 5053141 грн.
Одним з видів господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є пасажирський наземний транспорт мiського та примiського сполучення.
Отже, контролюючий орган не заперечує щодо факту надання позивачем послуг з перевезень пасажирів, однак вважає, що ним не підтверджено надання послуг саме з міжнародних перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом, що згідно пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України оподатковуються за ставкою «0» відсотків до бази оподаткування за періоди виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість (01.12.2022 - 30.06.2024).
Таким чином, спірним у цих правовідносинах є питання щодо визначення документів, якими підтверджуються міжнародні перевезення пасажирів.
За позицією податкового органу позивачем задля підтвердження того, що ним у період 01.12.2022 - 30.06.2024 здійснювалися саме міжнародні перевезення пасажирів, мало б бути надано під час документальної виїзної перевірки журнал реєстрації шляхових листів пасажирів та шляхові листи пасажирів.
Основні засади організації міжнародних регулярних, спеціальних регулярних, маятникових, нерегулярних, транзитних перевезень пасажирів в Україні на момент виникнення спірних правовідносин визначав Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, затверджений наказом Міністерства транспорту України 09.02.2004 року № 75, (далі Порядок №75).
Пунктом 6.1 Порядку №75 визначено, що нерегулярні та маятникові перевезення, які здійснюються з використанням українськими перевізниками та іноземними перевізниками шляхових листів груп пасажирів (зразок у додатку 9), звільняються від дозволів, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.
Відповідно до п. 6.2 Порядку №75 з використанням пасажирськими перевізниками шляхових листів груп пасажирів здійснюються нерегулярні та маятникові перевезення у разі:
1) поїздки "з зачиненими дверима", коли той самий автобус здійснює перевезення тієї ж самої групи пасажирів протягом поїздки та для їх доставки назад на місце відправлення (місце відправлення є на території реєстрації транспортного засобу);
2) перевезення, що передбачає пряму поїздку з пасажирами та зворотну поїздку без пасажирів (місце відправлення є на території реєстрації транспортного засобу);
3) перевезення, що передбачає пряму поїздку без пасажирів і посадку всіх пасажирів зворотного рейсу в одному й тому ж місці за наявності однієї з таких умов:
- пасажири складають групу, що була сформована згідно з договором перевезень;
- пасажири попередньо були доставлені тим самим перевізником за умов, визначених у пункті 2) цього Порядку, на територію іноземної держави, де вони знову здійснили посадку і прямують на територію України;
- пасажири були запрошені здійснити поїздку на територію іншої держави, і вартість транспортування сплачується особами, що зробили запрошення (такі пасажири повинні складати групу, яка не була сформована виключно з метою здійснення саме цієї поїздки і яку буде доставлено на територію України);
4) поїздки автобусів без пасажирів, що використовуються виключно для повернення пошкодженого автобуса, що здійснював міжнародні нерегулярні чи маятникові перевезення або групи пасажирів, яка перевозилась цим автобусом.
Аналогічні норми містяться в Угоді про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угода INTERBUS), до якої приєдналася Україна відповідно до Закону №5444-VІ 16.10.2012 року.
Положеннями ст. 6 розділу IV Угоди передбачено, що для зазначених нижче нерегулярних перевезень не потрібно отримувати дозвіл на території будь-якої Договірної Сторони, іншої, ніж та, в якій засновано транспортний оператор:
1. поїздок із зачиненими дверима, тобто таких перевезень, коли той самий автобус використовується для перевезення тієї самої групи пасажирів протягом усієї поїздки та для доставки її назад до місця відправлення. Місце відправлення знаходиться на території Договірної Сторони, в якій заснований транспортний оператор;
2. перевезень, під час яких здійснюється пряма поїздка з пасажирами та зворотна поїздка без пасажирів. Місце відправлення знаходиться на території Договірної Сторони, в якій заснований транспортний оператор;
3. перевезень, під час яких здійснюється пряма поїздка без пасажирів і всі пасажири здійснюють посадку в одному й тому самому місці, якщо виконується одна з наведених нижче умов:
a) пасажири складають групи на території недоговірної сторони чи Договірної Сторони, іншої, ніж та, в якій заснований транспортний оператор, або та, де пасажири здійснюють посадку, яку було сформовано згідно з договорами перевезень, укладеними до їхнього прибуття на територію останньої Договірної Сторони. Пасажири перевозяться на територію Договірної Сторони, в якій заснований транспортний оператор;
b) пасажирів попередньо було доставлено тим самим транспортним оператором за обставин, визначених у пункті 2, на територію Договірної Сторони, де вони знову здійснюють посадку та перевозяться на територію Договірної Сторони, в якій засновано транспортний оператор;
c) пасажирів було запрошено здійснити подорож на територію іншої Договірної Сторони, і вартість транспортування сплачується особою, що зробила запрошення. Такі пасажири повинні складати однорідну групу, яку не було сформовано виключно для здійснення саме цієї поїздки, та яку буде доставлено на територію Договірної Сторони, в якій засновано транспортний оператор.
Відповідно до статей 10-11 РОЗДІЛу VII Угоди INTERBUS надання послуг, зазначених у статті 6, здійснюється згідно з контрольним документом, який видається компетентним органом, чи будь-яким належним чином на це уповноваженим органом Договірної Сторони, в якій зареєстрований транспортний оператор. Контрольний документ складається з відривних шляхових листів пасажирів у двох примірниках, сформованих у журнали в кількості 25 штук. Контрольний документ повинен відповідати зразку, наведеному в додатку 3 до цієї Угоди. Кожний журнал та шляхові листи пасажирів, які є його складовою частиною, повинні бути пронумеровані. Шляхові листи пасажирів також повинні бути пронумеровані послідовно від 1 до 25.
Суд звертає увагу, що РОЗДІЛ VII цієї Угоди називається Контрольні документи для нерегулярних перевезень, що звільняються від дозволів.
З аналізу вищенаведених нормативно-правових документів суд дійшов висновку, що контрольні документи, такі як шляхові листи, журнали реєстрації, використовуються перевізниками у випадках, коли лібералізовані нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються без отримання дозволу, тобто для здійснення контролю та обліку перевезень, на які отримання дозволу не вимагається.
Отже, не у всіх випадках міжнародні перевезення пасажирів відбуваються з наявністю шляхових листів.
Водночас суд зауважує, що Порядок №75 та Угода INTERBUS об'єднують правила міжнародних нерегулярних перевезень пасажирів автобусами, а не регулюють питання віднесення чи не віднесення певного виду перевезень до міжнародних для цілей Податкового кодексу України.
Суд встановив, що позивачем при проведенні перевірки надавалися укладені агентські договори від 01.01.2022 №1 з ТОВ «Елайн-тур», договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на міжнародних маршрутах від 01.01.2024 №1 з ПП «Елайн-Тур», достроковий договір на перевезення туристів від 20.03.2024 №831118161 з ТОВ «Акорд тур», акти приймання-передачі робіт, банківські виписки, запити на перетин кордону.
Однак, відповідачем визначено шляхові листи як єдиний документ, який підтверджує здійснення саме міжнародних перевезень.
У ході розгляду цієї справи позивачем подано до суду засвідчені копії: витягів з системи "Шлях", витягів з особистого кабінету перевізника про отримання разових дозволів, постійних та тимчасових дозволів на перевезення, витягів з системи державних послуг про отримання дозволів, журналу "Інтербус".
Слід зауважити, що згідно п. 6.11. Порядку №75 для одержання журналу реєстрації шляхових листів груп пасажирів на заміну використаного перевізник повинен повернути використаний журнал в Укртрансбезпеку.
Зважаючи на вищезазначене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 не надано інформацію з документальним підтвердженням надання міжнародних нерегулярних перевезень пасажирів автобусами за період, що перевірявся.
Суд також звертає увагу, що за приписами частини першої статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
При цьому частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Аналіз наведених норм свідчить, що дія цього Закону не поширюється на таку категорію суб'єктів господарювання як фізичні особи-підприємці.
Таким чином, висновок відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, є необґрунтованим. Як наслідок, немає підстав вважати правомірним посилання контролюючого органу на завищення позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового періоду за період перевірки.
За таких обставин наявні правові підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Хмельницькій області від 17.09.2024 року №0229602405, №0229612405 та №0229622405.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.10.2024 р №0016031-1306-2201 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на суму 9510019 грн та Рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 від 09.10.2024 р, суд зазначає наступне.
У випадку, який розглядається, мало місце винесення податкової вимоги та рішення про опис майна стосовно неузгодженої суми податкових зобов'язань. Так, на момент винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у позивача ще не закінчився строк на оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Хмельницькій області від 17.09.2024 року №0229602405, №0229612405 та №0229622405, у зв'язку із чим останній звернувся до суду з цим позовом.
Своєю чергою, суд під час розгляду цієї справи дійшов висновку про протиправність вищевказаних податкових повідомлень-рішень. Отже, у позивача відсутнє узгоджене податкове зобов'язання (борг), не сплачене у встановлений строк, що виключає можливість стягнення боргу згідно податкової вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.10.2024 р №0016031-1306-2201.
Як наслідок, Рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 від 09.10.2024 також підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
15 березня 2021 р. Міністерством фінансів України був виданий наказ № 5, яким затверджений Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу II Порядку № 5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.
Для забезпечення повноти та своєчасності відображення в підсистемах інформаційної системи резолютивної частини рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов'язаних з контрольно-перевірочною роботою, структурним підрозділом судового оскарження щодекадно проводиться попередній контроль. В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр контролю виконання рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов'язаних з контрольно-перевірочною роботою (далі - реєстр контролю виконання рішень судів), щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним. Відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів здійснюється підрозділом судового оскарження спільно зі структурними підрозділами за напрямами роботи у період з дня, наступного за днем формування такого реєстру, до третього робочого дня місяця, наступного за звітним, включно. Фактом проходження попереднього контролю є відсутність записів у реєстрі контролю виконання рішень судів. Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів забезпечується керівником підрозділу, що здійснює судове оскарження (підпункт 2 пункту 3 розділу VІІ Порядку №5).
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 23.04. 19 р. у справі № 825/3211/15-а.
Наявність в інтегрованій картці платника неправомірно обліковуваного податкового боргу, дає право контролюючим органам застосовувати положення статті 87 Податкового кодексу України відповідно до якої поточна сплата платником податків його самостійно нарахованих податкових зобов'язань зараховується в рахунок сплати податкового боргу.
Отже, в інтегрованій картці платника одночасно погашається податковий борг, який обліковується протиправно, а також виникає новий борг за самостійно нарахованими платником податковими зобов'язаннями, що в подальшому може призвести до застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату та нарахування пені. Отже, неправомірне відображення в інтегрованій картці платника сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, має безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв'язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат.
Згідно із правовим висновком Верховного Суду зазначеному у постанові від 19.02.2019 р у справі № 825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права підприємства, є коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.
В ході розгляду справи судом встановлено протиправність нарахування позивачу грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Протиправне відображення грошових зобов'язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних ІКП в цілях поновлення порушених прав.
Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), 30.11.2021 (справа №300/3157/20).
Отже, у випадку скасування податкових повідомлень-рішень відповідач зобов'язаний відобразити інформацію в обліковій картці платника.
Разом з тим, суд враховує, що наслідком задоволення в адміністративному судочинстві позовних вимог є відновлення фактично порушених прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Суд при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог має не лише вирішити позовні вимоги відповідно до принципів верховенства права, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права. Тобто такий, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду та здійснювалося примусове виконання рішення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи викладене, слід зобов'язати відповідача здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 2723205 грн, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку її задекларованого у декларації з ПДВ за червень 2024 року в розмірі 9510019 грн та зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень в розмірі 531547 грн.
Вирішуючи питання щодо необхідності зобов'язання відповідача здійснити для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9510019 грн на рахунок платника у банку, суд враховує, що відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Верховним Судом в постановах від 25.02.2020 у справі №320/6625/18 та від 10.11.2022 у справі №420/4194/19 сформульовано висновок, що Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої, в даному випадку після вчинення контролюючим органом дій по внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день після отримання рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили.
З огляду на вказане, враховуючи ненабуття відповідною сумою статусу узгодженої (у зв'язку з ненабранням законної сили рішенням у цій справі) суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога надання суми бюджетного відшкодування є передчасною, оскільки розрахована на захист прав від майбутніх порушень.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За положеннями частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У той же час, оскаржувані у цьому випадку повідомлення-рішення, податкова вимога, рішення про опис майна у податкову заставу не відповідають названим критеріям.
Зважаючи на необґрунтованість висновків контролюючого органу у акті перевірки і рішенні про розгляд заперечень, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, враховуючи відсутність підстав для прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, а також відсутність підстав для внесення змін до інтегрованої картки платника товариства позивача щодо відображення як податкового боргу неузгодженого зобов'язання, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення .
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У цій справі суд задовольнив усі вимоги майнового характеру, вимогу немайнового характеру, та відмовив у задоволенні похідної вимоги про зобов'язання здійснити бюджетне відшкодування.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 18168,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «В1» від 17.09.2024 №0229602405, яким визначено завищення бюджетного відшкодування в сумі 9 510 019,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 951 002,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «В4» від 17.09.2024 №0229612405 на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 2 723 205,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Р» від 17.09.2024 № 0229622405 за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість на суму 584 668,70 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2024 року в сумі 9 510 019,00 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2024 року в сумі 2 723 205,00 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2024 року в сумі 531 517,00 грн.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.10.2024 р №0016031-1306-2201 про наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 боргу на суму 9 510 019,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 від 09.10.2024 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 18168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03 березня 2025 року
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя В.К. Блонський