Справа № 500/1299/22
03 березня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Мандзія О.П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 грошову суму у вигляді недоотриманої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 у розмірі 136028 (сто тридцять шість тисяч двадцять вісім) гривень 73 (сімдесят три) копійки, з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
14.02.2025 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання ДСА України протягом одного місяця з дати набрання законної сили ухвали суду подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 у справі №500/1299/22.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що існують об'єктивні підстави вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним, а тому враховуючи особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати, вважаю за необхідне зобов'язати ДСА України протягом одного місяця з дати набрання законної сили ухвали суду подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 у справі №500/1299/22.
Ухвалою суду від 17.02.2025 постановлено розгляд заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення здійснювати в порядку письмового провадження.
У відзиві на заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення ДСА України повідомила, що виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя". Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Таким чином, виплата нарахованих заявнику на виконання рішення суду коштів вже залежить не від дій ДСА України, а від фінансування відповідними органами для її здійснення. ОСОБА_1 не вказано та не надано беззаперечних доказів, які підтверджують необхідність станом на теперішній час встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі № 500/1299/22, зокрема щодо того, що порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що ДСА України створює перешкоди для виконання такого рішення.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж поданої заяви, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд при вирішенні питання про судовий контроль за виконанням судового рішення враховує наступне.
Згідно з ч.2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (ч.1 ст.370 КАС України).
Положеннями ч.1 ст.382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами ч.1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Як встановлено судом, 26.09.2022 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист щодо стягнення з ДСА України на користь ОСОБА_1 грошову суму у вигляді недоотриманої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 у розмірі 136028 (сто тридцять шість тисяч двадцять вісім) гривень 73 (сімдесят три) копійки, з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
ДСА України листом від 12.02.2025 № 11-3209/25 (відповідь на запит) повідомила представника заявника, що виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя".
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI).
Частиною 1 ст.2 Закону №4901-VI визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, державний орган.
Статтею 3 Закону №4901-VІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності в зазначеному державному органі відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Так, відповідно до п.2 Порядку №845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Згідно з п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п.47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Пунктом 48 Порядку №845 передбачено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з п.47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Відповідно до листа Державної казначейської служби України від 16 квітня 2024 року №5-06-06/8225, 04.11.2022 ними отримано від адвоката Притули О.Б. в інтересах ОСОБА_1 заяву від 02.11.2022 разом з оригіналом виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/1299/22 про стягнення з ДСА України на користь ОСОБА_1 недоотриманої суддівської винагороди в сумі 136028,73 гривень. Казначейством відповідно до п.8 Порядку № 845, здійснено попередній розгляд документів та прийнято до виконання оригінал виконавчого листа у справі № 500/1299/22. Виконавчий лист Тернопільського окружного адміністративного суду по справі №500/1299/22 не виконано за рахунок коштів, які передбачені за бюджетною програмою КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" у зв'язку із недостатністю коштів.
У зв'язку із неможливістю виконати виконавчий лист у справі № 500/1299/22 протягом двох місяців з рахунків боржника ДСА України, яка є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", Державною казначейською службою України зазначений виконавчий лист взято на облік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішення суду, що гарантовані державою" відповідно до п.33 Порядку № 845.
Отже, стягнення коштів на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 у справі № 500/1299/22 здійснюється безпосередньо Державною казначейською службою України за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішення суду, що гарантовані державою", що в свою чергу позбавляє ДСА України можливості самостійно виконати судове рішення у даній справі.
Крім того, ст.23,116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, виплата нарахованих заявнику на виконання рішення суду у даній справі коштів фактично на даному етапі залежить не від дій ДСА України, а від фінансування відповідних органів та бюджетних програм Державним бюджетом України.
Наведені обставини спростовують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі щодо ДСА України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, а відтак заяву про встановлення судового контролю слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.241, 248, 382 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 03 березня 2025 року.
Суддя Мандзій О.П.