Справа № 420/5758/25
03 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про скасування розпорядження, зобов'язання внести зміни у штатний розпис, визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку та лікарняних і моральної шкоди, -
До Одеського окружного адміністративного суду 24.02.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якій позивач просить суд:
- скасувати розпорядження Кароліно-Бугазського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області за №38-к від 06 вересня 2024 року «Про поновлення на службі ОСОБА_1 »;
- зобов'язати відповідача внести зміни у штатний розпис та увести посаду керуючого справами виконавчого комітету Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області;
- визнати противоправною бездіяльність Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо несплати мені заробітної плати та лікарняних з 06 вересня 2024 року по 04 березня 2025 року включно у сумі 61863,12 гривень;
- стягнути з Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на мою користь середнього заробітку та лікарняних в сумі 61863,12 гривень за період з 06 вересня 2024 року по 04 березня 2025 року включно;
- стягнути із Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на мою користь моральну шкоду у сумі 100000 гривень, для збройних сил України.
Даний позов надійшов до суду засобами поштового зв'язку 19.02.2025 року.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У якості відповідача по справі позивачем вказано ОСОБА_2 зьку сільську ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
В той же час, у прохальній частині позову позивач оскаржує розпорядження та бездіяльність суб'єкта з найменуванням: «Кароліно-Бугазську сільську ради Білгород-Дністровського району Одеської області».
Отже, позивачу необхідно правильно зазначити найменування відповідача.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом позову у даній справі є розпорядження Кароліно-Бугазського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області за №38-к від 06 вересня 2024 року «Про поновлення на службі ОСОБА_1 ».
Позивач зазначає, що із даним розпорядженням він ознайомився 23.09.2024 року.
Зважаючи на предмет позову у даній справі, граничним строком для звернення позивача до суду з позовом в частині вимог щодо скасування даного розпорядження було 23.10.2024 року.
Однак, із позовом по даній справі ОСОБА_1 звернувся лише 19.02.2025 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позові позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду .
Як вказує позивач, він до останнього сподівався на законослухнявість представників відповідачів.
Суддя зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Таким чином, суддя вважає зазначені позивачем у позовній заяві підстави поновлення йому строку звернення до суду необґрунтованими та недоведеними.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку та не надавши належним чином обґрунтованої заяви про його поновлення.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строків звернення до суду у вищевказаній частині позовних вимог.
Крім того, суддя зазначає, що оскаржуване розпорядження прийнято на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі №815/6667/17.
Суддя роз'яснює позивачу, що порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду визначений ст.383 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З аналізу положень вказаної статті вбачається, що така заява подається до суду першої інстанції, який прийняв відповідне рішення.
Як зазначено у позові, Кароліно-Бугазська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області розпорядженням №38-к від 06 вересня 2024 року не до кінця виконало Постанову від 19 червня 2018 року Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №815/6667/17, не змінило штатку, структуру сільської ради та не запровадила посаду.
В той же час, суддя зазначає, що предметом перевірки при розгляді позову не можуть бути обставини виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення.
Згідно ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Однак, у позові фактично не викладено позовні вимоги в частині оскарження розпорядження, а лише викладено незгоду позивача із виконанням судового рішення по справі №815/6667/17.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву з урахуванням вищевикладеного судом.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів на їх підтвердження і уточненого позову (з копією для відповідача).
Керуючись ст.ст.123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про скасування розпорядження, зобов'язання внести зміни у штатний розпис, визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку та лікарняних і моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко