Справа № 460/3362/24
03 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщені суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконними дії, наказ, рішення, бездіяльність та стягнення моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо примусової мобілізації ОСОБА_1 , які полягають у: незаконному затриманні 17.02.2024; незаконному доставленні до приміщення центру комплектування та соціальної підтримки; примушуванні до проходження ВЛК за відсутності належних медичних документів (фотографій та/або копій медичних документів) та за відсутності даних від органів соціального забезпечення щодо позивача як особи з інвалідністю; незаконному обмеженні волі та ненаданні їжі і питної води протягом всього часу такого обмеження - у період з 08 год. 30 хв. (приблизно, з часу затримання) 17.02.2024 до 11 год. 00 хв. (приблизний час доставлення) 19.02.2024 (часу коли працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконно доставили позивача до військової частини на Яворівському полігоні); незаконному привласненні мобільного телефону позивача під час періоду обмеження волі (затримання, доставлення до приміщення відповідача та примусового тримання в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ); визнати незаконним та скасувати рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене довідкою від 17.02.2024 №2120; визнати незаконним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов за мобілізацією (в частині, що стосується позивача); визнати незаконним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 про зарахування до складу Військової частини НОМЕР_1 (в частині, що стосується позивача); визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненаданні відповіді на рапорт позивача з питання переогляду висновків ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо стану придатності позивача до військової служби; стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача моральну шкоду у сумі 750000 грн. мотивуючи це тим, що він був працівниками прикордонної служби примусово доставлений до відповідача-1 десь о 14.30хв. 17.02.2024 року при цьому у нього відібрали телефон, який надалі передали відповідачу -1 та змусили пройти військово-лікарську комісію за результатом проходження якої він визнаний придатним та йому не давали їжу та пити цілий день до 20.00 години вечора та не випускали з території ТЦК, та він зазначав лікарям що є особою з інвалідністю ІІІгрупи, проте це було залишено поза увагою, та так як документи із іншими речами були викрадені у нього водієм громадського транспорту, а телефон, де були фотографії документів, забрали працівники ТЦК, то він не зміг надати їх під час проходження ВЛК, та за відсутності медичних документів ВЛК не було здійснено огляд лікарями інших спеціальностей згідно медичних показань -гастроентероглогом, гепатологом, не було зроблено досліджень флюорографії, гастроскопії. У картці обстеження у столбці із назвою «діагноз» міститься записи -придатний, що не передбачено. У постанові ВЛК від 17.02.2024 року не містяться в/звання, прізвища та ініціалів голови та секретаря ВЛК та підписів, та не зазначено до чого саме він придатний. Та о 20-00год 17.02.2024 року його з ТЦК повезли до в/ч у АДРЕСА_1 , де він знов пройшов ВЛК, а надалі був доставлений до відповідача-2 та зарахований до складу в/ч НОМЕР_1 . Та він подав у відповідача-2 електронною поштою рапорт про направлення його на переогляд до ВЛК вищого рівня, оскільки висновок ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 є необ'єктивними та не відповідають дійсності, проте відповіді на поданий рапорт не отримав, що є протиправною бездіяльністю.
Ухвалою суду від 03.04.2024 року Рівненського окружного адміністративного суду справу № 460/3362/24 передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 06.04.2024 року позов повернуто позивачу без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року скасовано та справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою від 02.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та витребувано у відповідачів копії документів.
19.09.2024 року від представника відповідача військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив у якому він позов не визнає, з підстав того, що у відповідності до списків військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 призваних до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , прибув до в/ч НОМЕР_1 та згідно наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 19.02.2024 року №51 солдата ОСОБА_1 , зараховано до списків особового складу поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта, шпк солдат. Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 №133 від 07.05.2024 року солдат ОСОБА_1 , виключений із списків особового складу частини та направлений до в/ч НОМЕР_3 з метою виконання розпорядження Генерального штабу ЗСУ №6333дск від 30.04.2024 року. Вказує, що рапорт на направлення на обстеження до вищестоящої ВЛК від позивача не надходив про що свідчить відсутність запису в журналі вхідної кореспонденції, та електрона адреса на яку нібито позивач його направляв ім'я ІНФОРМАЦІЯ_3 . не є їх електронною адресою, так як у них вона відсутня , рекомендованою органами пошта з розташованням на доменому імені gov.ua., з огляду на що вимоги позивача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
28.02.2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшли пояснення у яких він позов не визнає та вказує, що з метою уточнення військово-облікових даних та перебування на військовому обліку у супроводі представників Національної поліції та представників ІНФОРМАЦІЯ_5 прибув військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 .
Під час уточнення військово-облікових даних встановлено, що згідно СДРВ АС «ОБЕРІГ» громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 30.10.2012 року у картотеці вільних залишках підкартотеці підлягають призову за мобілізацією та з моменту оголошення загальної мобілізації до центру комплектування за місцем реєстрації чи фактичного проживання не з'являвся. В 2011 році визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст. 62В Наказу МОУ №402.
Документального підтвердження щодо наявності права на відстрочку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не надавав.
У відповідності до норм ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постанову КМУ №1487 - військовозобов'язані громадяни під час дії правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації зобов'язані пройти та проходити ВЛК не рідше одного разу на рік. Останній зобов'язаний пройти ВЛК за місцем фактичного перебування (проживання). Згідно ч. 6 ст. 39-1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», на громадян, які призиваються на військов службу, покладається обов'язок щодо проходження ВЛК.
Рішенням позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 військовозобов'язаного громадянина ОСОБА_1 визнано придатним до проходження військової служби. Підчас проходження ВЛК військовозобов'язаним громадянином ОСОБА_2 пройдено всіх лікарів з дотриманням вимог Наказу МО України №402. Під час проходження військово-лікарської комісії громадянами лікарі здійснюють огляд та перевірку щодо перенесених захворювань та встановлених діагнозів за допомогою ЕСОЗ (електронна система охорони здоров'я). Постанови ВЛК (довідка ВЛК чи свідоцтво про хворобу) згідно Наказу МОУ №402 (абзацу 3 пункту 2.1 глави 2 розділу І Наказу МОУ №402) є обов'язковою до виконання для центрів комплектування та соціальної підтримки.
17.02.2024 року громадянин ОСОБА_1 отримав повістку, мобілізаційне розпорядження та до останнього було доведено про кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України. Після чого у складі команди військовозобов'язаного громадянина було направлено до місця несення служби до в/ч НОМЕР_1 , де останнього було зараховано до списків особового складу та розпочато військову підготовку.
Зі скаргами на здоров'я та заявами щодо отримання правової допомоги та відмови від мобілізації громадянин ОСОБА_1 не звертався, представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 останній не утримувався та не затримувався, жодного фізичного примусу чи психологічного тиску не застосовувалось.
Ухвалами суду від 30.12.2025 року у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів та виклику свідків відмовлено.
Ухвалою суду від 31.12.2024 року повторно витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 засвідчену належним чином копію картки обстеження та медичного огляду, а також всіх документів, які пов'язані із вивченням та оцінкою стану придатності до військової служби ОСОБА_1 ; засвідчену належним чином копію наказу /витягу з наказу (розпорядчого документа) про призов позивача за мобілізацією; засвідчені належним чином копії записів журналу відвідувань щодо перебування позивача 17.02.2024 та 18.02.2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі їх наявності, або інші докази на підтвердження зазначених обставин. Повторно витребувано від Військової частини НОМЕР_1 засвідчену належним чином копію наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 19.02.2024 року №51 щодо зарахування ОСОБА_1 до списків/складу військової частини НОМЕР_1 .
Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 1992р.н. згідно ЄДРВ АС «Оберіг» перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 30.10.2012р. та в 2011 році визнаний непридатним в мирний час , обмежено придатний у воєнний час за ст.62В Наказу МОУ №402.
17.02.2024 року працівникам ІНФОРМАЦІЯ_5 , доставлений до РТЦК де він був направлений на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить направлення №592 від 17.02.2024р., картка обстеження та медичного огляду, та був оглянутий терапевтом, ЛОР, хірургом, невропатологом, офтальмологом, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом, травматологом.
Згідно довідки ВЛК №2120 від 17.02.2024р. за результатами обстеження протоколом ВЛК №46 (2/596) від 17.02.2024 року позивач визнаний здоровим та придатним для проходження військової служби. Довідка підписана головою ВЛК ОСОБА_3 , та секретарем ОСОБА_4 , та на неї стоїть печатка ВЛК.
На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) №43 від 17.02.2024 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» 17.02.2024 року позивачу видано мобілізаційне розпорядження №1 та ОСОБА_1 призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації резервістів військовозобов'язаних, які призвані і направлені в складі команд до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 19.02.2024 року №51 солдата ОСОБА_1 , зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу, шпк солдат.
Надалі відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 №133 від 07.05.2024 року солдат ОСОБА_1 , виключений із списків особового складу в/частини та направлений до в/ч НОМЕР_3 з метою виконання розпорядження Генерального штабу ЗСУ №6333дск від 30.04.2024 року.
Позивач вважає, що відповідач вчинив протиправні дії, примусово та силовому доставленні до ВЛК, проходженні медичного огляду, чим порушив його права та Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560, тому звернувся до суду із цим позовом.
Джерела права та висновки суду.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Період дії правового режиму воєнного стану тривав на момент виникнення публічно-правового спору в даній справі.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено про проведення загальної мобілізації.
При вирішенні даного публічно-правового спору судом застосовані нормативно-правові акти в редакції чинній на момент його виникнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (зі змінами) (далі Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає проходження військової служби (ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII).
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (ст.1 Закону №3543-XII).
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-XII з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Статтею 23 Закону №3543-XII встановлено перелік військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, серед яких інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
Водночас, частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України відповідно до ч.5 ст.22 Закону №3543-XII постановою від 16 травня 2024 року №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі Порядок КМУ №560).
На військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII, для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (п.2 Порядку КМУ №560).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами №3543-XII, №2232-XII та цим Порядком.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Згідно з п.15 Порядку КМУ №560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного ТЦК з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних, серед іншого:
здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов'язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські;
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку;
здійснюють оформлення призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
контролюють виконання заходів оповіщення, збору, призову та відправлення призваних на військову службу під час мобілізації громадян до місць проходження військової служби.
Оповіщення резервістів та військовозобов'язаних може здійснюватися представниками районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки окремо від груп оповіщення.
За приписами п.21 Порядку КМУ №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Між тим за приписами пунктів 69, 74 - 77 Порядку №560 особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Обов'язковість проходження медичного огляду закріплений у частині першій статті 22 Закону №3543-XII, якою визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, під час здійснення заходів, направлених на виконання вимог Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов'язаних громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, ТЦК та СП наділені повноваженнями проводити медичний огляд військовозобов'язаних для визначення їх придатності до військової служби. Так само і військовозобов'язані громадяни відповідно до вимог законодавства зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП.
При цьому порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачені виключні обмеження щодо направлення на медичний огляд лише стосовно осіб, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки - до прийняття щодо них рішення відповідною комісією (пункт 63 Порядку №560); які прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних) - вони викликаються на медичний огляд повісткою (пункт 69 Порядку №560).
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402, в редакції, чинній станом на 20 серпня 2024 року).
Як визначено пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Як установлено підпунктами 2.5.1 - 2.5.3, 2.5.9, 2.5.11 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення №402, ВЛК ТЦК та СП належать до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК).
Відповідно пп. 3.2 п. 3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року № 402, повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визначених придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, проводиться один раз у 5 років ВЛК військових комісаріатів.
Таким чином, позивач повинен особисто звертатись до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, для актуалізації та оновлення особистих даних, у випадку зміни особистих даних щодо сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади, тощо. А також проходити військово-лікарську комісію один раз у 5 років у вказаному органі.
При цьому, з аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. У разі збройної агресії проти України Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543.
Призови на військову службу військовозобов'язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
З матеріалів справи вбачається, що позивача, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 69/2022 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу) від 17.02.2024 року № 43 «Про призов на військову службу за мобілізацією», направлено для проходження військової служби за призовом за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , та на теперішній час проходить військову службу в/ частині НОМЕР_3 .
Cуд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 3, 8 та 10 ст. 1 Закону № 2232, військовий обов'язок громадян України включає, серед іншого, дотримання правил військового обліку.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, зокрема й з облікової картки ОСОБА_1 , останній не прибував до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оновлення своїх облікових даних з 2011р. та не проходив військово-лікарську комісію під час дії правового режиму воєнного стану для встановлення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації один раз на рік.
З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2024 року ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач був приведений до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою перевірки його військово-облікових даних та доказів того, що він мав при собі документи щодо перебування на військовому обліку позивач у позові не зазначає, та матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував у статусі військовозобов'язаного, на якого було покладено обов'язок щодо дотримання правил військового обліку, а тому, враховуючи, що під час перевірки документів 17.02.2024 року, позивач не мав при собі документів, які підтверджували дотримання ним правил військового обліку, дії уповноважених осіб відповідача щодо перевірки військово-облікових даних позивача та встановлення можливого порушення військового обов'язку безпосередньо у відповідача відповідають вимогам діючого законодавства.
При цьому, суд зазначає, що вказані обставини ніяким чином не були спростовані позивачем та доказів зворотного не надано.
Питання щодо медичного огляду військовозобов'язаних під час мобілізації врегульовано нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року № 402 (далі Положення № 402), пунктом 1.1 якого передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.
Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з пунктом 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд громадян, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення та допризовників, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Як встановлено судом, проведений медичний позивача позаштатною військово-лікарською комісією, результати якого оформлені постановою у формі довідки від 17.02.2024 №2120.
Позивач вважає протиправним зазначене рішення військово-лікарської комісії, посилаючись на прийняття такого порушення із грубим порушенням Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Глава 3 Розділу ІІ Положення № 402 визначає порядок і умови медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.
Пунктом 3.2 цього розділу визначено, що кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів".
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Під час дії правового режиму воєнного стану: ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями.
Водночас, суд зауважує, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.
Згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Оскарженню у судовому порядку, за приписами пункту 2.4.10. розділу І Положення №402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Таким чином, Положенням № 402 чітко встановлено процедуру оскарження постанов позаштатних ВЛК.
Як слідує з матеріалів справи, позивач не звертався зі скаргою про протиправність дій/бездіяльності членів позаштатної ВЛК при проведенні медичного огляду ні до ВЛК регіону, ні до ЦВЛК та проханням провести повторний медичний огляд із дотримання вимог Положення № 402.
Відтак, суд погоджується з доводами відповідача-1, що позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби.
Матеріалами справи встановлено, що позивача було направлено на медичний огляд для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із мобілізацією та визнано здоровим, придатним до військової служби на підставі графи ІІ Розклад хвороб, що підтверджується рішенням ВЛК.
Як вбачається із п. 3.8 розділу ІІ Положення № 402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
«Придатний до військової служби»;
«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;
«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Відповідно до пунктів 20.1-20.2. розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Згідно з п. 20.3 розділу ІІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний» до військової служби; «Непридатний» до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: «Обмежено придатний до військової служби»).
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби», за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану військовослужбовці підлягають медичному огляду за наявності для цього підстав.
За результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи не придатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно картки обстеження та медичного огляду особи, що оглядався лікарями ОСОБА_1 від 17.02.2024 року визнано придатним до військової служби.
З даного приводу суд зазначає, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку даної комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до ВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК, яка наділена таким правом.
Слід зазначити, що у відповідності до норм діючого законодавства, якщо особа після мобілізації вже направлена до військової частини та фактично проходить військову службу, то в такому випадку потрібно подати рапорт про звільнення, обов'язково вказавши причину звільнення, а саме за станом здоров'я, також коротко зазначити наявні проблеми зі здоров'ям, разом з тим матеріали справи таких доказів не містять.
Також з картки обстеження та медичного огляду вбачається, що позивач був оглянутий гастроентерологом та визнаний придатним, та доказів того, що він повідомляв про необхідність проходження гастроскопії матеріали справи не містять, що спростовує аргумент позивача про не огляд його даним лікарем.
Відсутність у картці обстеження та медичного огляду діагнозу свідчить про те, що відповідний член ВЛК не встановив за результатом обстеження та огляду позивача захворювання чи ознаки, які свідчать пор необхідність проведення додаткових обстежень, чи направлення до медичної установи.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 року у справі № 806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Беручи до уваги вищезазначене судом та те, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування рішення ВЛК оформлене довідкою №2120 від 17.02.2024 року, та визнання протиправним та скасування наказу про призов за мобілізацією.
Як встановлено судом із матеріалів справи згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2024 №51 солдата ОСОБА_1 _1 , який прибув із ТЦКтаСП для проходження базової та фахової підготовки зарахований до списків особового складу та призначений на посаду курсанта. Також згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 №133 солдат ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини та направлений до військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження військової служби.
Відтак зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки спірний наказ є виконаним і правовідносини позивача із в/ч НОМЕР_1 припинились із 07.05.2024 датою виключення його зі списків в/ч і направленням до військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження військової служби.
Враховуючи те, що суд не встановив порушень з боку відповідача-1 під час проведення ВЛК та призиву на військову службу позивача, то відповідно позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення ВЛК не підлягають задоволенню.
На підтвердження звернення позивача до військової частини НОМЕР_1 щодо направлення позивача на проходження ВЛК до обласної лікарні суду наданий рапорт позивача від 23.02.2024 року та як доказ його подачі до в/частини суду наданий скриншот відправки засобами електронної пошти на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_3
Проте відповідач-2 у відзиві зазначив, що дана електронна адреса не належить в/ч НОМЕР_1 , так як у них відсутня офіційна електрона пошта та адреса може знаходиться тільки на домені gov.ua, а тому такий рапорт не надходив до відповідача-2.
Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів того, що дана електронна пошта належить військовій частині та нею використовується, а тому суд вважає, що позивач не надав суду доказів того, що він звертався з таким рапортом до командування в/ч НОМЕР_1 , та вона неправомірно його не розглянула а тому позовні вимоги визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 яка полягає у ненаданні відповіді на рапорт, також не підлягають задоволенню вимоги.
Також суд зауважує, що жодних доказів на підтвердження протиправних та незаконних дій зі сторони посадових осіб відповідача-1 щодо ненадання їжи позивачу, суду не надано та матеріали справи не містять.
Щодо незаконного затриманні, незаконному доставлені до приміщення, привласнені мобільного телефону, то матеріалами справи не підтверджуються дані обставини із сторони працівників відповідача-1, позивачем не зазначено прізвища ім'я по батькові, військові звання посади осіб, які нібито вчинили стосовно нього протиправні дії.
Разом з тим, доказів звернення позивач чи представника позивача до правоохоронних органів із заявами про порушення кримінальної справи щодо винних осіб матеріали справи також не містять.
Розглядаючи справу, суд порушень з боку відповідачів не встановив, позивачем доказів на підтвердження своєї позиції суду не надано, однак відповідач на підтвердження своєї позиції надав суду відповідні докази, які свідчать про законність дій.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 750000грн. суд зазначає наступне
Статтею 5 КАС України передбачено право осіб на звернення до суду та способи судового захисту, одним із яких є захист прав шляхом стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно зі статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Таким чином, у випадку заподіяння протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю відповідачів моральної шкоди позивачу належним способом захисту прав позивача є стягнення коштів на відшкодування шкоди, а не визнання факту завдання такої шкоди.
Водночас судом не встановлено протиправність дій, рішень, бездіяльності відповідачів , а тому суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди, яка є похідною від визнання незаконними дій, рішень, наказів, та визнання протиправною бездіяльність відповідача.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ч.2 ст.9, ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241-246, КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконними дії, наказ, рішення, бездіяльність та стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_4 .
Відповідач : ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) кодЄДРПОУ НОМЕР_6.
Суддя Е.А.Іванов
.