Справа № 420/35672/24
03 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач ГУ ПФУ в Одеській області), у якому, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2547 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2020, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2547 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2020, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2548 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2021, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2548 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2021, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2549 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2549 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2022, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022, та з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2550 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2550 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», а з 01.03.2023 з урахуванням індексації, передбаченої передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням виплачених сум.
ІІ. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі №420/12756/24 Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України було видано довідки станом на 2020-2023 роки. Позивач звернулась до Відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі оновлених довідок, проте відповідач протиправно відмовив у такому перерахунку, покликаючись на відсутність правових підстав, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
05.12.2024 р. відповідач надав відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, що від Департамента з питань виконання кримінальних покарань надійшли оновлені довідки від 31.07.2024 року № 9/2549, № 9/3-2548, № 9/2550, № 9/3-2547 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020-01.01.2023 видані на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду. Проте, відповідач вважає, що дані довідки складені з порушенням вимог Порядку № 45, оскільки після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103 інших рішень Уряду про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося. Крім того, скасування у судовому порядку пунктів постанови № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу Позивача. Вказане підтверджує відсутність законних підстав для здійснення перерахунку пенсії за повторно наданими довідками про розмір грошового забезпечення. Також відповідач зауважує, що Позивач звернувся до суду в 2024 році щодо вимог, які стосуються перерахунку починаючи з 01.02.2020 року, а тому строк строк звернення до суду, встановленний ст. 122 КАС України, є пропущеним, а позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 21.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ухвалою зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонеркою та отримує пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.
31.07.2024 року Департаментом з питань виконання кримінальних покарань видано ОСОБА_1 довідку № 9/3-2547 в тому, що відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 № 420/12756/24 грошове забезпечення станом на 01.01.2020 за посадою: начальник відділу по роботі з персоналом державної установи «Одеська виправна колонія №14», яку вона займала на день звільнення зі служби, становить: посадовий оклад, оклад за військове звання підполковник внутрішньої служби, надбавка за вислугу років (50%), надбавка за особливості проходження служби (38,8%), та премія (65,7%). (а.с.13).
31.07.2024 року Департаментом з питань виконання кримінальних покарань видано ОСОБА_1 довідку № 9/3-2548 в тому, що відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 № 420/12756/24 грошове забезпечення станом на 01.01.2021 за посадою: начальник відділу по роботі з персоналом державної установи «Одеська виправна колонія №14», яку вона займала на день звільнення зі служби, становить: посадовий оклад, оклад за військове звання підполковник внутрішньої служби, надбавка за вислугу років (50%), надбавка за особливості проходження служби (44,0%), та премія (82,4%). (а.с.12 зв.).
31.07.2024 року Департаментом з питань виконання кримінальних покарань видано ОСОБА_1 довідку № 9/3-2549 в тому, що відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 № 420/12756/24 грошове забезпечення станом на 01.01.2022 за посадою: начальник відділу по роботі з персоналом державної установи «Одеська виправна колонія №14», яку вона займала на день звільнення зі служби, становить: посадовий оклад, оклад за військове звання підполковник внутрішньої служби, надбавка за вислугу років (50%), надбавка за особливості проходження служби (45,4%), та премія (117,3%). (а.с.12).
31.07.2024 року Департаментом з питань виконання кримінальних покарань видано ОСОБА_1 довідку № 9/3-2550 в тому, що відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 № 420/12756/24 грошове забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою: начальник відділу по роботі з персоналом державної установи «Одеська виправна колонія №14», яку вона займала на день звільнення зі служби, становить: посадовий оклад, оклад за військове звання підполковник внутрішньої служби, надбавка за вислугу років (50%), надбавка за особливості проходження служби (45,2%), та премія (151,9%). (а.с.11 зв.).
07.11.2024 року ГУ ПФУ в Одеській області листом за № 30135-27675/Т-02/8-1500/24, повідомило позивача, зокрема, оскільки повідомлень про підстави проведення перерахунку пенсій до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області не надходило, тому для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до довідки Департамента з питань виконання кримінальних покарань про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020- 01.01.2023 підстав немає.
Вважаючи вказані дії ГУ ПФУ в Одеській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. (надалі - Закон № 2011-XII), яким передбачено, зокрема,
- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення ( частина друга статті 9 Закону № 2011-XII);
- грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. ( частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2262-XII), який передбачає, зокрема, що:
- пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 43 Закону № 2262-XII).
- перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (частина 1 статті 63 Закону № 2262-XII).
- якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.( частина 2 статті 63 Закону № 2262-XII).
- усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону № 2262-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45), яким визначено, що:
- пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262- XII, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45 в редакції постанови КМ № 103 від 21.02.2018).
- довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком (пункт 3 Порядку № 45 в редакції постанови КМ № 1372 від 23.12.2009).
- під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. (пункт 5 Порядку № 45).
VI. Оцінка суду.
З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі №520/3360/19 та від 03.09.2020 у справі 553/3619/16-а.
Водночас вищеописані норми права свідчать про те, що до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особа була звільнена зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності відмови відповідача у перерахунку пенсії на підставі довідок, виданної державним органом, з якого позивач був звільнений із служби, про розмір грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку пенсії за нормами, чинними станом на 01.01.2020-01.01.2023 р.
На обґрунтування правомірності вказаних дій відповідач покликається на те, що довідки Департамента з питань виконання кримінальних покарань про грошове забезпечення станом на 01.01.2020-01.01.2023 року складені з порушенням вимог Порядку № 45, оскільки повідомлень про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не отримувало.
Суд не погоджується з вказаною позицією відповідача з огляду на таке.
Як зазначалось вище, довідки Департамента з питань виконання кримінальних покарань про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020-01.01.2023 року, що враховується для перерахунку пенсії позивача, були видані на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 № 420/12756/24.
Так, за даними КП “ДСС» рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 № 420/12756/24 зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з обов'язковим урахуванням відсотків грошового забезпечення; оформити і надіслати ОСОБА_1 та до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Даний висновок суду у справі № 420/12756/24 вмотивований серед іншого тим, що Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21 зазначив, що:
з 01.01.2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
За положеннями частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, у ст. 370 КАС України додатково закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З урахуванням встановлених судом обставин та враховуючи, що перерахунок пенсії позивача на підставі довідок Департамента з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-2547, № 9/3-2548, № 9/3-2549, № 9/3-2550 від 31.07.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020-2023 р. обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом № 1928-IX, що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили, то довід відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі вказаних довідок є необґрунтованим.
Таким чином, відмова пенсійного органу в проведенні перерахунку і виплаті позивачу пенсії на підставі довідок Департамента з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-2547, № 9/3-2548, № 9/3-2549, № 9/3-2550 від 31.07.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020-2023 р р. є протиправною, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статі 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З метою відновлення порушеного права позивача похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити позивачу перерахунок та виплату його пенсії з 01.02.2020 року на підставі довідок Департамента з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-2547, № 9/3-2548, № 9/3-2549, № 9/3-2550 від 31.07.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020-2023 р. з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок її пенсії на підставі вказаних довідок Департамента з питань виконання кримінальних покарань, з урахуванням індексацій, передбачених Постановою КМУ № 118 від 16.02.2022 р. “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та Постановою КМУ від 24.02.2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», то суд враховує наступне.
Обов'язковою умовою для визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася за їх судовим захистом. Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача у цій частині заявлених позовних вимог.
Проте, в даній справі предметом оскарження є відмова пенсійного органу у здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 року на підставі довідок Департамента з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-2547, № 9/3-2548, № 9/3-2549, № 9/3-2550 від 31.07.2024 року.
Відтак, на час розгляду цієї справи відсутні підстави вважати, що при виконанні даного рішення будуть порушені вказані права позивача.
Крім того, питання щодо нарахування та виплати позивачу пенсії з урахуванням вказаних індексацій є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність такого права.
Суд захищає порушене право (станом на час звернення до суду), а не гіпотетичні припущення щодо можливого порушення прав особи у майбутньому.
З огляду на вказане позовні вимоги у цій частині позовних вимог не підлягають задоволенню.
Щодо позиції відповідача про необхідність залишення заявленого позову без розгляду у зв'язку пропуском позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас вищеописані норми права свідчать про те, що до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особа була звільнена зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Як зазначалось вище, довідки Департамента з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-2547, № 9/3-2548, № 9/3-2549, № 9/3-2550 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 р., складені 31.07.2024 року на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
При цьому, до суду з даним позовом позивач звернувся у листопаді 2024 року при отримання від ГУ ПФУ в Одеській області оскаржуваної відмови у перерахунку розміру пенсії, датованої 07.11.2024 р., а відтак строк звернення до суду не є пропущеним, як наслідок відсутні підстави для залишення заявленого позову без розгляду.
Що стосується прохання позивача встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За положеннями частин 1 та 2 статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Відтак, викладене у прохальній частині позову прохання зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення не є заявою, клопотанням у розумінні ст. 166 КАС України.
Разом з тим, суд зазначає, що інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Встановлення обов'язку суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Разом з цим, позивач не навів обставин та не надав доказів, які підтверджують необхідність встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в даній справі.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.77, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,-
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2547 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2020, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2547 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2020, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2548 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2021, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2548 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2021, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2549 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2549 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2022, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2550 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 31.07.2024 №9/3-2550 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна