Справа № 420/32105/24
03 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду в період з 01 лютого 2023 року по 15 вересня 2024 року в збільшеному розмірі до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду в період з 01 лютого 2023 року по 15 вересня 2024 року в збільшеному розмірі до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Ухвалою суду від 21.10.2024 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.11.2024 року ухвалою суд витребував у Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) наступну інформацію та документи:
- всі бойові накази (бойові розпорядження) або витяги з них щодо ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2023р. по 15 вересня 2024 року;
- всі журнали бойових дій (вахтові журнали) або журнали ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл) або витяги з них щодо ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2023р. по 15 вересня 2024 року;
- всі рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, a військовослужбовців у таких діях та заходах також кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах або витяги з них щодо ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2023р. по 15 вересня 2024 року.
Станом на 03.03.2025 року витребувані докази від відповідача до суду не надійшли.
Разом з тим, 23.12.2025 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, зупинення провадження у справі, застосування заходів процесуального примусу та інше, в якому останній просить витребувати у відповідача:
- всі бойові накази (бойові розпорядження) або витяги з них щодо ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2023р. по 15 вересня 2024 року;
- всі журнали бойових дій (вахтові журнали) або журнали ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл) або витяги з них щодо ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2023р. по 15 вересня 2024 року;
- всі рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, a військовослужбовців у таких діях та заходах також кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах або витяги з них щодо ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2023р. по 15 вересня 2024 року.
З урахуванням того, що витребувані документи мають значення для правильного вирішення вказаного спору, суд вважає за необхідне повторно витребувати у відповідача зазначені докази щодо позивача.
Відповідно до ч. 3. ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Приписами ч. 4 ст. 9 КАСУ визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Також, представник позивача просить застосувати до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) заходи процесуального примусу за невиконання ухвали Суду від 11 листопада 2024 року про витребування доказів у вигляді штрафу у розмірі 3 (трьох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Суд зазначає, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до порушеного позивачем питання суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 року по справі № 817/153/18 (адміністративне провадження № К/9901/17736/19).
За своїм змістом вищезазначена норма визначає непрямий спосіб судового контролю, що має обмежену дію: ініціатива постановлення окремої ухвали може виходити виключно від суду; коло заходів, які має виконати адресат, визначається також судом. Питання винесення окремої ухвали не відноситься до позовних вимог, а є дискреційними повноваженнями суду.
З урахуванням невиконання ухвали про витребування вперше, суд вважає, що підстав для постановлення окремої ухвали за результатами розгляду цієї справи немає.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
З урахуванням того, що судом витребувані документи, підготовка яких займе певний час, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі з метою дотримання процесуальних прав осіб, що приймають участь у справі, а також надання сторонам можливості бути обізнаними, про докази, які наявні у спірних правовідносинах та не надані відповідачем по справі, як того вимагає закон (ст. 162 КАСУ).
З огляду на необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, з метою забезпечення принципу рівності сторін по справі та забезпечення справедливого балансу, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження по справі.
Статтею 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі: направлення судового доручення щодо збирання доказів до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Положення цієї норми передбачає обов'язок суду зупинити провадження у разі об'єктивної неможливості розгляду справи.
При цьому, ця норма також передбачає умову - коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
На думку суду, витребування зазначеного рішення становить об'єктивну неможливість розгляду справи без отримання цих доказів.
Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено є прогалина в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі № 420/32105/24 до отримання витребуваних доказів на підставі п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін.
Керуючись ст. ст. 167 КАС України суд,-
1. Повторно витребувати у Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) наступну інформацію та документи:
- всі бойові накази (бойові розпорядження) або витяги з них щодо ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2023р. по 15 вересня 2024 року;
- всі журнали бойових дій (вахтові журнали) або журнали ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл) або витяги з них щодо ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2023р. по 15 вересня 2024 року;
- всі рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, a військовослужбовців у таких діях та заходах також кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах або витяги з них щодо ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2023р. по 15 вересня 2024 року.
2. Витребувані докази по справі надати до суду до 14 березня 2025 року.
3. В разі ненадання витребуваних документів - надати письмові пояснення щодо причин їх ненадання у той самий строк.
4. В задоволенні клопотання про застосування до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) заходів процесуального примусу - відмовити.
5. Зупинити провадження по справі №420/32105/24 до моменту отримання витребуваних доказів.
Ухвала в частині витребування доказів не належить до окремого оскарження.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала в частині зупинення може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу прийнято в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Оксана БОЙКО