Справа № 420/1003/25
03 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕМС ГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕМС ГРУП» до Одеської митниці, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000234/2 від 04.12.2024, № UА500020/2024/000237/2 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000238/2 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000240/2 від 12.12.2024, № UА50002 0/2024/000244/2 від 16.12.2024;
- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2024/000503 від 04.12.2024, № UА500020/2024/000508 від 11.12.2024 року № UА500020/2024/000509 від 11.12.2024; № UА500020/2024/000512 від 12.12.2024 року; № UА500020/2024/000522 від 16.12.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) № AGA-290424 від 29.04.2024р. позивачем у компанії LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING придбано товар згідно інвойсів до контракту на кожну поставку. Контрактом передбачено, що останній укладено в рамках виконання договорів комісії (п.1.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024р.) Для здійснення митного оформлення вказаного товару уповноваженою особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») подано до відповідача митні декларації № 24UA500020010024U6 від 04.12.2024, № 24UA500020010131U0 від 11.12.2024, № 24UA500020010127U0 від 11.12.2024, № 24UA500020010193U6 від 12.12.2024, № 24UA500020010267U6 від 16.12.2024, згідно яких заявлено його митну вартість за основним (першим) методом, та документи на підтвердження заявленої митної вартості. Відповідач за результатами розгляду поданих митних декларацій та доданих до них документів неправомірно відмовив у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю у зв'язку з тим, що у поданих документах, на думку відповідача, містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000234/2 від 04.12.2024, № UА500020/2024/00023 7/2 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000238/2 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000240/2 від 12.12.2024, № UА50002 0/2024/000244/2 від 16.12.2024., якими застосовано резервний метод визначення митної вартості та прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2024/000503 від 04.12.2024, № UА500020/2024/000508 від 11.12.2024 року № UА500020/2024/000509 від 11.12.2024; № UА500020/2024/000512 від 12.12.2024 року; № UА500020/2024/000522 від 16.12.2024р.
Вважаючи зазначені рішення протиправними, такими, що прийняті відповідачем всупереч порядку та способу, визначеному чинним законодавством України, з метою їх скасування, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕС/10574/25 від 03.02.2025 р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що під час митного оформлення, у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками було здійснено перевірку правильності визначення митної вартості імпортованого товару, в результаті чого встановлено, що в поданих документах містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом чи її уповноваженою особою не подано усіх додаткових документів, які витребувано митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України, не спростовані розбіжності у поданих документах. Відтак, зазначені обставини з урахуванням приписів п.1 ч. 6 ст. 54 МК України були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю.
Ухвалою від 10.02.2025 року у задоволенні заяви Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРМС ГРУПП» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень відмовлено.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
29.04.2024р. між ТОВ «АЛЬТЕМС ГРУП» (Комісіонер) та ТОВ «КОРЕ КЛІНІНГ» (Комітент) укладено договір комісії №29-04-24,пунктом 1.1 якого передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару. Комісіонер зобов'язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу із Продавцем товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов'язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого має право укладати від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачується за митною декларацією (п.п.2.1.1 п.2.1 договору комісії).
Відповідно до п.2.1.4 п.2.1 договору комісії Комісіонер зобов'язаний на основі контракту, складеного Продавцем товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем-нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем.
29.04.2024р. між позивачем(Комісіонер) та ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.СЕРВІС» (Комітент), ТОВ'ПРИВАТДОМ» укладено договори комісії №2024-04-29 та 290424 відповідно.
29.04.2024р. між компанією LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.), Об'єднані Арабські Емірати (продавець) та ТОВ «АЛЬТЕМС ГРУП» (Покупець) укладений контракт № AGA-290424, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує товар згідно інвойсів до контракту на кожну поставку. Товар придбавається для реалізації на території України. Відповідно до п.1.1 контракту, останній укладено в рамках виконання договорів комісії. Вид, кількість, ціна, вартість товару узгоджується між Продавцем і Покупцем і фіксується в інвойсах до контракту (п.2.1 контракту).
Згідно п.3.2 контракту валютою контракту та платежів є долар США.
Відповідно до п.5.2 контракту на кожну партію товару Продавець зобов'язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну чи телекс-реліз (морський коносамент). Поставка товару може здійснюватися морським та автомобільним транспортом (п.6.1).
Умови поставки обумовлюються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до контракту згідно з правилами Інкотермс 2020 (п.6.2).Оплата здійснюється по факту поставки товару в доларах США на банківський рахунок Продавця чи за іншими реквізитами, зазначеними в додаткових угодах до контракту (п.7.1 контракту). Відповідно до п.7.2 контракту розрахунки за цим контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Продавця , товар поставляється за умови відстрочки платежу. Оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 180 днів з моменту митного оформлення товару в країні Покупця.
Відповідно п.7.3 контракту всі податки, мито та інші збори по виконанню даного контракту на території країни Продавця несе Продавець, а на території країни Покупця Покупець.
Для здійснення митного оформлення товару уповноваженою особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») подано до відповідача митні декларації № 24UA500020010024U6 від 04.12.2024, № 24UA500020010131U0 від 11.12.2024, № 24UA500020010127U0 від 11.12.2024, № 24UA500020010193U6 від 12.12.2024, № 24UA500020010267U6 від 16.12.2024, згідно яких заявлено його митну вартість за основним (першим) методом, та документи на підтвердження заявленої митної вартості, зокрема, пакувальні листи, інвойси, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), декларації про походження товару, контракт № AGA-290424 від 29.04.2024р., договори комісії, договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, заяви на проведення фізичного огляду, звіти про зауваження (графа 44 МД).
04.12.2024р. Одеською митницею надіслано електронне повідомлення декларанту, яким повідомлено, що у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та поданням документів, які містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, декларант має надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копії митних декларацій країни відправлення, виписка про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомлено відповідача, що згідно ст.53 МК України декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. Зокрема, декларантом було надано: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № AGA-290424 від 29.04.2024р; рахунки-фактури (інвойси); банківські платіжні документи відсутні у зв'язку з тим, що оплата не проводилась оскільки умовами п.7.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024р. передбачена можливість відстрочки платежу, згідно рахунку-фактури відстрочка-180 днів; переказ коштів буде проведено після випуску товарів у вільний обіг; страхування вантажу не здійснювалось, про що наявна відповідна інформація в рахунку-фактурі (інфойсі); згідно законодавства України митна вартість обчислюється на момент перетину державного кордону; умови поставки СРТ означають, що фрахт сплачено до вказаного місця призначення, в інфойсі місцем призначення визначено Київ. При цьому уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») додатково надано прайс-листи.
На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями № 24UA500020010024U6 від 04.12.2024, № 24UA500020010131U0 від 11.12.2024, № 24UA500020010127U0 від 11.12.2024, № 24UA500020010193U6 від 12.12.2024, № 24UA500020010267U6 від 16.12.2024 встановлено таке: -
По (МД) № 24UA500020010024U6 від 04.12.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000234/2 від 04.12.2024, а саме: 1. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також п.4.1 Контракту передбачені сертифікати виробника які до митного оформлення надано не було.
2. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3. у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару; 4. рахунок-фактура (інвойс) від 19.07.2024 №50297-ВТК не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар. -
По (МД) № 24UA500020010131U0 від 11.12.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000237/2 від 11.12.2024, а саме: 1. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також п.4.1 Контракту передбачені сертифікати виробника які до митного оформлення надано не було. 2. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3. у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару; 4. рахунок-фактура (інвойс) від 07.10.2024 №62104-SLS не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар.
- По (МД) № 24UA500020010127U0 від 11.12.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000238/2 від 11.12.2024, а саме:
1. у п.4.1 Контракту вказано, що для підтвердження відповідності якості товара міжнародним стандартам виробник повинен надати сертифікати - їх надано не було.
2. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, який не був наданий. У товаротранспортній накладній відправник NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD з адресою у Китаї, тобто перевезення повинне було здійснюватись морським транспортом.
3. відповідно до п. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної варт
4. рахунок-фактура (інвойс) від 07.10.2024 №69471-SMC не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар. -
По (МД) № 24UA500020010267U6 від 16.12.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000244/2 від 16.12.2024, а саме:
1. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також п.4.1 Контракту передбачені сертифікати виробника які до митного оформлення надано не було.
2. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3. у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару;
4. рахунок-фактура (інвойс) від 14.08.2024 №94005-MDO, пакувальний лист від 14.08.2024 б/н містять підписи та печатки, які мають ознаки створення графічним редактором, кольорового копіювання, тощо. А також рахунок-фактура (інвойс) від 14.08.2024 №94005-MDO не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар.
Одеською митницею були видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2024/000503 від 04.12.2024, № UА500020/2024/000508 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000509 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000512 від 12.12.2024, № UА500020/2024/000522 від 16.12.2024 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митними деклараціями: - № 24UA500020010028U2 від 04.12.2024 (різниця митних платежів - 233 155,28 грн); - № 24UA500020010145U1 від 11.12.2024 (різниця митних платежів - 276 894,33 грн); - № 24UA500020010149U8 від 11.12.2024 (різниця митних платежів - 261 640,31 грн); - № 24UA500020010209U7 від 12.12.2024 (різниця митних платежів - 192 346,54 грн); - № 24UA500020010283U9 від 16.12.2024 (різниця митних платежів - 131 717,15 грн); за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 1 095 753,61 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Позивач вважає, що відповідачу було надано всі необхідні документи, що були в наявності, які підтверджують числові значення митної вартості товару, підлягають обрахунку, що відповідає вимогам чинного законодавства України, а відповідач неправомірно відмовив у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю, прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000234/2 від 04.12.2024, № UА500020/2024/00023 7/2 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000238/2 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000240/2 від 12.12.2024, № UА50002 0/2024/000244/2 від 16.12.2024., якими застосовано резервний метод визначення митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2024/000503 від 04.12.2024, № UА500020/2024/000508 від 11.12.2024 року № UА500020/2024/000509 від 11.12.2024; № UА500020/2024/000512 від 12.12.2024 року; № UА500020/2024/000522 від 16.12.2024р., в зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕМС ГРУП», відзив Одеської митниці, надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою..
За приписами ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
У відповідності з ч.5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.
04.12.2024р. Одеською митницею надіслано електронне повідомлення декларанту, яким повідомлено, що у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та поданням документів, які містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що було фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, декларант має надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копії митних декларацій країни відправлення, виписка про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомлено відповідача, що згідно ст.53 МК України декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. Зокрема, декларантом було надано: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № AGA-290424 від 29.04.2024р; рахунки-фактури (інвойси); банківські платіжні документи відсутні у зв'язку з тим, що оплата не проводилась оскільки умовами п.7.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024р. передбачена можливість відстрочки платежу, згідно рахунку-фактури відстрочка-180 днів; переказ коштів буде проведено після випуску товарів у вільний обіг; страхування вантажу не здійснювалось, про що наявна відповідна інформація в рахунку-фактурі (інфойсі); згідно законодавства України митна вартість обчислюється на момент перетину державного кордону; умови поставки СРТ означають, що фрахт сплачено до вказаного місця призначення, в інвойсі місцем призначення визначено Київ. При цьому уповноважено особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») додатково надано прайс-листи.
Обґрунтовуючи виникнення сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів, відповідач зазначив:
По (МД) № 24UA500020010024U6 від 04.12.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000234/2 від 04.12.2024, а саме:
1. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також п.4.1 Контракту передбачені сертифікати виробника, які до митного оформлення надано не було;
2. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3. у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару;
4. рахунок-фактура (інвойс) від 19.07.2024 №50297-ВТК не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар. -
По (МД) № 24UA500020010131U0 від 11.12.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000237/2 від 11.12.2024, а саме:
1. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також п.4.1 Контракту передбачені сертифікати виробника які до митного оформлення надано не було.
2. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3. у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару;
4. рахунок-фактура (інвойс) від 07.10.2024 №62104-SLS не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар. -
По (МД) № 24UA500020010127U0 від 11.12.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000238/2 від 11.12.2024, а саме:
1.у п.4.1 Контракту вказано, що для підтвердження відповідності якості товара міжнародним стандартам виробник повинен надати сертифікати - їх надано не було;
2. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, який не був наданий. У товаротранспортній накладній відправник NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD з адресою у Китаї, тобто перевезення повинне було здійснюватись морським транспортом;
3. відповідно до п. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
По (МД) № 24UA500020010193U6 від 12.12.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000240/2 від 12.12.2024, а саме:
1. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також п.4.1 Контракту передбачені сертифікати виробника які до митного оформлення надано не було;
2. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3. у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару;
4. рахунок-фактура (інвойс) від 07.10.2024 №69471-SMC не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар
- По (МД) № 24UA500020010267U6 від 16.12.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000244/2 від 16.12.2024, а саме:
1. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також п.4.1 Контракту передбачені сертифікати виробника які до митного оформлення надано не було;
2. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3. у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару;
4. рахунок-фактура (інвойс) від 14.08.2024 №94005-MDO, пакувальний лист від 14.08.2024 б/н містять підписи та печатки, які мають ознаки створення графічним редактором, кольорового копіювання, тощо. А також рахунок-фактура (інвойс) від 14.08.2024 №94005-MDO не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар.
Опрацювавши додатково надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості.
Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним у постанові від 12.03.2019 р. у справі №803/3649/15.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з відсутністю даних у наданих до митного оформлення позивачем документах щодо складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням, в наслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.
В пункті 2.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 зазначено, що вид, кількість, ціна, вартість Товару, узгоджується між Продавцем і Покупцем і фіксується в інвойсах до Контракту.
Пунктом 5.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 обумовлено, що пакування, у якому відвантажується Товар, повинне відповідати технічним умовам, а також забезпечувати за умови належного поводження з вантажем схоронність Товару під час транспортування морським транспортом.
Пунктом 6.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 передбачено, що умови поставки згідно цього Контракту обумовлюються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до Контракту згідно з правилами Інкотермс 2020.
В інвойсах (invoice) № 50297-ВТК від 19.07.2024, №62104-SLS від 07.10.2024, \° 85146-PBF від 19.09.2024, №69471-SMC від 07.10.2024, № 94005-MDO від 14.08.2024 наведені умови поставки СРТ - Київ.
В статті А.8 "Перевірка/пакування/маркування" розділу А "Обов'язки продавця" умов поставки СРТ (CARRIAGE PAID ТО (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: "Продавець зобов'язаний за власний рахунок здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки".
Погоджуючи умови поставки СРТ м. Київ, Україна, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) № AGA-290424 від 29.04.2024 виходили з того, шо витрати на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, вже включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсах (invoice) № 50297-ВТК від 19.07.2024, № 62104-SLS від 07.10.2024. № 85146-PBF від 19.09.2024 року № 69471-SMC від 07.10.2024, № 94005-MDO від 14.08.2024, а тому відповідно до положень підпункту "в" пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у митниці не було необхідності знову відокремлювати зазначені витрати з ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті та зобов'язувати позивача надавати окремі документи для підтвердження таких витрат.
Крім того, положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI не передбачений обов'язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI - метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються ( вартість операції).
Також, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій, поданих позивачем, позивачем зазначено ZZ00 (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.
За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з ненаданням сертифікатів виробника та коносаменту, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.1 контракту зазначено, що вид, кількість, ціна, вартість Товару, узгоджується між Продавцем і Покупцем і фіксується в інвойсах до Контракту.
Пунктом 6.2 контракту передбачено, що умови поставки згідно цього Контракту обумовлюються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до Контракту згідно з правилами Інкотермс 2020.
Відповідно до пункту 6.1 контракту поставка Товару може здійснюватися морським та автомобільним транспортом.
Пунктом 5.2 контракту обумовлено, що на кожну партію Товару Продавець зобов'язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну чи телекс-реліз (морський коносамент).
Отже, умовами контракту передбачався обов'язок Продавця надати Покупцю один з двох транспортних документів - товаротранспортну накладну (міжнародну автомобільну накладну (CMR)) чи телекс-реліз (морський коносамент).
Суд погоджується з доводами представника позивача, що Контрактом не передбачений обов'язок Продавця надати Покупцю в будь-якому випадку морський коносамент.
Продавцем були надані Покупцю товаро-транспортні накладні №101 від 02.12.2024 року, № 1710 від 09.12.2024 року, №770986 від 09.12.2024 року, №2460 від 09.12.2024 року, №564 від 12.12.2024 року на підтвердження факту перевезення товарів автомобільним транспортом.
Відповідно до п. 4.1 контракту передбачено, що якість Товару, проданого відповідно до даного Контракту, повинна повністю відповідати міжнародним стандартам і сертифікатам виробника, проте суд звертає увагу, що контрактом не визначено обов'язку щодо надання покупцю сертифікату виробника (сертифікату якості товару). Між тим, п. 5.2 такого обов'язкового документу як сертифікат виробника - не передбачено.
Крім того, перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у частині 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI не містить сертифікату якості товарів.
Також перелік додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів та надаються декларантом на запит митного органу, наведений у частині 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ не містить сертифікату якості товарів.
Отже, сертифікат якості не є документом, що підтверджує митну вартість товарів, в законодавстві України відсутні норми, які зобов'язують декларанта для підтвердження митної вартості товарів подавати до митного органу сертифікат якості.
Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Також частиною 1 статті 334 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ передбачено, що митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин 1,2 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Сертифікати якості не є документами, що підтверджують митну вартість товарів, не містять інформації щодо числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів; відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому ненадання Продавцем сертифікатів якості товарів, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що доводи митного органу є необґрунтованими.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з відсутністю у наданих до митного оформлення документах точних відомостей про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.
Також, пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- VI передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В контракті № AGA-290424 від 29.04.2024 не зазначено, що до обов'язків сторін належить здійснення страхування вантажу.
В інвойсах (invoice) № 50297-ВТК від 19.07.2024, №62104-SLS від 07.10.2024. № 85146-PBF від 19.09.2024, №69471-SMC від 07.10.2024, № 94005-MDO від 14.08.2024 наведені умови поставки СРТ - Київ та вказано, що страхування товарів не проводилось (Goods were not insured).
В статті А.5 "Страхування" розділу А "Обов'язки продавця" умов поставки СРТ (CARRIAGE РАЮ ТО (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: "Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування".
В статті В.5 "Страхування" розділу В "Обов'язки покупця" умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової падати (Інкотермс 2020) зазначено: "Покупець не має жодного зобов'язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) страхування".
Крім того, в листах б/н від 04.12.2024, від 11.12.2024, від 11.12.2024, від 12.12.2024. від 16.12.2024 уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП") повідомила митницю про те, що страхування вантажу не здійснювалось, про що наявна відповідна інформація в інвойсах (invoice) № 50297-ВТК від 19.07.2024, № 62104-SLS від 07.10.2024, № 85146-PBF від 19.09.2024, № 69471-SMC від 07.10.2024, № 94005-MDO від 14.08.2024.
Таким чином, у відповідності до положень пункту 8 частини 2 статті 53. у частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося; а оскільки страхування вантажу не здійснювалось, тому безпідставними є твердження відповідача про відсутність відомостей про страхування товару та про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів через відсутність документів про страхування товарів.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, суд зазначає наступне.
Пунктом 7.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 визначено, що Товар за цим контрактом, поставляється за умови відстрочки платежу. Оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 180 днів з моменту митного оформлення товару в країні Покупця.
В інвойсах (invoice) № 50297-ВТК від 19.07.2024, №62104-SLS від 07.10.2024, № 85146-PBF від 19.09.2024, № 69471-SMC від 07.10.2024, № 94005-MDO від 14.08.2024 зазначено, що Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 180 днів з моменту прийняття партії товарів.
Також, в листах б/н від 04.12.2024 року, від 11.12.2024 року, від 11.12.2024 року, від 12.12.2024 року , від 16.12.2024 року уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП") повідомила митницю про те, що банківських платіжних документів немає, у зв'язку з тим, що оплата за дану партію товару не проводилась; умовами пункту 7.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року обумовлена можливість відстрочки платежу, чим скористався отримувач, згідно рахунку- фактури відстрочка 180 днів; переказ коштів буде проведено після випуску товарів у вільний обіг.
Отже, суд критично оцінює доводи представника відповідача, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що рахунок-фактура (інвойс) від 14.08.2024 №94005-MDO, пакувальний лист від 14.08.2024 б/н містять підписи та печатки, які мають ознаки створення графічним редактором, кольорового копіювання, тощо, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що згідно з підпунктом 29 п.5 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2020 № 107, підробка - створення (повністю або частково) документа, подібного на справжній/автентичний документ, з метою незаконного його використання як справжнього/автентичного документа.
Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 вказав, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
В частині тверджень митного органу щодо наявності різних підписів на товаросупровідних документах, суд вважає необхідним зазначити, що митний орган, як і декларант, не має відповідних знань та кваліфікації для встановлення фальсифікації документа.
Висновки про невідповідність, недійсність чи розбіжність у підписах можуть прийматися лише акредитованими відповідно до чинного законодавства експертами на підставі призначеної почеркознавчої експертизи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції "про захист прав людини та основоположних свобод" кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 358 Кримінального кодексу України за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів передбачено кримінальну відповідальність, проте будь-яких доказів порушення кримінальної справи за фактом підробки документів стосовно декларанта митним органом не наведено.
Таким чином, зазначені твердження митного органу є лише припущеннями, та останнім ніяк не обґрунтовано, яким чином зазначені припущення митного органу впливають на митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за наданими документами.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що доводи відповідача не можуть свідчити про ознаки підробки документів, поданих позивачем під час здійснення митного оформлення товару.
В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваних рішеннях не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000234/2 від 04.12.2024, № UА500020/2024/00023 7/2 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000238/2 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000240/2 від 12.12.2024, № UА50002 0/2024/000244/2 від 16.12.2024; визнання протиправними та скасування карток відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2024/000503 від 04.12.2024, № UА500020/2024/000508 від 11.12.2024 року № UА500020/2024/000509 від 11.12.2024; № UА500020/2024/000512 від 12.12.2024 року; № UА500020/2024/000522 від 16.12.2024.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 року по справі №320/3053/19 сформований правовий висновок, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов'язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 16.03.2020 по справі №1.380.2019.001962 дійшов висновку, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні Закону «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Таким чином, 1,5% ціни позову (різниці митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні - 1095753,61 грн) становить 16436,30 грн,
Позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в розмірі 31576,30 грн.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16436,30 грн.
Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 15140,00 грн., він підлягає поверненню позивачу у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов «АЛЬТЕМС ГРУП» (вул. Магістральна, 13, оф. 4, м. Київ, 03190, Код ЄДРПОУ 45224816) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UА500020/2024/000234/2 від 04.12.2024, № UА500020/2024/000237/2 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000238/2 від 11.12.2024, № UА500020/2024/000240/2 від 12.12.2024, № UА50002 0/2024/000244/2 від 16.12.2024.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2024/000503 від 04.12.2024, № UА500020/2024/000508 від 11.12.2024 року № UА500020/2024/000509 від 11.12.2024; № UА500020/2024/000512 від 12.12.2024 року; № UА500020/2024/000522 від 16.12.2024.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь «АЛЬТЕМС ГРУП» (вул. Магістральна, 13, оф. 4, м. Київ, 03190, Код ЄДРПОУ 45224816) витрати зі сплати судового збору в розмірі 16436,30 грн. (шістнадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень, тридцять копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.