про повернення уточненого позову
04 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/22944/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження питання про прийняття уточненої позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського Міноборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського Міноборони України, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського Міноборони України, які виразились у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 01.01.2016 по 11.08.2018 індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та березень 2018 року;
- зобов'язати Національний університет оборони України імені Івана Черняховського Міноборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 01.01.2016 по 11.08.2018 індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та березень 2018 року;
- встановити судовий контроль.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання (стаття 263 КАС України).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 справу прийнято до провадження, визначено що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання (стаття 263 КАС України).
17.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Національного університету оборони України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно;
зобов'язати Національний університет оборони України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 85927 гривень 84 копійки;
визнати протиправною бездіяльність Національного університету оборони України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 12.09.2018 року включно;
зобов'язати Національний університет оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3341 гривня 55 копійок в місяць за період з 01.03.2018 по 12.09.2018 включно у загальній сумі 21385 гривень 92 копійки відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 зобов'язано Національний університет оборони України надати у десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали через підсистему «Електронний суд»:
- копію позовної заяви, яка розглядається Київським окружним адміністративним судом у справі № 320/2607/25;
- пояснення з висловленням думки щодо прийняття до провадження уточненого позову, поданого представником позивача 17.02.2025.
27.02.2025 від відповідача на виконання вимог ухвали суду від 18.02.2025 надано позовну заяву, яка є предметом розгляду у справі № 320/2607/25, та пояснення, в яких зазначено, що позовна заява має бути залишена без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, проте не викладено думки з приводу прийняття до провадження уточненого позову.
Дослідивши матеріали уточненої позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 44 КАС України визначено права та обов'язки учасників справи. Зокрема, пункт 3 частини третьої вказаної статті визначає право учасника справи на подання заяв та клопотань.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу встановлено, що позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Окружним адміністративним судом міста Києва визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до положень статті 263 КАС України.
Частиною другою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у справі відкрито 14.09.2021, тобто позивач мав право звернутися з заявою про зміну предмету або підстав позову не пізніше ніж за п'ять днів до початку судового розгляду справи (29.09.2021).
Також суд зазначає, що представником відповідача подано уточнений позов, без зазначення, що саме бажає змінити позивач - предмет або підстави позову.
При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Так, суд зауважує, що предметом позову у справі № 640/22944/21 є ненарахування та невиплата позивачеві індексації за період з 01.01.2016 по 11.09.2018, з визначенням базових місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року та березень 2018 року.
Разом з тим, в уточненому позові позивач крім предмету спору (вимога нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3341 гривня 55 копійок в місяць за період з 01.03.2018 по 12.09.2018 включно у загальній сумі 21385 гривень 92 копійки відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078), одночасно змінює і його підстави, оскільки в первісному позові не зазначалося про неправильне застосування відповідачем абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, вимоги заявлено про нарахування та виплату виключно поточної індексації грошового забезпечення.
Тобто, викладені в уточненому позові вимоги щодо оскарження дій відповідача з приводу ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення стосуються іншого предмета і підстав спору, і предметом та підставами первісного позову такі вимоги не охоплюються.
У постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Змішування в одному провадженні різних предметів спору може ускладнити розгляд справи та вплинути на повноту та своєчасність захисту прав позивача.
Початкові позовні вимоги спрямовані на встановлення відповідності дій відповідача нормам законодавства, що регулюють порядок визначення розміру поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 11.09.2018 з застосуванням базових місяців - січень 2008 року та березень 2018 року.
В той час як позовні вимоги, викладені в уточненому позові, спрямовані на нарахування та виплату, крім поточної індексації, індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.09.2018, з зазначенням правових підстав позову про недотримання відповідачем вимог абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Таким чином, можна зробити висновок, що уточнений позов фактично є заявою про зміну як предмета, так і підстав позову.
Суд наголошує, що згідно з вимогами частини першої статті 47 КАС України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 по справі № 201/4160/19, від 01.07.2024 по справі № 908/1884/23.
Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 640/11489/22 дійшов такого висновку:
«…Згідно з частиною першою статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. Наслідком неприйняття цієї заяви до розгляду судом повернення її заявнику.
Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Частиною шостою статті 169 КАС України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини сьомої статті 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Отже, колегія суддів КАС ВС уважає за можливе застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 169 КАС, які вказують на загальний порядок повернення позовної заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 294 КАС України…».
Крім того, Верховний Суд в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року по справі №405/3360/17, аналізуючи відповідні положення статей 49, 185, 352, 353, ЦПК, які є аналогічними відповідним положенням статей 47, 169, 293, 294 КАС України, дійшов висновку, що зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
Ураховуючи те, що подана позивачем заява фактично є заявою про зміну одночасно і предмету, і підстав позову, що є неприпустимим у відповідності до положень частини першої статті 47 КАС України, та з врахуванням вищезазначених правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку відсутність підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, що має наслідком її повернення позивачеві.
Керуючись статтями 44, 47, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
Повернути уточнений позов від 17.02.2025 заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.Г. Секірська