про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/415/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Самохваловим Сергієм Володимировичем, до Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
27 лютого 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 26 лютого 2025 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), подана в її інтересах адвокатом Самохваловим Сергієм Володимировичем (далі - представник позивача), до Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області від 22 березня 2024 року № 1432548046-2024-1 про відмову у призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області призначити, нарахувати та сплачувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі починаючи з березня 2024 року у розмірі 2000,00 грн та 3000,00 грн щомісячно відповідно.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з відкритими і загальнодоступними відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повним найменуванням відповідача є Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації.
Враховуючи створення на території Хмільницького району Вінницької області тимчасового державного органу - військової адміністрації, правильним повним найменуванням відповідача є Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації, а не Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області, як зазначає представник позивача у позовній заяві у відомостях про відповідача.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
В позовній заяві представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення відповідача прийнято 22 березня 2024 року, однак позивачу його надано не було, і про порушення своїх прав їй не було відомо. Лише після направлення представником позивача на адресу відповідача в інтересах позивача адвокатського запиту від 03 лютого 2025 року № 25/22, яким останній просив повідомити про результати розгляду заяви позивача про призначення допомоги на проживання, та отримання 06 лютого 2025 року відповіді за № 04.1-15-318, до якої додано оскаржуване рішення, позивачу стало відомо про порушення її прав. Оскільки позов подано 25 лютого 2025 року, шестимісячний строк звернення до суду починаючи з 06 лютого 2025 року не є пропущеним.
Суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача з огляду на те, що неотримуючи починаючи з березня 2024 року після подання заяви про призначення спірної допомоги виплати на себе та сина, позивач повинна була дізнатися про порушення свого права на продовження виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.
Отримання відмовного рішення у лютому 2025 році на адвокатський запит не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
До суду з цим позовом позивач через свого представника звернулась 26 лютого 2025 року, тобто майже через рік з моменту виникнення спірних правовідносин.
Протягом 10 місяців неотримання спірної допомоги позивач не вчиняла жодних активних дій щодо відновлення на її думку порушеного права. Звернення представника позивача у лютому 2025 року до відповідача з адвокатським запитом фактично є датою початку вжиття позивачем (її представником) активних дій з метою відновлення порушеного права. Разом з цим, позивач, не отримавши спірну допомогу, не була позбавлена можливості звернутися до відповідача з метою отримання оскаржуваного рішення у березні 2024 року.
Окрім того, дослідженням листа Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації від 06 лютого 2025 року за № 04.1-15-318 судом встановлено, що позивача про відмову у призначенні спірної допомоги повідомлено листом від 06 травня 2024 року, наданим у відповідь на звернення позивача.
Разом з цим, представник позивача, маючи у своєму володінні такий лист (від 06 травня 2024 року, який є додатком до листа від 06 лютого 2025 року № 04.1-15-318), суду його не надає та зазначає, що позивач не була обізнана про відмову у виплаті соціальної допомоги.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому шестимісячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
До позовної заяви позивачем не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У постанові від 20 червня 2024 року у справі № 420/29265/23 Верховний Суд зазначив, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків позовної заяви. Як у випадку невиконання вимог статті 160 КАС щодо форми та змісту позову, так і вимог щодо дотримання строку подання позову, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - позовна заява залишається без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. При цьому, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Самохваловим Сергієм Володимировичем, до Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування Луганського окружного адміністративного суду: вул. Будівельників, буд. 28, м. Дніпро, 49089, абонентська скринька 4585:
позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України;
заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська