про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2025 року Київ № 320/10022/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Стрикаля О.В. 21.02.2025 засобами поштового зв'язку (конверт зі штриховим кодовим ідентифікатором 0103285087825) звернувся до суду з позовом (зареєстрований 27.02.2025) до Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.01.2025 ВП № 76899182.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки поданий з пропуском десятиденного строку, визначеного частиною другою статті 287 Кодексу, а також за відсутності доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суддя зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Із позову слідує, що про наявність спірної постанови позивач дізнався 08.02.2025 шляхом отримання її засобами поштового зв'язку, що підтверджено копією конверта (штриховий кодовий ідентифікатор 0601106072454) та трекінгом із офіційного сайту АТ «Укрпошта».
До суду із цим позовом позивач в особі адвоката звернувся засобами поштового зв'язку 21.02.2025, пропустивши при цьому десятиденний строк звернення до суду, який сплинув 18.02.2025.
У позові представник зазначає, що строк звернення до суду становить десять робочих днів, а у пункті 1 прохальної частини просив поновити цей строк, із приводу чого суд звертає увагу на таке.
Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Указана норма імперативно визначає, що протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів, може оскаржити рішення та дії виконавця, виключно щодо виконання судового рішення, у той час як спірна постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята державним виконавцем на виконання не рішення суду, а постанови від 01.11.2024 № 1046 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку із цим, до спірних правовідносин підлягає застосуванню строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено десятиденний строк звернення до суду.
Суд уважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Із позовної заяви судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Крім того, частиною другою статті 43 Кодексу передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
У порушення вказаних вимог, позивачем не надано доказів реєстрації його місця проживання, у тому числі й за адресою, вказаною у позові, доказів його адміністративної процесуальної дієздатності (паспорта) та реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Крім того, у порушення вимог частини третьої статті 161 Кодексу, позивачем не сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру про оскарження постанови на загальну суму ціни позову - 55000,00 грн. (50000,00 грн. штрафу та 5000,00 грн. виконавчого збору).
За нормами підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу заявника на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.
Тож за звернення до суду з указаними вимогами слід було сплати 1211,00 грн. судового збору.
Доказів наявності за позивачем відповідних пільг, які звільняють його від сплати збору також не надано.
Крім того, у прохальній частині позову представником заявлені клопотання про поновлення строку, витребування доказів та про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню ВП № 76899182 на підставі постанови від 01.11.2024 № 1046.
У силу вимог статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
У той же час, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 167 цього Кодексу, і мають відповідати їй.
Разом із тим, у силу вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Стаття 160 Кодексу регулює вимоги до позовної заява, яка має відповідати положенням цієї статті, та в якій не міститься жодного положення щодо того, що в позовній заяві окрім викладу вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування, можливо заявляти будь-які клопотання (заяви) тощо.
У той же час, положеннями частини п'ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Позивачами вказані вимоги процесуального закону залишені поза увагою.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову в сумі 1211,20 грн.;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних належних та допустимих доказів із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;
- доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача та доказів реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;
- клопотання про витребування доказів (у разі необхідності);
- заяви про вжиття заходів забезпечення позову (у разі необхідності) з доказами сплати судового збору за подання такої заяви в розмірі, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», що складає 908,40 грн. (0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Керуючись статтями 43, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.