про повернення позовної заяви
28 лютого 2025 року м. Київ № 320/6696/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернулась ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із позовом до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 07 серпня 2023 року, яке оформлене розпорядженням № 426 від 07 серпня 2023 року в частині зняття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом забезпечення житловими приміщеннями;
- зобов'язати Шевченківську районну в м. Києві державну адміністрацію поновити неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартирному обліку з дати виключення з обліку членів сімей військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом забезпечення житловими - приміщеннями для постійного проживання, тобто з 07 серпня 2023 року.
Матеріали позовної заяви були передані судді Лисенко В.І. 28.02.2025.
Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за поданим позовом, суд виходить з такого.
Загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені у статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 57 цього Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
У свою чергу повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (частина четверта статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Частиною 3 статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Положення чинного законодавства наділяють суд обов'язком надавати оцінку заповненню ордеру адвокатом, адже в розумінні частини 4 статті 59 КАС України саме суд повинен перевірити адміністративну процесуальну дієздатність особи, яка подає позовну заяву.
Враховуючи те, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд повинен в обов'язковому порядку перевірити наявність та належне оформлення наданих адвокатом документів.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на необхідність правильного оформлення ордеру відповідно до вимог, встановлених Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення (зі змінами та доповненнями).
Пунктом 4 Положення передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами підпункту 12.4 Положення імперативно визначено, що ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо) (в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17.11.2020).
Згідно з пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер). У ордері на надання правової допомоги, який видається адвокатом або адвокатським бюро чи адвокатським об'єднанням, не заборонено здійснювати виправлення і дописки, у разі якщо обсяг повноважень адвоката змінюється в межах такого договору.
При цьому суд зазначає, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 № 9901/847/18 та підтримана Верховним Судом в ухвалі від 12.06.2020 у справі №580/3478/19.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що національним законодавством чітко вказано на обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога».
Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду або судові органи, в якому адвокат надає правову допомогу.
Як убачається з матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, така позовна заява подана особою, яка зазначена як представник позивача - адвокатом Зарубою Світланою Олександрівною.
На підтвердження повноважень Заруби Світлани Олександрівни до позовної заяви долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ЧК №000731, виданого Зарубі Світлані Олександрівні 01.03.2017, посвідчення адвоката України №709 від 01.03.2017 та копію ордера від 22.07.2024 (Серія СА №1051693) на надання правничої (правової) допомоги Гречуха Мирославі Валеріївні, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №б/н від 22.07.2024.
В ордері від 22.07.2024 (Серія СА №1051693) на надання правничої (правової) допомоги в графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено: «у відповідності до договору правничої допомоги без обмежень».
Зазначаючи в ордері назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу, остання має чітко вказувати на конкретний суд, в якому адвокат буде надавати правову допомогу, або назву групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
При цьому до матеріалів позовної заяви не додано копію договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №б/н від 22.07.2024, на який є посилання в тесті ордеру.
Таким чином, наданий ордер не є належним документом, який підтверджує повноваження адвоката Заруби Світлани Олександрівни на представництво інтересів ОСОБА_1 у Київському окружному адміністративному суді, в тому числі й права формування, підпису та подання позовної заяви.
Враховуючи, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Зарубі Світлані Олександрівні щодо її представництва у Київському окружному адміністративному суді та права формування, підпису, подання процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих такій особі повноважень, суд дійшов висновку, що позовна підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже позовну заяву необхідно повернути позивачу, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі №914/2772/16; від 21.03.2018 у справі №914/2771/16).
Звернення до суду, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання позивачу права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з таким позовом, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на звернення до суду учасником справи особисто або через представника.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лисенко В.І.