ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження у справі
"04" березня 2025 р. справа № 300/9055/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), треті особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє Куля Володимир Сергійович, звернувся в суд з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (надалі, також - відповідач), в якому просить:
- визнати протипранвими дії відповідача щодо не звільнення з військової служби позивача за пп. "г" п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком дружини, який визнаний особою з інвалідністю І "Б" групи, та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за ним постійним нагляд;
- зобов'язати відповідача звільнити з військової служби позивача за пп. "г" п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком дружини, який визнаний особою з інвалідністю І "Б" групи, та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за ним постійним нагляд.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2024 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
Представник позивача у вказаний строк недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
03.03.2025 військова частина НОМЕР_1 подала суду заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки сторони досягли примирення, предмет спору відсутній. Зокрема, військовою частиною НОМЕР_1 був поданий відзив по справі з рекомендацію які необхідно долучити документи для звільнення позивача. Таким чином, позивачем було долучено всі необхідні документи на звільнення та наказом командира військової частини НОМЕР_1 №56 від 28.02.2025 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини (звільнено з військової служби) відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 (за підпунктом 12 пункту 3 частини 12) статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
04.03.2024 представник позивача в інтересах ОСОБА_1 також подав суду заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, мотивуючи тим, що відповідачем були вчинені дії спрямовані на примирення сторін, а саме, звільнено позивача з військової служби за пп. "г" п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком дружини, який визнаний особою з інвалідністю І "Б" групи, та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за ним постійним нагляд. Таким чином на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України, оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Перевіривши матеріали справи та вирішуючи питання щодо закриття провадження в справі, суд встановив таке.
ОСОБА_1 був призваний за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , де він проходив військову службу.
Позивач одружений на ОСОБА_2 , шлюб зареєстрований від 26.04.2018 року. ОСОБА_2 має батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рішенням МСЕК визнаний особою з інвалідністю І "Б" довічно із потребою в сторонньому догляді.
Так, рішенням ЛКК ОСОБА_3 визнаний особою, що потребує постійного стороннього догляду, як невиліковно хвора особа, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватись та самообслуговуватись. Зазначимо, по ОСОБА_3 має хвороби, які викликають когнітивні розлади та порушення загальної рухової функції.
ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , не може здійснювати постійний догляд за батьком, що підтверджується висновком ЛКК від 17.09.2024. Наявні у неї хвороби, що зафіксовані, зокрема у висновку ЛКК не дозволяють об'єктивно здійснювати догляд та контролювати поведінку батька, у разі загострення в нього когнітивних розладів. Особливо гостро постає проблема у зв'язку необхідністю поєднувати догляд за батьком та дітьми одночасно, з урахуванням наявних у ОСОБА_2 хвороб.
З огляду на відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_3 , позивачем був поданий рапорт на звільнення з підстав пп. "г" п. 2 ч. 4, абзацу 13 п.3 ч.12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком дружини, який визнаний особою з інвалідністю І "Б" групи, та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за ним постійний догляд. Рапорт подавався одночасно шляхом подачі "по команді" та шляхом надсилання поштовим зв'язком, із описом вкладення.
У відповіді на адвокатський запит, військова частина НОМЕР_1 повідомила, що у задоволенні рапорту відмовлено, позаяк ОСОБА_2 не визнана особою, яка потребує постійного догляду, а також необхідності долучення інших документів, які підтвердять відсутність інших родичів 1 та 2 ступеня споріднення.
Позивач вважаючи таку відмову протиправною, звернувся за захистом свого порушеного права до суду, та, просить скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , яким відмовлено у задоволенні рапорту на звільнення солдата ОСОБА_1 з підстав пп. "г" п. 2 ч. 4, абзацу 13 п.3 ч.12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком дружини, який визнаний особою з інвалідністю І "Б" групи, та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за ним постійний догляд.
В подальшому, після відкриття провадження у даній справі, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.02.2025 №56 Солдата ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, радіотелефоніста 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27.02.2025 №60-РС у запас за підпунктом “г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) - необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 28 лютого 2025 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Отже, судом встановлено, що відповідачем вчинено належні дії щодо звільнення ОСОБА_1 відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 (за підпунктом 12 пункту 3 частини 12) статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров'я з військової служби, який є предметом розгляду даної справи.
Суд звертає увагу, що у відповідності до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Суд зауважує, що винесення наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.02.2025 №56 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключення з 28.02.2025 із писків особового складу частини та всіх видів забезпечення згідно підпункту "г" пункту 2 частини 4 (за підпунктом 12 пункту 3 частини 12) статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров'я з військової служби, що є предметом розгляду даної справи, свідчить про те, відповідач самостійно усунув порушення, яке було підставою звернення до суду з цим позовом, а тому провадження у справі слід закрити.
Таким чином, наявні підстави для закриття провадження у справі №300/9055/24 на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяви військової частини НОМЕР_1 та представника позивача в інтересах ОСОБА_1 про закриття провадження у справі №300/9055/24 - задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), треті особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Представнику позивача, представнику військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_2 копію цієї ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.