03 березня 2025 року Справа № 280/10517/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» (69005, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 4, код ЄДРПОУ 38461245)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» (далі - позивач, ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00076270709 від 13.05.2024 року.
Позовна заява подана в формі електронного документу представником позивача адвокатом Єренком Д.В., який на підтвердження своїх повноважень долучив до позовної заяви копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 06.11.2024 серія АР №1045009.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.04.2024 на Автозаправній станції позивача, що знаходиться за адресою м. Кам'янське, прос. Аношкіна, 63Г була проведена фактична перевірка, за наслідками якої складено Акт № 913/04-36-09-02/38461245, яким встановлені порушення, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО). Позивач з такими висновками не погоджується та зазначає, що під час перевірки відповідач ніяких закупівель не здійснював. При чому в самому акті взагалі відсутня інформація про закупівлю товарів чи про порушення вимог закону про застосування РРО. Зауважує, що до акту перевірки не долучено жодного фото чи відео доказу придбання палива у позивача, також, відсутні будь-які акти про повернення грошових коштів за начебто придбані товари, або ж які-небудь документи, що свідчать про отримання грошових коштів представниками відповідача для здійснення контрольної закупки. Так, контролюючий орган наділений повноваженнями проводити контрольні розрахункові операції перед початком фактичної перевірки. Так, порядок проведення контрольної розрахункової операції має свої особливості та має відбуватися у порядку та у спосіб, визначені законодавством. Ініціюючи та проводячи контрольну розрахункову операцію певна посадова особа ДПС діє від імені держави в особі державного органу, що у свою чергу зумовлює використання для проведення такої операції державних коштів. Зазначає, що відповідачем не надано доказів здійснення контрольної розрахункової операції, зокрема: складення акту за результатами проведення контрольної розрахункової операції під час проведення фактичної перевірки діяльності позивача; відомості про посадову особу фіскального органу, яка здійснила контрольну розрахункову операцію, у кого та коли; складення акту про повернення товару позивачу, за результатами такої контрольної розрахункової закупки; акту отримання та повернення грошових коштів для здійснення контрольної розрахункової операції у позивача. Відсутність доказів, які б вказували на видачу посадовим особам, що в межах проведення фактичної перевірки позивача здійснили контрольну розрахункову операцію у даній справі, грошових коштів (готівки) з каси бюджетних асигнувань контролюючого органу, свідчить, що вказані грошові кошти фактично мають інше джерело походження ніж кошти, передбачені на здійснення відповідної діяльності органів ДФС. Беручи до уваги вищезазначене, у відповідача не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення пункту 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР). Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 18.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 02.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та витребування доказів.
03.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що перевіркою господарської одиниці, що розташована за адресою: м. Кам'янське, прос. Аношкіна, 63Г суб'єкта господарської діяльності ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ», встановлено порушення: п.п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. За результатами проведеної фактичної перевірки складено та зареєстровано акт про результати фактичної перевірки від 05.04.2024 року за №913/04-36-09-02/38461245 від підписання якого представник товариства відмовився. У зв'язку з відмовою позивача від отримання, ознайомлення та підписання акту, складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки. На підставі акту фактичної перевірки від 05.04.2024 року за № 913/04-36-09-02/38461245, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було прийняте податкове повідомлення - рішення від 13.05.2024 року № 00076270709 на загальну суму штрафної (фінансової) санкції 3 200,00 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення було направлено ТОВ «Сервіспромзбут» направлено поштою та в адміністративному порядку оскаржено не було. Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем не заявлено вимог про відсутність підстав для призначення та проведення фактичної перевірки за адресою: м. Кам'янське, пр. Аношкіна, буд. 63-Г, в якому ним здійснюється діяльність. Як і не оскаржується сам наказ «Про проведення фактичної перевірки» 25.03.2024 року № 1177-п, а отже визнаються позивачем, відповідно ці обставини не є предметом розгляду даної справи, а тому відповідач не надає з цього приводу своїх обґрунтувань, оскільки вони є безспірними. Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДПС України прав, а тому просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 13.01.2025 від Головного управління ДПС у Запорізькій області витребувано докази по справі, саме: докази на підтвердження встановлення під час фактичної перевірки, результати якої оформлено актом №913/04-36-09-02/38461245 від 05.04.2024, факту проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа.
15.01.2025 представником відповідача надана пояснення про те, що матеріали перевірки знаходяться в розпорядженні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Ухвалою суду від 17.01.2025 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.02.2025, витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області належним чином виготовлені та засвідчені копії матеріалів фактичної перевірки, за результатами якої складено Акт перевірки №913/04-36-09-02/38461245 від 05.04.2024.
Ухвалою суду від 03.02.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті 03.03.2025.
Представник відповідача 28.02.2025 подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, у задоволенні позовної заяви просить відмовити.
Представник позивача 03.03.2025 подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Учасники справи у судове засідання 03.03.2025 не з'явились, про дату час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
З урахуванням положень частини 3 статті 194 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1177-п від 25.03.2024 та направлень від 26.03.2024 № 2276, № 2277, №2279 фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці (Автозаправної станції) ТОВ “СЕРВІСПРОМЗБУТ», що розташована за адресою: м. Кам'янське, прос. Аношкіна, 63Г, з питань дотримання вимог, у тому числі, ПК України та Закону №265/95-ВР.
За результатами перевірки складено акт від 05.04.2024 за №913/04-36-09-02/38461245 (далі - Акт фактичної перевірки).
За змістом вказаного Акту, проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення п. 1, 2, ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу у сумі 3200,00 грн.
На підставі акту перевірки від 05.04.2024 за №913/04-36-09-02/38461245, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми “С» № 00076270709 від 13.05.2024, яким за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 3200,00 грн.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 13.05.2024 №00076270709, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону №265/95-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин):
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР (порушення, за які позивача притягнуто до відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) й утворює склад правопорушення.
Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.02.2023 №500/6845/21.
У цій постанові Верховний Суд вказав, що у випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
За обставинами даної справи, під час фактичної перевірки контролюючим органом встановлено проведення розрахункових операцій без застосування РРО, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа.
Водночас, всупереч обов'язку, встановленого ч.2 ст.77 КАС України, зазначене не підтверджено належними та допустимими доказами.
Слід звернути увагу, що з урахуванням принципу офіційного з'ясування обставин справи, ухвалами суду від 13.01.2025 та від 17.01.2025 у відповідача та у контролюючого органу, який проводив фактичну перевірку (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області), витребувано докази на підтвердження встановлення під час фактичної перевірки, результати якої оформлено актом №913/04-36-09-02/38461245 від 05.04.2024, факту проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа.
Проте, відповідних доказів суду не надано.
Отже, висновки контролюючого органу про проведення позивачем розрахункових операцій без застосування РРО та без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа, є не обґрунтованими та не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган протиправно застосував до позивача штрафні санкції на підставі пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.
Наведене у сукупності дозволяє дійти висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн, інших судових витрат не заявлено.
Таким чином, з урахуванням положень частини 1 статті 139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №00076270709 від 13.05.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ», місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 4, код ЄДРПОУ 38461245.
Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.
Повне судове рішення складено 03.03.2025.
Суддя М.О. Семененко