03 березня 2025 року Справа № 280/12053/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., представника відповідача: Гримала А.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19; код ЄДРПОУ 44830259)
до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі - позивач, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») до Тернопільської митниці (далі - відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000311/2 від 29.11.2024;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000312/2 від 29.11.2024.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що позивачем виконані усі умови, визначені Митний кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) для забезпечення можливості перевірити та підтвердити заявлену ним митну вартість товару. Посилається на те, що зазначені Митницею в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах є необґрунтованими, а твердження відповідача про те, що декларантом, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, є безпідставними. Стверджує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Вказує, що зазначені Митницею підстави для коригування митної вартості, визначеної декларантом товариства, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України. Зазначає, що митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Звертає увагу суду на те, що частина зазначених митним органом підстав для коригування митної вартості задекларованих товарів не була визначена відповідачем як чинник розбіжностей при визначенні переліку документів, що вимагалися від позивача відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України. Оскільки зазначені підстави для коригування митної вартості задекларованих товарів не було зазначено відповідачем в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованої товарної партії у даному випадку та в електронних повідомленнях від митниці декларанту, тобто вони не були пов'язані з недоліками, у зв'язку з якими митницею витребувані додаткові документи, а зазначені лише у гр. 33 спірних Рішень, то звідси слідує, що вони є протиправними та не могли бути покладені митницею в основу прийнятих рішень, оскільки декларант фактично був не обізнаний з ними, тобто був позбавлений можливості проаналізувати їх та належним чином відреагувати на них в процесі консультацій щодо правильності визначення декларантом митної вартості задекларованої товарної партії. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 30.12.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
13.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що за результатами застосування автоматизованої системи управління ризиками згенеровано форми митного контролю та визначено перелік необхідних до виконання митних процедур, у тому щодо можливого заниження митної вартості товару. За результатами опрацювання інформації яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, виявлено, що в документах поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, що вказує на наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. З огляду на наведені вище обставини та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів. У митного органу виникли сумніви щодо достовірності відомостей, зазначених у товаро-супровідних документах та піддається сумніву їх справжність. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. Вважає, що спірні рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 13.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 15.01.2025 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.01.2025.
Ухвалою суду від 29.01.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 03.03.2025.
Ухвалою суду від 03.03.2025 задоволено заяву представника Тернопільської митниці про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 03.03.2025 представник позивача не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, 27.02.2025 подав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
За змістом частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи вищенаведене, у судовому засіданні 03.03.2025 суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача.
У судовому засіданні 03.03.2025 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши зміст позовних вимог та надані сторонами письмові докази, оцінивши їх зміст у сукупності та взаємозв'язку, суд встановив такі обставини.
09.01.2023 між позивачем (Покупець) та компанією Zhejiang Wenxin Mechanical & Electrical Cо., Ltd (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № WN-1-2023M на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємними частинами даного контракту.
Відповідно до Специфікацій №12 від 26.10.2023 сторони узгодили поставку партії товару в асортименті («Електрогенераторні установки виробництва
торговельних марок "Кентавр" /"NOWA"/ "Vitals") на загальну суму 237 312,46 дол.США на умовах поставки (Інкотермс 2010) FOB NINGBO, Китай, оплата товару: оплата в розмірі 237 312,46 дол.США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару.
Продавцем виписано рахунок-фактуру (інвойс) №J-IG240709-4 від 27.09.2024 на загальну суму 44 092,00 дол.США, в якому міститься посилання на контракт № WN-1-2023M від 09.01.2023, специфікацію №12 від 26.10.2023, контейнер FSCU8913664.
Крім того, продавцем виписано рахунок-фактуру (інвойс) № №J-IG240709-1 від 27.09.2024 на загальну суму 49 746,00 дол.США, в якому міститься посилання на контракт № WN-1-2023M від 09.01.2023, специфікацію №12 від 26.10.2023, контейнер FFАU2691476.
1. Для здійснення митного оформлення товару, декларантом позивача подано до митного органу електронну митну декларацію (ЕМД) №24UA403070009623U5 від 29.11.2024, в якій заявлено до митного оформлення Товар №1 «Електрогенераторні установки виробництва торговельних марок "Кентавр" /"NOWA"/ "Vitals", що складаються з електрогенератора у поєднанні з 2-х та 4-х тактним поршневим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, потужністю не більш як 7,5 кВА: електрогенератори однофазні, змінного струму 220В/50Гц, номінальною потужністю 0,7кВА-3,1кВА, з стандартним комплектом приладдя для налагоджування та обслуговування: -мод.КБГ 078а -1шт.; -мод.BG2800 -247шт.; -мод.BG3400 -331шт.; - мод.WP 2.8b -10шт. Галузь застосування - в якості резервного джерела електроживлення у побуті, комунальному господарстві.».
Митна вартість товару визначена за першим методом (за ціною контракту 44 092,00 дол.США) з урахуванням вартості перевезення товару в місце призначення (до кордону України).
Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару (графа 44 МД): - пакувальний лист № б/н від 27.09.2024; - рахунок-фактура (інвойс) № J-IG240709-4 від 27.09.2024; - коносамент № SZ241000192-A від 08.10.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № UA-2611-1 від 26.11.2024; - декларація про походження товару (Declaration of origin) №J-IG240709-4 від 27.09.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №24-PBT-5334-1 від 25.11.2024; - Заявка на міжнародне морське перевезення №2611-1Б від 27.09.2024; - Специфікація №12 від 26.10.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) № WN-1-2023M від 09.01.2023; - договір (контракт) про перевезення №28122022 від 28.12.2022.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» за даною ЕМД було згенеровано форми митного контролю та визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
«000 Інформаційне повідомлення: За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень
У випадку подання до митного оформлення товарів, що ПІДПАДАЮТЬ ЧИ МОЖУТЬ ПІДПАДАТИ ПІД ВИМОГИ ЗАКОНОДАВСТВА У ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНОГО ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ, зокрема: "запчастин та комплектуючих до протитанкових ракетних комплексів та переносних зенітно-ракетних комплексів", "запчастин та комплектуючих до бронетехніки", "запчастин та комплектуючих до зенітно-ракетних комплексів", "комплектуючих та виробів на повітряні судна цивільної та військової авіації", "агрегатних вузлів до тракторів та вантажних транспортних засобів", - необхідно інформувати співробітників СБ України»;
«105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України'Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ»;
«106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України'Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.»
Митниця направила декларанту позивача повідомлення з вимогою надання додаткових документів наступного змісту:
«Початок консультації з митним органом.
За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про перевезення від 28.12.2022 № 28122022 експедитором зазначено «P&B Terminal SIA», в Коносаменті від 08.10.2024 № SZ241000192- A перевізником зазначено «MRF International Forwarding CO., LTD», в автотранспортній накладній від 26.11.2024 № UA-2611-1 перевізник - «LLC SOLID - R» . Інформація, яка б підтверджувала причетність «MRF International Forwarding CO.,LTD» до перевезення вантажу морським транспортом окрім Коносаменту відсутня, а також інформація , яка б підтверджувала причетність «LLC SOLID - R» до перевезення вантажу автомобільним транспортом окрім автотранспортній накладній відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «P&B Terminal SIA», «MRF International Forwarding CO.,LTD» та «LLC SOLID - R»
У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи:
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
На вимогу митного органу позивачем направлено лист №001-29/11 від 29.11.2024, в якому надано пояснення, що міжнародне перевезення задекларованих товарів здійснювалось відповідно до укладеного договору транспортно-експедиторського обслуговування №28122022 від 28.12.2022, між позивачем як замовником та компанією «P&B Terminal SIA» як експедитором, користуючись умовами якого експедитор залучив третю особу для перевезення вантажу автомобільним транспортом. До листа додатково долучено: прайс-лист виробника від 06.10.2023 та комерційну пропозицію виробника від 13.10.2023. Також зазначено, що інші додаткові документи в ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, Митницею ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000311/2 від 29.11.2024, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.
Вказано, що за результатом опрацювання опрацювання документів встановлені наступні невідповідності, а саме:
1. До митного оформлення надано договір про перевезення від 28.12.2022 № 28122022 де експедитором зазначено «P&B Terminal SIA», в домашньому коносаменті від 08.10.2024 № SZ241000192-A перевізником зазначено «MRF International Forwarding CO., LTD», в автотранспортній накладній від 26.11.2024 № UA-2611-1 перевізник - «LLC SOLID - R». Інформація, яка б підтверджувала причетність «MRF International Forwarding CO.,LTD» до перевезення вантажу морським транспортом окрім Коносаменту відсутня, а також інформація , яка б підтверджувала причетність «LLC SOLID - R» до перевезення вантажу автомобільним транспортом окрім автотранспортною накладною відсутня , а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «P&B Terminal SIA», «MRF International Forwarding CO.,LTD» та «LLC SOLID - R»;
2. Згідно п.3.5. до зовнішньоекономічного договору від 09.01.2023 №WN-1-2023M продавець повинен передати засобами електронного зв'язку копії наступних документів : рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, морський коносамент. Проте до митного оформлення морський коносамент не був поданий. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України;
3. Прайс-лист № б/н від 06.10.2023 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB NINGBO, що обмежує конкурентність;
4. Комерційна пропозиція від 13.10.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB NINGBO, що обмежує конкурентність.
Крім того зазначено, що за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МК України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МК України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 09.10.2024 № UA209170/2024/084577 на рівні 6,21 дол. США/кг (225,153 USD/шт) (Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням (бензинові) потужністю не більш як 7,5 кВА; Виробник: CHONGQING DILIGENCE GENERAL MACHINERY CO.,LTD Умови поставки CPT , Країна виробництва: CN). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларантом подано нову митну декларацію ЕМД 24UA403070009650U1 від 29.11.2024, сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.
2. Для здійснення митного оформлення товару, декларантом позивача також подано до митного органу електронну митну декларацію (ЕМД) № 24UA403070009613U0 від 28.11.2024, в якій заявлено до митного оформлення:
Товар №1 «Електрогенераторні установки виробництва торговельних марок "Кентавр" /"NOWA"/ "Vitals", що складаються з електрогенератора у поєднанні з 2-х та 4-х тактним поршневим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, потужністю не більш як 7,5 кВА: електрогенератори однофазні, змінного струму 220В/50Гц, номінальною потужністю 0,7кВА-5,0кВА , з стандартним комплектом приладдя для налагоджування та обслуговування: -мод.КБГ 078а -31шт.; -мод.BG2800 -240шт.; - мод.WP 2.5b -73шт.; -мод.WP 2.8b -76шт.; -мод.WP 5.0b -34шт.; -мод.WP 5.0be -49шт. Галузь застосування - в якості резервного джерела електроживлення у побуті, комунальному господарстві.».
Митна вартість товарів визначена за першим методом (за ціною контракту 49 746,00 дол.США) з урахуванням вартості перевезення товару в місце призначення (до кордону України).
Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару (графа 44 МД): пакувальний лист № б/н від 27.09.2024; - рахунок-фактура (інвойс) № J-IG240709-1 від 27.09.2024; - коносамент № SZ241000192-A від 08.10.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № UA-2511-1 від 25.11.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №J-IG240709-1 від 27.09.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №24-PBT-5334-2 від 25.11.2024; - Заявка на міжнародне морське перевезення №2611-2Б від 27.09.2024; - Специфікація №12 від 26.10.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) № WN-1-2023M від 09.01.2023; - договір (контракт) про перевезення №28122022 від 28.12.2022.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» за даною ЕМД було згенеровано форми митного контролю та визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
«000 Інформаційне повідомлення: За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень
У випадку подання до митного оформлення товарів, що ПІДПАДАЮТЬ ЧИ МОЖУТЬ ПІДПАДАТИ ПІД ВИМОГИ ЗАКОНОДАВСТВА У ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНОГО ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ, зокрема: "запчастин та комплектуючих до протитанкових ракетних комплексів та переносних зенітно-ракетних комплексів", "запчастин та комплектуючих до бронетехніки", "запчастин та комплектуючих до зенітно-ракетних комплексів", "комплектуючих та виробів на повітряні судна цивільної та військової авіації", "агрегатних вузлів до тракторів та вантажних транспортних засобів", - необхідно інформувати співробітників СБ України»;
«105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ»;
«106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ»;
«202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації: Товар(и) № 1. Можливе декларування товару не своїм найменуванням. Необхідно провести ідентифікацію вантажу шляхом проведення митного огляду»;
«911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей: Товар(и) № 1. Можливе декларування товару не своїм найменуванням. Необхідно провести ідентифікацію вантажу шляхом проведення митного огляду».
Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів наступного змісту:
«Початок консультації з митним органом.
За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про перевезення від 28.12.2022 № 28122022 де експедитором зазначено «P&B Terminal SIA», в домашньому коносаменті від 08.10.2024 № SZ241000192-A перевізником зазначено «MRF International Forwarding CO., LTD», в автотранспортній накладній від 25.11.2024 № UA-2511-1 перевізник - «IVANETS - LOGISTICS» LLC. Інформація, яка б підтверджувала причетність «MRF International Forwarding CO.,LTD» до перевезення вантажу морським транспортом окрім домашнього коносаменту відсутня, а також інформація, яка б підтверджувала причетність «IVANETS - LOGISTICS» LLC до перевезення вантажу автомобільним транспортом окрім автотранспортної накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «P&B Terminal SIA», «MRF International Forwarding CO.,LTD» та «IVANETS - LOGISTICS» LLC..
У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».
На вимогу митного органу позивачем направлено лист №002-29/11 від 29.11.2024, в якому надано пояснення, що міжнародне перевезення задекларованих товарів здійснювалось відповідно до укладеного договору транспортно-експедиторського обслуговування №28122022 від 28.12.2022, між позивачем як замовником та компанією «P&B Terminal SIA» як експедитором, користуючись умовами якого експедитор залучив третю особу для перевезення вантажу автомобільним транспортом. До листа додатково долучено: комерційну пропозиція № б/н від 13.10.2023; прайс-лист № б/н від 06.10.2023. Також зазначено, що інші додаткові документи в ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000312/2 від 29.11.2024, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.
Вказано, що за результатом опрацювання опрацювання документів встановлені наступні невідповідності, а саме:
1. До митного оформлення надано договір про перевезення від 28.12.2022 № 28122022 де експедитором зазначено «P&B Terminal SIA», в домашньому коносаменті від 08.10.2024 № SZ241000192-A перевізником зазначено «MRF International Forwarding CO., LTD», в автотранспортній накладній від 25.11.2024 № UA-2511-1 перевізник - «IVANETS - LOGISTICS» LLC. Інформація, яка б підтверджувала причетність «MRF International Forwarding CO.,LTD» до перевезення вантажу морським транспортом окрім домашнього коносаменту відсутня, а також інформація , яка б підтверджувала причетність «IVANETS - LOGISTICS» LLC до перевезення вантажу автомобільним транспортом окрім автотранспортної накладної відсутня , а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «P&B Terminal SIA», «MRF International Forwarding CO.,LTD» та «IVANETS - LOGISTICS» LLC;
2. Згідно п.3.5. до зовнішньоекономічного договору від 09.01.2023 №WN-1-2023M продавець повинен передати засобами електронного зв'язку копії наступних документів : рахунок-фактуру ( інвойс), пакувальний лист, морський коносамент. Проте до митного оформлення морський коносамент не був поданий. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України;
3. Прайс-лист № б/н від 06.10.2023 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB NINGBO, що обмежує конкурентність;
4. Комерційна пропозиція від 13.10.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB NINGBO , що обмежує конкурентність.
Крім того, зазначено, що за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МК України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МК України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 09.10.2024 № UA209170/2024/084577 на рівні 6,21 дол. США/кг (250,9389 USD/шт) (Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням (бензинові) потужністю не більш як 7,5 кВА; Виробник: CHONGQING DILIGENCE GENERAL MACHINERY CO.,LTD Умови поставки CPT , Країна виробництва: CN). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларантом подано нову митну декларацію ЕМД № 24UA403070009673U8 від 29.11.2024, сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.
Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000311/2 від 29.11.2024 та № UA403070/2024/000312/2 від 29.11.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).
Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
За правилами ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 02.07.2019 (справа №804/1416/16), від 30.07.2018 (справа №804/16582/14), від 05.06.2018 (справа №804/475/16), від 02.06.2022 -(справа № 460/2674/20) тощо.
Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів Митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, в яких вказала про те, що за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про перевезення від 28.12.2022 № 28122022 де експедитором зазначено «P&B Terminal SIA», в домашньому коносаменті від 08.10.2024 № SZ241000192-A перевізником зазначено «MRF International Forwarding CO., LTD», в автотранспортній накладній від 25.11.2024 № UA-2511-1 перевізник - «IVANETS - LOGISTICS» LLC. Інформація, яка б підтверджувала причетність «MRF International Forwarding CO.,LTD» до перевезення вантажу морським транспортом окрім домашнього коносаменту відсутня, а також інформація, яка б підтверджувала причетність «IVANETS - LOGISTICS» LLC до перевезення вантажу автомобільним транспортом окрім автотранспортної накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «P&B Terminal SIA», «MRF International Forwarding CO.,LTD» та «IVANETS - LOGISTICS» LLC.
Водночас, суд вважає, що вказані розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.
Так, відповідно до пункту 1 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 28.12.2022 № 28122022, укладеного між позивачем (Клієнт) та «P&B Terminal SIA» (Експедитор), Експедитор надає Клієнту послуги з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших узгоджених Сторонами послуг. Під кожне конкретне перевезення Клієнт подає Експедитору письмову заявку на експедирування з інформацією про найменування та кількість вантажу, маршруту перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. При підтвердженні заяви Експедитор зазначає в заявці перелік послуг, їх вартість, розмір плати Експедитора.
Підпункти 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 28.12.2022 № 28122022 передбачають, що в рамках цього договору Експедитор має право вибирати та змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, вибирати та змінювати порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Клієнта; укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов'язані з виконанням даного договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження i розвантаження контейнерів, відбір проб i зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості i якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.
Аналіз положень Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 28.12.2022 № 28122022 дозволяє дійти висновку, що Експедитор, користуючись умовами договору ТЕО, мав право залучати третіх осіб для перевезення вантажу, проте, договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у позивача наявні виключно з компанією-експедитором «P&B Terminal SIA», якою позивачу було виставлено єдиний рахунок на оплату усіх послуг.
Так, щодо МД № 24UA403070009623U5 від 29.11.2024, до митного оформлення надано Заявку на міжнародне морське перевезення №2611-1Б від 27.09.2024, якою сторони договору транспортно-експедиційного обслуговування №28122022 від 28.12.2022 погодили умови і вартість послуги вантажоперевезень в сумі 5 650,00 дол.США. Заявка містить, крім іншого, інформацію про маршрут перевезення: порт Нінгбо, Китай - порт Рига, Латвія - Тернопіль, Україна; відправника: «P&B Terminal SIA»; одержувача: ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ»; загальну вагу вантажу: 22 667,90 кг, кількість упакувань:586 місця, а також вартість послуги з інформацію про конкретні етапи транспортування: - відшкодування витрат за Морське перевезення (фрахт), включаючи перевантаження Порт Нінгбо, Китай - Порт Рига, Латвія (3 500,00 дол.США), - відшкодування витрат на Автомобільне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, включаючи перевантаження, з пункта Рига, Латвія, до пункта Краківець (1 000,00 дол.США), Автомобільне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, включаючи перевантаження, з пункта Краківець, до пункта Тернопіль, Україна (1 100,00 дол.США), - винагорода за транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) на території України (25 дол.США), - винагорода за транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) за межами території України (25,00 дол.США).
Також надано інвойс/рахунок №24-PBT-5334-1 від 25.11.2024, з терміном сплати 09.12.2024, який містить аналогічну інформацію про складові витрат на транспортування.
Крім того, в наданих до митного оформлення коносаменті (bill of landing) №SZ241000192-А від 08.10.24, автотранспортній накладній (CMR) № UA-2511-1 від 25.11.2024 наявні інформація про перевізника, яким є «P&B Terminal SIA», Рига, Латвія.
Так само і щодо ЕМД № 24UA403070009613U0 від 28.11.2024, до митного оформлення надано Заявку на міжнародне морське перевезення №2611-2Б від 27.09.2024, якою сторони договору транспортно-експедиційного обслуговування №28122022 від 28.12.2022 погодили умови і вартість послуги вантажоперевезень в сумі 28 250,00 дол.США. Заявка містить, крім іншого, інформацію про маршрут перевезення: порт Нінгбо, Китай - порт Рига, Латвія - Тернопіль, Україна; відправника: «P&B Terminal SIA»; одержувача: ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ»; загальну вагу вантажу: 109 655,54 кг, кількість упакувань: 3837 місця, а також вартість послуги з інформацію про конкретні етапи транспортування: - відшкодування витрат за Морське перевезення (фрахт), включаючи перевантаження Порт Нінгбо, Китай - Порт Рига, Латвія (17 500,00 дол.США), - відшкодування витрат на Автомобільне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, включаючи перевантаження, з пункта Рига, Латвія, до пункта Ягодин (5 000,00 дол.США), Автомобільне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, включаючи перевантаження, з пункта Ягодин, до пункта Тернопіль, Україна (5 500,00 дол.США), - винагорода за транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) на території України (125 дол.США), - винагорода за транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) за межами території України (125,00 дол.США).
Також надано інвойс/рахунок №24-PBT-5334-2 від 25.11.2024, з терміном сплати 09.12.2024, який містить аналогічну інформацію про складові витрат на транспортування.
Крім того, в наданих до митного оформлення коносаменті (bill of landing) №SZ241000192-А від 08.10.24, автотранспортній накладній (CMR) № UA-2611-1 від 25.11.24 наявні інформація про перевізника, яким є «P&B Terminal SIA», Рига, Латвія.
Також до суду надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №1190 від 10.12.2024, відповідно до якої позивач сплатив на користь «P&B Terminal SIA» кошти в сумі 33 900,00 дол.США, призначення платежу містить посилання на оплату згідно договору №28122022 від 28.12.2022, інвойсу №24-PBT-5334-1 від 25.11.2024, №24-PBT-5334-2 від 25.11.2024.
Отже, надані позивачем до митного оформлення документи дозволяли Митниці в повній мірі перевірити задекларовані позивачем витрати на транспортування товару, а тому відповідні посилання є безпідставними.
Щодо посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях на інші розбіжності, суд звертає увагу, що повідомлення від Митниці декларанту про необхідність подання додаткових документів не містило жодної інформації про такі розбіжності у поданих документах, а тому не могло бути підставою для коригування заявленої митної вартості товарів.
Крім того, слід зазначити, що морський коносамент (умови п.3.5 зовнішньоекономічного договору від 09.01.2023 №WN-1-2023M), прайс-лист та комерційна пропозиція не є документами, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а тому їх неподання до митного оформлення або наявність чи відсутність таких документах певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.
Таким чином, судом встановлено, що посилання митного органу на виявлені розбіжності у поданих позивачем документах є необґрунтованими.
У зв'язку з чим також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі або неподання таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.
У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.
Крім того, за основу для обрахунку митної вартості імпортованого позивачем товару Митницею взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 09.10.2024 №UA209170/2024/084577, відповідно до якої були інші умови поставки - CPT, Країна виробництва: CN, що не враховано та жодним чином не обгрунтовано митним органом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
У контексті встановлених обставин справи, інші аргументи учасників справи не мають вирішального впливу на вищенаведені висновки суду.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 25 298,55 грн згідно платіжної інструкції № 37288165 від 23.12.2024, інших судових витрат не заявив.
Водночас, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Позовну заяву подано до суду 25.12.2024 шляхом формування електронного документа в системі «Електронний суд».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн.
Отже, максимальний розмір судового збору за подання у 2024 році до адміністративного суду позову майнового характеру, не може перевищувати 30 280,00 грн (3 028,00 грн х 10), а при подання позовної заяви в електронній формі, що має місце у цій справі, - 24 244,00 грн (3 028,00 грн х 10 х 0,8).
У даній справі позивачем оскаржуються два рішення про коригування митної вартості товарів, які мають майновий характер, у той же час, у справі за позовною заявою з декількома вимогами майнового характеру ціна позову визначається шляхом додавання ціни окремих вимог, у зв'язку з чим ціна позову у цій справі складає 1 686 570,14 грн.
Оскільки 1,5 відсотка ціни позову (25 298,55 грн) перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням подання позовної заяви в електронній формі, розмір ставки судового збору у даній справі згідно з вищевказаними правовими нормами становить 24 244,00 грн.
Водночас, позивач сплатив судовий збір у розмірі 25 298,55 грн, що є більше від розміру, встановленого Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, за результатами вирішення справи підлягає розподілу лише судовий збір в межах розміру, визначеного Законом України «Про судовий збір», а не фактично сплаченого позивачем за подання позовної заяви, а решта судового збору в розмірі переплаченої суми може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила, в окремому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку із задоволенням позову, позивач має право на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в обґрунтованому розмірі 24 224,00 грн, які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000311/2 від 29.11.2024.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000312/2 від 29.11.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24 224,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ», місцезнаходження: 69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19; код ЄДРПОУ 44830259.
Відповідач - Тернопільська митниця, місцезнаходження: 46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; ЄДРПОУ 43985576.
Повне судове рішення складено 04.03.2025.
Суддя М.О. Семененко