28 лютого 2025 року Справа № 280/11937/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області №064050005828 від 01.11.2024 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 з врахуванням періодів до пільгового стажу по Списку №1 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 12.07.1991, а саме : 01.08.1994 - 24.03.2001, 24.02.2003 - 14.10.2004, 25.10.2004 - 13.02.2008, 01.12.2008 - 03.05.2011, починаючи з 26.10.2024.
Стягнути судові витрати з відповідача на користь ОСОБА_1 . -
Встановити судовий контроль у формі надання звіту відповідачем щодо виконання рішення суду.
Звернути до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць ОСОБА_1 .
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що досяг пенсійного віку та 26.10.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 01.11.2024 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач працював гірничим робочим, гірником підземним, прохідником на підземних роботах повний день під землею з 01.08.1994 - 24.03.2001, 24.02.2003 - 14.10.2004, 25.10.2004 - 13.02.2008, 01.12.2008 - 03.05.2011, тому має 14 років пільгового стажу на підземних роботах, що є достатнім для призначення пільгової пенсії за Списком 1, але відповідач не зарахував їх. Позивач має відповідний пільговий стаж, який підтверджений трудовою книжкою, первинними документами, індивідуальними відомостями про застраховану особу, тому має право на призначення пенсії. Позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 09 січня 2025 року подав відзив на позову заяву. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав. 26.10.2024 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Розглянувши заяву та надані документи, відповідачем встановлено: вік заявника становить 50 років, страховий стаж становить 30 років 03 місяці 26 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 1 відсутній, оскільки до справи не додано пільгових довідок. Оскільки відсутній необхідний пакет документів з питань підтвердження пільгового стажу роботи позивача, дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач 26.10.2024 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.11.2024 №064050005828 у призначенні пенсії позивачу відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пакету документів. У вказаному рішенні зазначено, що пільговий стаж роботи за Списком № 1 відсутній, оскільки до справи не додано пільгових довідок.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в цьому випадку, зайнятість на таких роботах протягом повного робочого дня, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця за умовами праці після 21.08.1992 р., а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та страхового стажу, і досягнення відповідного віку, встановленого законом.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах подано трудову книжку серії НОМЕР_1 від 12.07.1991, відповідно до якої позивач працював:
- 01.08.1994 (наказ №85к від 01.08.1994) по 24.03.2001 (наказ №41 о/с від 30.03.2001) гірничо робочим 2 розряду на підземних роботах в СМУ-3 «Київметробуд»;
- 11.06.2001 (наказ №321 о/с від 08.06.2001) по 15.11.2002 (наказ №633 о/с від 20.11.2002) на комбінаті виробничих підприємств ВАТ «Київметробуд»;
- 24.02.2003 (наказ №64 о/с від 24.02.2003) по 14.10.2004 (наказ №357 о/с від 14.10.2004) гірником підземним 2 розряду підземних робіт з повним робочим днем в Будівельно-монтажному управлінні №6 ВАТ «Київметробуд»;
- 25.10.2004 (наказ №142- ос від 25.10.2004) прийнятий гірником 3-го розряду підземної дільниці №3 з повним робочим днем під землею в Підрядне Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Спецуправління протизсувних підземних робіт. 23.03.2005 Присвоєно 4 розряд прохідника підземної дільниці. 13.02.2008 (наказ №16-ос від 13.02.2008) Звільнений за власним бажанням;
- 01.12.2008 (наказ №48-ОС від 01.12.2008) по 03.05.2011 (наказ №02-ос від 03.05.2011) прохідником 4 розряду з повним робочим днем під землею в ТОВ «ІМПІ».
Крім того, позивачем були надані: архівна довідка №Б-16 від 12.08.2024, згідно якої позивач з 25 жовтня 2004 року прийнятий на роботу гірником 3-го розряду з повним робочим днем під землею (наказ від 25.10.2004 №142-ос). 23 березня 2005 року присвоєно IV розряд прохідника (наказ від 23.03.2005 №19-ос п.I). 12 лютого 2008 року звільнений з посади прохідника IV розряду дільниці №3 (наказ від 13.02.2008 №16-ОС); особова карта позивача, де значиться посада позивача гірник, прохідник; наказ №78 від 17.11.2003 «Про підсумки атестації робочих місць, професій та посад за умовами праці» де було затверджено перелік робочих місць, професій і посад, працівникам яких надані пільги за шкідливі умови праці; фотографія робочого дня гірника підземного, де зазначено його знаходження у шкідливих і важких умовах праці, додаткова відпустка та доплати за шкідливі і важкі умови праці; тривалість щорічної додаткової відпустки гірника підземного, де зазначено за особливий характер праці - 14 календарних днів; карта умов праці гірника підземного, де зазначено, що умови та характер праці відповідають III класу 3 ступеня. Робоче місце слід віднести до категорії з шкідливими та небезпечними, важкими та напруженими умовам праці. Пенсійне забезпечення - список 1; протокол проведення досліджень вібрації посади гірника підземного; протокол проведення досліджень повітря робочої зони гірника підземного; протокол проведення досліджень метеорологічних факторів гірника підземного; протокол проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку; протокол проведення досліджень важкості та напруженості праці; протокол проведення досліджень вібрації; фотографія робочого дня прохідника, де зазначено його знаходження у шкідливих і важких умовах праці, додаткова відпустка та доплати за шкідливі і важкі умови праці; карта умов праці прохідника, де зазначено, що умови та характер праці відповідають III класу 3 ступеня. Робоче місце слід віднести до категорії з шкідливими та небезпечними, важкими та напруженими умовам праці. Пенсійне забезпечення - список 1; тривалість щорічної додаткової відпустки прохідника, де зазначено за роботу із шкідливими і важкими умовами праці - 7 календарних днів; карта умов праці прохідника, де зазначено, що умови та характер праці відповідають III класу 3 ступеня. Робоче місце слід віднести до категорії з шкідливими та небезпечними, важкими та напруженими умовам праці. Пенсійне забезпечення - список 1, додаткові відпустки - 21 день; протокол проведення досліджень вібрації посади прохідника; протокол проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку; протокол проведення досліджень метеорологічних факторів прохідника; протокол проведення досліджень повітря робочої зони; протокол проведення досліджень вібрації посади прохідника; протокол проведення досліджень важкості та напруженості праці; тривалість щорічної додаткової відпустки прохідника, де зазначено за роботу із шкідливими і важкими умовами праці - 14 календарних днів.
У спірний період, пунктом «а» пункту 1 розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, встановлено, що до такої категорії працівників належать, всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, до такої категорії працівників віднесені усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (підпункт «а» пункту 1 розділу І «Гірничі роботи»).
Відмовляючи в зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу позивачу відповідач зазначав, що до справи не додано пільгових довідок.
Оцінюючи такі доводи оскаржуваного рішення, суд враховує таке.
Суд зазначає, що наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (підпункт 2.2 Інструкції).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (підпункт 2.3 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (підпункт 2.4. Інструкції).
Порядок ведення трудових книжок колгоспників визначався Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 (далі - Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Таким чином, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 висловив правову позицію про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, за наявності належно оформлених записів у трудовій книжки та підтвердження стажу роботу, що дає право на пільгову пенсію, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії.
Також, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №520/15025/16-а, зазначила, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
В силу положень статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.
В той же час пункт 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Зауважень до записів у трудовій книжці, їх неточності чи відсутності відповідачем у спірному рішенні не зазначено.
Відповідачем не надано доказів здійснення законодавчо визначених дій для встановлення періоду зайнятості позивача на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Оцінюючи оскаржуване рішення, суд керується нормами частини 2 статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскаржуване рішення прийняте без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, є протиправним, а отже підлягає скасуванню, в оскаржуваній частині.
При цьому, суд зазначає, що періоди роботи 01.06.1991 - 23.04.1992, який відповідно до спірного рішення не зараховано до стажу позивача, не є спірними, позивачем не оскаржуються, тому в цій частині судом оцінка правомірності рішення відповідача не надається.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №591/5935/17, розглядаючи спір виходила з того, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
Ця мета зазначена також у статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020р. у справі №0940/2394/18.
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Як встановлено судом, відповідачем не проведено всебічного, повного і об'єктивного розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та доданих документів, тому необхідно зобов'язати відповідача, яким прийняте оскаржуване рішення, зарахувати позивачу періоди роботи до пільгового стажу по Списку №1 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 12.07.1991, а саме : 01.08.1994 - 24.03.2001, 24.02.2003 - 14.10.2004, 25.10.2004 - 13.02.2008, 01.12.2008 - 03.05.2011 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Щодо клопотання позивача про звернення рішення суду до негайного виконання, то суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
В даному ж провадженні суд зобов'язує відповідача зарахувати спірний стаж позивачу, а не присуджує виплату пенсії, а тому підстави для допущення рішення до негайного виконання у суду відсутні.
Стосовно встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, у викладеній нормі йдеться про право, а не обов'язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення. Водночас з цим, позивачем не наведено, і матеріли справи також не містять обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.
Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №064050005828 від 01.11.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 , в частині відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком 1 періодів роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 12.07.1991, а саме: 01.08.1994 - 24.03.2001, 24.02.2003 - 14.10.2004, 25.10.2004 - 13.02.2008, 01.12.2008 - 03.05.2011.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 12.07.1991, а саме: 01.08.1994 - 24.03.2001, 24.02.2003 - 14.10.2004, 25.10.2004 - 13.02.2008, 01.12.2008 - 03.05.2011 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 28.02.2025.
Суддя Б.В. Богатинський