25 лютого 2025 року м. Ужгород№ 260/5485/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Романець Е.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився;
представник позивача - адвокат Калинич Оксана Іллівна - не з'явився;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник - Павлище Максим Андрійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
23 серпня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Звільнити зі сплати судового збору з урахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 380/8976/21; 2. Визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо відмови здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати" №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії по справі 260/8187/21 за період з 15.06.2020 по 30.04.2022 рік у сумі 148140,43 грн. інфляційне збільшення в сумі 38 230,00 грн. та по справі 260/796/23 за період з 01.05.2022 року по 30.06.2023 рік у сумі 28000.00 грн. інфляційне збільшення у сумі 5432,98 грн., (по день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії); 3. Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 згідно розрахунку індексу інфляції, який розраховано помісячно, на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати" №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі 260/8187/21 за період з 15.06.2020 по 30.04.2022 рік у сумі 148140,43 грн. інфляційне збільшення в сумі 38 230,26 грн. та по справі 260/796/23 за період з 01.05.2022 року по 30.06.2023 рік у сумі 28000.00 грн. інфляційне збільшення у сумі 5432,98 грн., (по день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії); 4. Витребувати пенсійну справу.".
27 серпня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років. На виконання численних рішень Закарпатського окружного адміністративного суду відповідачем проведено перерахунок його пенсії та встановлено різницю заборгованості у розмірі 176140,43 грн. Однак така сума заборгованості включена до реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а отже є своєчасно не виплаченою. Вважає, що вказана обставина є підставою для виплати йому компенсації втрат частини доходів та інфляційного збільшення.
До Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. Так, зокрема, зазначив, що перерахована на виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду пенсія позивача була включена до реєстру судових рішень згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018, а тому така вважається виплаченою своєчасно та без порушення термінів виконання, а орган Пенсійного фонду України не є боржником. Звертає увагу суду на численну судову практику Верховного Суду, відповідно до якої за відсутності доказів виплати нарахованої пенсіонеру доплати за рішенням суду компенсація втрати частини перерахованої пенсії нарахуванню не підлягає.
24 лютого 2025 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про розгляд даної справи без участі позивача та його представника (а.с. 104).
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
На підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/8187/21 від 07 червня 2021 року, Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області здійснено перерахунок пенсії з 15 червня 2020 року на підставі довідки про грошове забезпечення № 33/27-459 від 07 червня 2021 року, при цьому різницю яка склала з 15 червня 2020 року по 30 квітня 2022 року у сумі 148140,43 грн. Вказана сума була включена до реєстру судових рішень згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 та залишається невиплаченою (а.с. 10).
На підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі 260/796/23 від 24 квітян 2023 року, Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області здійснено виплату щомісячної грошової допомоги у розмірі 2000 грн згідно Постанови КМУ № 713 від 14 липня 2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 01 травня 2022 року, однак різницю яка склала з 01 травня 2022 року по 30 червня 2023 року у сумі 28000 грн. Вказана сума була включена до реєстру судових рішень згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 та залишається невиплаченою (а.с. 7).
09 серпня 2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із зверненням, в якому просив, серед іншого, виплатити йому компенсацію втрачених доходів, за результатами розгляду якої листом від 16 серпня 2024 року у задоволенні такого було відмовлено. Зазначена відмова аргументована тим, що суми пенсії за рішенням суду носять разовий характер і не підпадають під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (а.с. 5).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті компенсації втрати частини доходів та індексаційного збільшення у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості пенсії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2050-ІІІ) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону України № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами в розумінні статті 2 Закону України № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Вказане кореспондується також з нормами Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі по тексту - Порядок № 159).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України № 2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема пенсії). В свою чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 522/9778/16-а, від 14 липня 2020 року у справі №750/1512/16-а, від 09 червня 2021 року у справі № 240/186/20 та від 20 квітня 2022 року у справі № 461/1390/16-а.
Відмовляючи у виплаті позивачу спірної компенсації, відповідач виходив з того, що перерахована сума пенсії не може вважатися доходом в розумінні норм Закону, оскільки виплачувалася на виконання рішення суду та носила одноразовий характер.
Проте суд не може погодитися з такими доводами суб'єкта владних повноважень з огляду на наступне.
Нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ гарантовано право осіб з числа військовослужбовців (в тому числі працівників органів внутрішніх справ) на довічну пенсію за вислугу років.
Рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду у справах № 260/796/23 та № 260/8187/21, які набрали законної сили, було встановлено протиправність дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням законодавчих норм та зобов'язано провести відповідний перерахунок.
Тобто обставиною, що зумовила виникнення такої заборгованості, слугували саме протиправні дії органу Пенсійного фонду України.
Зазначені обставини спростовують доводи відповідача, що сума перерахованої на виконання рішень суду пенсії не є доходом в розумінні статті 2 Закону України № 2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі.
Тобто, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, тому порушення строків виплати перерахованої пенсії є підставою для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постановах від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі №521/940/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18 та від 14 квітня 2021 року у справі №465/322/17 у подібних правовідносинах.
Відповідно до статті 3 Закону України № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно із статтею 4 Закону України № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто, Закон фактично прив'язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово надавав оцінку подібним правовідносинам, зокрема, у поставові від 20.10.2022 року у справі №140/862/19 та ухвалі від 01.05.2024 року у справі №600/4650/23-а наголосив, що “з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу».
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року у справі №134/87/16-а, від 05 березня 2020 року у справі №140/1547/19.
Судом встановлено, що в спірних правовідносинах перерахована на виконання вказаних вище рішень суду пенсія позивача виплачена не була, натомість включена до реєстру судових рішень згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018. Отже, суд вважає, що в даному випадку позивач ще не набув право на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки така за нормами статті 4 Закону України № 2050-ІІІ виплачується у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
З огляду на що суд вважає даний позов передчасним.
При цьому суд відхиляє посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі справа №600/1941/22-а, оскільки в такій заборгованість пенсіонеру була частково виплачена, про що зазначено в пункті 8 постанови.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 25 лютого 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 04 березня 2025 року.
СуддяС.Є. Гаврилко