про витребування доказів
04 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/1720/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та скасування містобудівних умов, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 , в якому просили:
- визнати дії Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі ОСОБА_3 містобудівних умов та обмеження для проектування об'єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:0700-7720-5472-9785, реєстраційний номер 34/03-03/22 від 18.05.2022 на реконструкцію власної квартири АДРЕСА_1 та вбудованих нежитлових приміщень під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_2 , що затверджені наказом №22-М від 18.05.2022 незаконними та протиправними;
- скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва ЄДЕССБ МU01:0700-7720-5472-9785, реєстраційний номер 34/03-03/22 від 18.05.2022, видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради ОСОБА_3 на реконструкцію власної квартири АДРЕСА_1 та вбудованих нежитлових приміщень під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_2 , що затверджені наказом №22-М від 18.05.2022.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що оскаржені містобудівні умови та обмеження прийняті і надані з порушенням вимог Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, який затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, такі є протиправними та незаконними. Зазначали про те, що при їх наданні не було враховано мінімально допустимі відстані від об'єкта, який проектується до існуючого об'єкту - будинку, що впритул межує із розпочатим третьою особою ОСОБА_3 будівництвом, а також проектна документація на об'єкт будівництва не погоджена з органом охорони культурної спадщини при департаменті культури, національностей та релігій Закарпатської обласної військової адміністрації, що підтверджується повідомленням Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації від 01.03.2023 за № 01-15/192, в якому міститься наступне: “В період з 2022 року по теперішній час проектна документація “Реконструкція власної квартири АДРЕСА_1 та вбудованих нежитлових приміщень під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_2 » департаментом культури не погоджувалась».
Рішенням судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 від 16.11.2023 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 року, в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 29.01.2025 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024року у справі № 260/1720/23. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції слугував висновок Верховного Суду про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, поза увагою судів попередніх інстанцій залишились доводи позивачів про те, що ОСОБА_3 у заяві висловлювала намір реконструкції квартири АДРЕСА_3 , вказавши її розташування на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:31:001:0213 площею 0,0063 га і не висловлювала наміру забудови земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:31:001:0066 площею 0,0198 га. На підтвердження вказаному позивачами була надана копія відповідної заяви від 06.05.2022, з якої вбачається, що заявник ОСОБА_3 висловлювала намір реконструкції квартири АДРЕСА_3 , розташованій на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:31:001:0213 площею 0,0063 га (т. 1 а.с. 26).
Між тим містобудівні умови та обмеження були видані ОСОБА_3 на реконструкцію власної квартири АДРЕСА_1 та вбудованих нежитлових приміщень під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_2 . При цьому у містобудівних умовах та обмеженнях зазначено про забудову двох земельних ділянок, кадастровий номер 2110100000:31:001:0213 площею 0,0063 га та земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:31:001:0066 площею 0,0198 га.
Також позивачі доводили, що на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:31:001:0066 площею 0,0198 га відсутні будь які будівлі та споруди, проте містобудівні умови та обмеження видані на реконструкцію квартири на вказаній земельній ділянці. Вказане, на переконання позивачів, свідчить про фактично нове будівництво, а не реконструкцію.
Зазначені суперечності судами попередніх інстанцій не усунуті, докази з цього приводу не досліджені, оцінку зазначеним аргументам позивачів не надано. Попри те лише безпідставно зазначено, що такі доводи ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому не вимагають детальної відповіді.
Також, як зазначив Верховний Суд, у цій справі позивачі вказували як на підставу для відмови у видачі містобудівних вимог та обмежень на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема на те, що забудова планується в межах зони охорони пам'ятки історії місцевого значення - будинку АДРЕСА_4 .
З цього приводу суди попередніх інстанцій зазначили, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 у справі №260/4374/20 встановлено, що згідно з історико-архітектурним опорним планом м. Ужгород Закарпатської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів, затвердженим наказом Міністерства культури України №3 від 06.01.2016, будинок Ерделі, який був пам'яткою історії, знищений, а будинок, що знаходиться за відповідною адресою не є пам'яткою архітектури. Вказане суди вважали преюдиційними обставинами, встановленими рішенням суду в адміністративній справі, у якій беруть участь ті самі особи, що набрало законної сили, які не доказуються в силу приписів частини 4 статті 78 КАС України.
Надаючи оцінку вказаним висновкам, колегія суддів касаційного суду зазначила, що вони є передчасними, оскільки судами попередніх інстанцій не правильно застосовано норми процесуального права - частини 4 та 7 статті 78 КАС України. Згідно вказаних норм права обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. При цьому правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Аналізуючи вказані судами попередніх інстанцій висновки, колегія суддів касаційного суду прийшла до переконання, що встановленими, у розумінні частини 4 статті 78 КАС України, обставинами у справі № 260/4374/20 слід вважати, що будинок Ерделі, який був пам'яткою історії, знищений. При цьому вказання судом у судовому рішенні у справі № 260/4374/20 на припинення правового статусу такого будинку як об'єкта культурної спадщини є не встановленими обставинами, а правовою оцінкою встановленим обставинам.
Такий висновок судом касаційної інстанції зроблено на підставі аналізу норм права, що регулюють питання щодо віднесення об'єктів до пам'яток культурної спадщини.
Зокрема, учасниками справи зроблені посилання на те, що будинок АДРЕСА_4 був взятий під охорону держави рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 06.07.1976 № 191 як пам'ятка історії місцевого значення “Будинок, в якому жив і працював ОСОБА_5 ». Також учасники справи посилались на те, що Наказом управління культури Закарпатської ОДА № 01-05/106 від 18.07.2011 будинок, у якому жив і працював знаний художник ОСОБА_5 включено до Переліку пам'яток архітектури та містобудування, історії і культури, які знімаються з державної реєстрації.
Відтак належним і допустимим доказом того, що будинок АДРЕСА_4 на час видачі містобудівних умов та обмежень не мав статусу пам'ятки історії місцевого значення може бути лише рішення центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних суб'єктів. Однак суди попередніх інстанцій наявності (відсутності) такого доказу під час розгляду справи не встановлювали.
Між тим встановлення зазначених вище обставин має важливе значення для правильного вирішення спору, що вирішується у цій справі, з огляду на те, що однією з підстав відмови у видачі містобудівних умов і обмежень може бути невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Крім того, у цій справі суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували ні Генерального плану м. Ужгорода, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради № 313 від 04.06.2004, ні історико-архітектурного опорного плану м. Ужгород, Закарпатської області, затвердженого наказом Міністерства культури України № 3 від 06.01.2016, на які посилались учасники справи як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач також зазначав про наявність на час видачі містобудівних умов і обмежень також детального плану території, обмеженої вул. Тихою, територією кладовища Кальварія, вул. Кошицькою та Собранецькою, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради № 1284 від 11.10.2018, що також є містобудівною документацією на місцевому рівні, однак він не досліджувався судами.
Без дослідження зазначеної містобудівної документації на місцевому рівні, без надання оцінки наявності чи відсутності об'єктів культурної спадщини у розумінні Закону України “Про охорону культурної спадщини» у межах прогнозованої забудови, неможливо зробити висновок про відповідність містобудівних умов та обмежень пункту 8 частини 5 статті 29 Закону № 3038-ІІІ, яким визначено однією із складових містобудівних умов та обмежень вказання на планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання) та наявність або відсутність у відповідача підстав для відмови у їх видачі.
Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору судам необхідно встановити всі обставини справи, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Ухвалою від 03.03.2025 року справу прийнято до провадження судді Рейті С.І. та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Так, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, ч. 4 ст. 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Враховуючи наведені висновки Верховного Суду в постанові від 29.01.2025 року, суд констатує про необхідність витребування додаткових доказів.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною третьою статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Приписами частин першою, п'ятою - шостою статті 80 КАС України унормовано, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
В силу ч. 8 ст. 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 80, 94, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
1. Витребувати у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (за наявності, з огляду на значний сплив часу) докази щодо відсутності на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:31:001:0066 площею 0,0198 га будь-яких будівель чи споруд.
2. Витребувати в Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради для дослідження:
- Генеральний план м. Ужгорода, затверджений рішенням Ужгородської міської ради № 313 від 04.06.2004 року (відповідні викопіювання, що стосуються спірних правовідносин),
- Історико-архітектурний опорний план м. Ужгород, Закарпатської області, затверджений наказом Міністерства культури України № 3 від 06.01.2016 року (відповідні викопіювання, що стосуються спірних правовідносин),
- Детальний план території, обмеженої АДРЕСА_5 , територією кладовища Кальварія, вул. Кошицькою та Собранецькою, затверджений рішенням Ужгородської міської ради № 1284 від 11.10.2018 року.
3. Витребувати в Закарпатської обласної державної адміністрації:
- рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 06.07.1976 № 191, яким “Будинок, в якому жив і працював ОСОБА_5 » був взятий під охорону держави як пам'ятка історії місцевого значення;
- Наказ управління культури Закарпатської ОДА № 01-05/106 від 18.07.2011 про включення будинку, у якому жив і працював знаний художник ОСОБА_5 до Переліку пам'яток архітектури та містобудування, історії і культури, які знімаються з державної реєстрації.
2. Витребувані докази повинні бути надані суду в семиденний строк з дня отримання даної ухвали шляхом реєстрації в канцелярії суду, надіслання рекомендованим відправленням або через систему "Електронний суд".
3. У випадку неможливості надання витребуваних доказів слід завчасно повідомити про це суд у письмовій формі, зазначивши причини неможливості подання таких доказів.
4. Попередити, що у випадку невиконання ухвали суду без поважних причин суд застосує передбачені статтею 149 КАС України заходи процесуального примусу (штраф в розмірі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму).
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті