про повернення позовної заяви
04 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/2583/25
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 968,96 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання вимог ухвали позивачем до суду направлено до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого ОСОБА_1 покликається на позицію Конституційного Суду України висловлену у рішенні від 13 травня 2024 року у справі №3-187/2023.
Ухвалою суду від 25.02.2025 у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, продовжено строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2025.
На виконання вимог ухвали, позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків у якій ОСОБА_1 покликається на правову позицію Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду викладеній у постанові від 20 лютого 2025 року у справі №440/8929/24. Зазначає, що частина друга статті 3 та підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, які уможливлюють справляння стягувачем у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, прийнятого на його користь, судового збору за подання адміністративного позову, апеляційної скарги у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в порядку ст. 287 КАС України, є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій- другій статті 55, статті 129-1 Конституції України, а тому не підлягають застосуванню під час розгляду цієї справи.
Надаючи правову оцінку поданої заяви про усунення недоліків, суд, зазначає, наступне.
Стаття 287 КАС України встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. За приписами частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 2 статті 381-1 КАС України визначено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Зокрема звернення в порядку статей 382-382-3 і 383 КАС України передбачає звернення зі скаргою в межах тієї ж справи, в якій було прийнято судове рішення, водночас у порядку статті 287 КАС України - звернення до суду з новим позовом.
Верховний Суд у справі №440/8929/24, зазначає, що у цій справі, застосовуючи положення частини першої статті 8, частин першої-другої статті 55, статті 129-1 Конституції України як норми прямої дії, з урахуванням правової позиції Конституційного Суду України в Рішенні від 13.05.2024 №6-р(ІІ)/2024, Верховний Суд дійшов висновку, що судовий збір не справляється за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатами розгляду поданого в порядку статті 287 КАС України адміністративного позову.
Отже, Верховним Судом, беззаперечно, зроблено висновок, що судовий збір не справляється за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатами розгляду поданого в порядку статті 287 КАС України адміністративного позову.
Такого ж однозначного висновку стосовно сплати судового збору за подання позову до суду першої інстанції в порядку ст. 287 КАС України судом касаційної інстанції не зроблено.
Також, суд, звертає увагу, що винесення ухвали стосовно звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, не по своїй суті визнання вказаних норм неконституційними.
Тобто на момент звернення позивача до суду першої інстанції з позовом в порядку ст. 287 КАС України є чинними норми Закону №3674-VI, які визначають розмір і порядок сплати судового збору у вказаній категорії справ.
З метою забезпечення конституційного права на судовий захист КАС України передбачені інші види судового контролю за виконання рішення суду. Зокрема, в межах справ, в яких ухвалено таке рішення, а саме: звернення в порядку статей 382-382-3 і 383 КАС України, яке не передбачає сплату судового збору за подачу відповідних заяв, а тому відповідно і не перешкоджає судовому захисту порушених прав позивача.
Враховуючи, вказане, підстави для застосування до спірних правовідносин висновку Верховного Суду зазначеного у постанові від 20.02.2025 у справі №440/8929/24 відсутні, оскільки вони не релевантними до відносин, які виникли у даній справі.
Будь-яких інших підстав або документів, які надають підстави для звільнення ОСОБА_1 від звільнення від сплати судового збору за його позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) до суду не надано. Недоліки позовної заяви у визначений судом строк не усунуто
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що недоліки, встановлені ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 не усунуто, тобто позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Є.Ю. Романченко