03 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/19273/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частина НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та не виплаті йому за 01 січня 2016 року по 12 листопада 2017 року індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 12 листопада 2017 року включно, із застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не виплачував йому індексацію грошового забезпечення за період проходження ним військової служби з 01.01.2016 по 12.11.2017. При цьому, позивач вважає, що розрахунок індексації за вказаний період має бути здійснений із застосуванням для її обчислення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січня 2008 року.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/19273/23 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Військова частина НОМЕР_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти заявлених позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю. Аргументуючи свою позицію військова частина НОМЕР_1 зазначила, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.11.2017 №212 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення. При цьому, військовою частиною НОМЕР_1 з позивачем було проведено повний розрахунок по грошовому забезпеченню. Також військова частина НОМЕР_1 вказала, що її вини у не нарахуванні та не виплаті індексації немає, так як на адресу частина надійшла телеграма-роз'яснення військової частини НОМЕР_2 від 30.03.2016 №350/147/2/1101, в якій було зазначено роз'яснення Департаменту фінансів міністерства оборони України від 26.03.2018 №248/1485 стосовно порядку нарахування та виплати у 2016-2018 роках індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України. Таким чином, за період з січня 2016 року по листопад 2018 року індексація не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку із відсутністю фінансування на зазначену виплату. Враховуючи зазначене, військова частина НОМЕР_1 просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив на неї, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що в період з 29.08.2014 по 14.11.2018 ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в Збройних силах України. При цьому, в період з 08.10.2014 по 08.11.2017 він проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , а в період з 09.11.2017 - у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується витягами з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2017 №212 та наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 09.11.2017 №123.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач стверджує, що за період проходження ним служби з 01.01.2016 по 12.11.2017 військова частина НОМЕР_1 не виплачувала йому індексацію грошового забезпечення.
Доказів протилежного військова частина НОМЕР_1 , яка з огляду на положення ч. 2 ст.77 КАС України має обов'язок доказування в суді правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, до суду не надала.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1283-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон №1283-ХІІ) встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
На підставі ч. 1 ст. 2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №1283-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 103%).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 у зв'язку із змінами, внесеними згідно з постановою КМ №77 від 11.02.2016; до 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку №1078).
Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Нормами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищити грошові доходів громадян для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов'язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду стала не виплата йому військовою частиною НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.11.2017.
Вирішуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа №240/7502/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 , в якому він просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.11.2018 з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січня 2008 року та березня 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.11.2018 із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) січня 2008 року та березня 2018 року.
За наслідками розгляду вказаної справи Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення від 22 грудня 2022 року, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2023 року, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, а також зобов'язав військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
При цьому, з мотивувальної частини вказаного рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №240/7502/22 вбачається, що приймаючи це рішення суд врахував, що з 08.10.2014 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та в подальшому був переведений до нового місця проходження військової служби - військової частини НОМЕР_3 , до якої прибув, надавши грошовий атестат із зазначенням усіх виплат його грошового забезпечення. Разом з тим, надаючи оцінку зазначеним обставинам, суд в рішенні від 22.12.2022 у справі №240/7502/22 зазначив, що:
"Пунктом 14 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
За приписами абз. 3 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Отже, у позивача виникло право на виплату заборгованості з належної індексації грошового забезпечення за минулі роки саме на день виключення із списків особового складу частини у зв'язку із звільненням з військової служби.
Таким чином, виплата заборгованості з грошового забезпечення за минулі роки незалежно від того, в якій військовій частині в період проходження військової служби виникла ця заборгованість здійснюється тією військовою частиною, де позивач виключений із списків особового складу у зв'язку із звільненням з військової служби".
Вказане свідчить, що приймаючи рішення від 22.12.2022 у справі №240/7502/22 та покладаючи цим рішенням на військову частину НОМЕР_3 обов'язок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, тобто за період, який охоплює і час проходженням ним служби у військовій частині НОМЕР_1 , суд виходив з того, що заборгованість із виплати індексації грошового забезпечення за минулі періоди має бути виплачена тією військовою частиною, яка виключала позивача із списків особового складу у зв'язку із звільненням з військової служби, а саме військовою частиною НОМЕР_3 .
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що право ОСОБА_1 на отримання індексації грошового забезпечення за спірний у даній період з 01.01.2016 по 12.11.2017 коли він проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , захищене рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №240/7502/22, яким суд поклав обов'язок виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, який охоплює спірний у даній справі період, на військову частину НОМЕР_3 , яка звільняла позивача з військової служби.
У зв'язку з цим, заявлені в даному позові вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.11.2017 задоволенню не підлягають, з огляду на те, що порушене право позивача на отримання такої індексації відновлене рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №240/7502/22, яка набрало законної сили.
Щодо позовних вимог в частині застосування при розрахунку індексації за період з 01.01.2016 по 12.11.2017 місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січня 2008 року, суд зазначає, що з огляду на встановлені під час розгляду даної справи обставини, які свідчать про те, що виплату позивачу індексації за вказаний період на виконання рішення суду у справі №240/7502/22 здійснила/буде здійснювати військова частина НОМЕР_3 , то, у випадку, якщо позивач не згоден із місяцем підвищення посадових окладів, який застосований/буде застосований військовою частиною НОМЕР_3 при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.11.2017, то він має оскаржувати дії саме військової частини НОМЕР_3 , а не військової частини НОМЕР_1 .
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович