Справа № 509/7600/24
19 лютого 2025 року смт.Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого?судді Спічака Вадима Олексійовича ,
за участю секретаря судового засідання?Попочебенюк Владлени Олександрівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» КЕШ ТУ ГОУ», юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7 код ЄДРПОУ: 42228158 до ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просив суд, стягнути з відповідача на користь «ФК» КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №25884 від 29.03.2021 року, у розмірі 12050 гривень 00 копійок, яка складається з:
- 2000 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту;
- 10050 гривень - прострочена заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.01.2025 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст. ст. 274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомленням (викликом) сторін.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст. ст. 128, 131 ЦПК України.
Відповідно до поданих суду заяв представник позивача просив розглядати справу без його участі та в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти винесення заочного рішення по даній справі.
Відповідачу ОСОБА_1 рекомендованою поштою за зареєстрованим місцем проживання?, було надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження по справі, позов з додатками та повістка про виклик у судове засідання, однак до судового засідання відповідач не з'явився, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи або про слухання справи за його відсутності до суду не подавав, правом на подання відзиву не скористався.
Згідно зі?ст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином, і відповідач не з'явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подав відзив на позов, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі документів, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням?ст. 281 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вказаний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
23.01.2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» правонаступником якого являється ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №25884 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
17.02.2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та «ТОВ КЕШ ТУ ГОУ» укладений договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржника. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
За умовами укладеного договору про надання фінансового кредиту, позивач перерахував відповідачці через платіжний сервіс «Platon» на банківську картку, зазначену відповідачкою при подачі заявки на отримання фінансового кредиту грошові кошти у сумі 2 000 гривень, про що свідчить копія довідки про перерахування грошових коштів.
Відповідно до п. 1.1 договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах:
Сума виданого кредиту - 2000 гривень;
Дата надання кредиту - 29.03.2021 року;
Строк кредиту - 21 днів;
Валюта кредиту - UAH;
Стандартна процентна ставка - 2,5% в день або 912,5 % річних.
Пунктом 1.2 договору встановлено строк надання кредиту - 21 днів. Згідно з пунктом 1.3 укладеного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.
Окрім цього, відповідно до пункту 1.5. договору, за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов'язаний сплатити товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.
У даному випадку мало місце укладання електронного правочину, який був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора.
Факт перерахування 29.03.2021 року грошових коштів підтверджено ТОВ «Платежі онлайн», яке надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, листом від 21.05.2024 року про переказ на картку НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 2 000 гривень, транзакція № 31703-74412-67023.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по договору не виконав, у зв'язку з чим станом на 25 червня 2024 року виникла заборгованість в сумі 12050 гривень, з яких:
- 2000 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту;
- 10050 гривень - прострочена заборгованість за процентами.
Відповідно до ч.1?ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст. ст.?3,?627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього?Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до?ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1?ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1?ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно?ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до?ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6?ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому?статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. ст.?3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно?ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини першої?статті 1054 ЦК України?за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша?статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої?статті 1048 ЦК України?позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до?ст. 526 ЦК України?зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а?ст. 1049 ЦК України?передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 12050,00 грн, суд не може погодитись з позицією позивача щодо розміру нарахованих процентів за користування позикою з огляду на таке.
Згідно з частиною першою?статті 1048 ЦК України?позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:
- припис абзацу другого частини першої?статті 1048 ЦК України?про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою?статті 1050 ЦК України?(пункт 91 постанови);
- вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови);
- якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до?статті 625 ЦК України?(пункт 100 постанови);
- у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до?статті 625 ЦК України?у розмірі, встановленому?законом?або договором (пункт 103 постанови);
- в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою?статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає (пункт 108 постанови);
- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою?статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).
За обставин цієї справи, сторони в договорі від 29 березня 2021 року погодили строк його дії до 18 квітня 2021 року (21 днів).
В свою чергу, в розділі 2 договору «Порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за договором» сторони узгодили, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.
Суд також звертає увагу, що в договорі від 29 березня 2021 року міститься окремий розділ 4, що регулює відповідальність сторін.
Зі змістовного аналізу пункту 4.3 вказаного розділу договору встановлено, що позичальник у разі порушення зобов'язання несе відповідальність лише у вигляді сплати пені в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі?статті 625 ЦК України?та, як наслідок - задоволення вимоги в частині заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, тобто після 18 квітня 2021року.
Зазначене узгоджується із вищенаведеними висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року.
Визначаючись із фактичним розміром заборгованості за кредитним договором від 29.03.2021 року № 25884, суд виходить із наступного.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що станом на 25.06.2024 року у відповідача була наявна заборгованість за кредитним договором, у сумі 12050 гривень яка складалась з:
- 2000 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту;
- 10050 гривень - прострочена заборгованість за процентами.
Натомість суд приходить до висновку, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 29.03.2021 2021 року № 25884, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» становить 3050 гривень 00 копійок, з яких:
2000 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту;
1050 гривень (2000,00 х 2,5% х 21 днів) - прострочена заборгованість за процентами.
19 лютого 2025 року представником позивача адвокатом Пархомчуком С.В. до суду подано заяву про стягнення з відповідача понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10 000 гривень.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3?ст. 133 ЦПК України?судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8?ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою. Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 року у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача адвокатом Пархомчуком С.В. надано акт на надання правової допомоги від 17.02.2025 року, в якому визначена сума гонорару в розмірі 10 500 грн.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі?ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод?1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У справі № 755/9215/15-ц Верховний суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
А тому, беручи до уваги що підготовлена адвокатом позовна заява була подана з недоліками, які були виявлені судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а також типовість справи для позивача, ступінь складності справи, витрачений адвокатом час, розгляд справи без участі представника у судових засіданнях, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, суд вбачає доцільним задовольнити заяву представника позивача частково та стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 гривень.
Також представник позивача в позові просив стягнути з відповідача судові витрати.
Зважаючи на вище вказане, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.?12,?13,?76,?77,?133,?141,?259,?263,?268,?279,?280-282,?354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» КЕШ ТУ ГОУ» (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7 код ЄДРПОУ: 42228158) суму заборгованості за кредитним договором № 25884 від 29.03.2021 року, в розмірі 3050 гривень 00 копійок, яка складається з:
- 2000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту;
- 1050,00 гривень - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» КЕШ ТУ ГОУ» (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7 код ЄДРПОУ: 42228158), витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» КЕШ ТУ ГОУ» (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7 код ЄДРПОУ: 42228158), судовий збір в сумі 2422,гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Спічак В.О