Справа № 462/1472/25
03 березня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,
встановив:
Заявник 28 лютого 2025 звернувся в суд із заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначення його її опікуном.
Дане заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Вирішуючи питання про прийняття даної заяви враховується, що вона повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.297 ЦПК України.
Як вбачається із заяви та доданих до неї матеріалів, така подана в порушення вимог ст. 177, ст. 294 та ст. 297 ЦПК України.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У ч. 3 ст. 297 ЦПК України визначено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Предметом доказування в цій категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
В порушення зазначених вимог процесуального закону, заявник в обґрунтування своїх вимог не зазначив та не надав суду докази, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з заявою, а саме: виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах, тощо. До того ж, жодних доказів про неможливість надання таких доказів, суду не представлено.
При цьому, обґрунтування заяви обмежується виключно інформуванням про наявність у ОСОБА_2 медичних ознак для визнання її недієздатною та перебування останньої на обліку у лікаря-психіатра.
Відсутність зазначених вище доказів, в тому числі, позбавить суд в подальшому можливість вирішити питання щодо наявності підстав для призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.
Призначення такої експертизи тільки на підставі заяви про визнання особи недієздатною без достатньо обґрунтованих припущень про наявність у ОСОБА_2 психічних розладів станом на час розгляду заяви буде порушенням прав, гарантованих йому ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 64 Конституції України.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.
Також, присутність під час розгляду справи адвоката особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, є обов'язковою.
З огляду на викладене, заявнику необхідно зазначити про наявність чи відсутність адвоката у особи, стосовно якої розглядається справа (у разі відсутності заявити клопотання про залучення адвоката через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги) та подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна у новій редакції.
Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Частиною 5статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Разом з тим, як вбачається з поданої заяви, заявник всупереч вимогам ст.95 ЦПК України, не засвідчив копії додатків, що долучені до заяви.
Також, у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз'яснено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Таким чином, при прийнятті до провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, заявником в заяві не зазначено повні дані, а саме: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) (заінтересованої особи), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заінтересованої особи; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або заяви до подання заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви до цієї ж заінтересованої особи з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, заяву необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 293, 296, 297, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна залишити без руху.
Заявник має право протягом десяти днів, з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху письмово усунути вказані недоліки.
Роз'яснити, що у разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: