441/248/24
2/441/58/2025
про закриття провадження у справі
27.02.2025 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді Перетятько О.В.,
за участі секретаря Сороки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Яцишина Андрія Володимировича до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Галицький відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Личаківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про зняття арешту з нерухомого майна, -
представник ОСОБА_1 - адвокат Яцишин А.В. звернувся з позовом до ПАТ «КБ «Надра» про зняття арешту з майна, а саме земельної ділянки кадастровий номер 4620987200:05:000:0535, яка знаходиться на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області та належить позивачу на праві власності, накладеного на підставі постанови Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про арешт майна та заборони його відчуження від 31.05.2012 № 32845348, номер запису 10759955 від 10.10.2012 та постанови про відкриття виконавчого провадження Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.06.2010 № 19758817, номер запису 10759936 від 21.06.2011.
Ухвалою суду від 15.03.2024 відкрито провадження у справі, 02.09.2024 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору залучено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», Галицький відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Личаківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
09.10.2024, до участі у справі як третю особу залучено ТОВ «Брайт Інвестмент».
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Яцишин А.В. у клопотанні від 25.02.2025 просив підготовче засідання відкласти.
Представник третьої особи ТОВ «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М. у письмовому поясненні від 05.11.2024 з покликанням на постанову Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20 позов заперечила як необгрунтований, зазначила, що вирішення питання скасування арешту на майно у виконавчому провадженні не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки є предметом розгляду скарги на рішення виконавця про накладення арешту на майно в порядку виконання судового рішення, відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Водночас ствердила, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 25.01.2010 у справі № 2-538/10 не виконано, відтак підстав для скасування арешту немає.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Так, представник ОСОБА_1 - адвокат Яцишин А.В. звернувся з позовом до ПАТ «КБ «Надра» про зняття арешту з майна, а саме земельної ділянки кадастровий номер 4620987200:05:000:0535, яка знаходиться на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області та належить позивачу на праві власності, накладеного на підставі постанови Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про арешт майна та заборони його відчуження від 31.05.2012 № 32845348, номер запису 10759955 від 10.10.2012 та постанови про відкриття виконавчого провадження Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.06.2010 № 19758817, номер запису 10759936 від 21.06.2011.
Між тим, ОСОБА_1 не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд повинен закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України (постанова Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №577/4541/20).
Схожі правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20 (провадження № 61-882св21), від 08 вересня 2021 року у справі № 369/3757/20 (провадження № 61-3588св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 201/6486/20 (провадження № 61-19066св20).
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).
Враховуючи наведене, а також те, що боржник як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а також з огляду правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20) - справа за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Яцишина А.В. про зняття арешту з нерухомого майна підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Оскільки позивач у відповідності до п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, підстав для вирішення питання пов'язаного з розподілом між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету, немає.
Керуючись ст. 211, 247, 255, 256, 259, 260, 354 ЦПК України, суд, -
провадження у справі за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Яцишина Андрія Володимировича до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Галицький відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Личаківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про зняття арешту з нерухомого майна - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 03.03.2025.
Головуючий суддя Перетятько О.В.