Справа №461/1468/25
Провадження №3/461/662/25
04 березня 2025 року м. Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючої судді - Павлюк О. В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Гнаткович В. С.,
прокурора - Лозінського О. В.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Львівського управління Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Львова, громадянки України, яка відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працює, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Личаківським РВ у м. Львові ГУ ДМС України у Львівській області 01.09.2012,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 260 від 21.02.2025, ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади головного спеціаліста відділу «Гаряча лінія міста» управління інформаційних послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради, будучи суб'єктом відповідальності відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов'язане з корупцією, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, скерувала до суду заяву, у якій просить розглянути справу у її відсутності. Також зазначила, що вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні визнає повністю.
Згідно зі ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством ( стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 172-6 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у порядку ст. 268 КУпАП, у зв'язку з наявністю достатніх даних про повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.
Прокурор Лозінський О. В. у судовому засіданні вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, просив визнати її винною та накласти адміністративне стягнення у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з розпорядженням міського голови міста Львова Андрія САДОВОГО №590-к від 08.09.2014, ОСОБА_1 , посадову особу органу місцевого самоврядування 13 (тринадцятого) рангу, головного спеціаліста відділу житлового господарства Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, відповідно до ст. 32 КЗпП України та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», переведено з 08.09.2014 за її згодою на рівнозначну посаду головного спеціаліста відділу «Гаряча лінія міста» адміністративно-господарського управління Львівської міської ради.
Як вбачається з наказу директора департаменту адміністративних послуг Валентини БАРТОШИК № 159к від 08.08.2023, ОСОБА_1 було звільнено 08.08.2023 було звільнено з роботи за власним бажанням.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 розділу VІІ Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в- Ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30-ти календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Оскільки, 15.08.2023 ОСОБА_1 була звільнена з посади головного спеціаліста відділу «Гаряча лінія міста» адміністративно-господарського управління Львівської міської ради, вона була зобов'язана подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, до 00:00 год 01.02.2024.
Проте, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, лише 29.03.2024 о 17:49 год., тобто несвоєчасно.
Під час судового розгляду справи були досліджені письмові матеріали, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 260 від 21.02.2025; розпорядження № 590-к від 08.09.2014 про переведення ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста відділу «Гаряча лінія міста» адміністративно-господарського управління Львівської міської ради; наказ № 159к від 08.08.2023 про звільнення ОСОБА_1 з роботи; письмові пояснення ОСОБА_1 від 23.01.2025; скриншоти з офіційного сайту НАЗК; електронну декларацію; висновок прокурора з питань, що виникають під час розгляду справи відповідно до вимог ст. 250 КУпАП; заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025, у якій остання визнала вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, а також інші докази, які знаходяться між собою в об'єктивному зв'язку та є допустимими, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 , у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, 29.03.2024 о 17:49 год., без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність. Суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності дост.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Оскільки суд визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, суд вважає за необхідне стягнути з останньої судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.172-6, 283-285, 287-289 КУпАП, суд -
1. ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
4. Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП правопорушник повинен сплатити штраф не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Ольга ПАВЛЮК