27.02.2025
ЄУН 337/2963/24
Провадження № 2/337/49/2025
27 лютого 2025 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Сидорової М.В.,
за участю секретаря Коваленко В.С.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до повноліття дітей, а також стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на лікування дитини - доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 15 000,00 грн. щомісяця з дня подачі позову і до одужання дитини або до повноліття дитини, а також додаткові витрати на оздоровлення дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 15 000,00 грн. на кожну дитину один раз на рік до досягнення дітьми повноліття.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 15.11.2008 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01.05.2024. Від вказаного шлюбу мають неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після припинення шлюбних відносин сторін залишилися проживати разом з нею.
Відповідач ухиляється від виконання обов'язків, передбачених ст. 180 СК України щодо утримання дітей, між ними не досягнуто згоди з приводу їх матеріального утримання, їй самій складно забезпечувати дітей всім необхідним для їх нормального розвитку, тому вимушена звернутись до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей.
Також зазначає, що їх донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною з інвалідністю, про що свідчить медичний висновок №429/8 від 21.09.2022. У зв'язку з наявним у неї захворюванням вона у 2020, 2021 перебувала на стаціонарному лікуванні, їй була зроблена операція - спленектомія. Згідно з консультативним висновком спеціаліста - завідувача онкогематологічним відділенням від 12.07.2023 діагноз доньки: хронічна імунна тромбоцитопенічна пурпура. У вказаному висновку рекомендовано: домашній догляд матері, лікування лікарським засобом «Револад». Зазначений лікарський засіб у КНП «ЗОКДЛ» ЗОР відсутній. У консультативному висновку спеціаліста від 17.05.2024 вказано про необхідність прийому «Револаду» 1 таблетка 3 рази на добу, тривало. Вартість однієї упаковки лікарського засобу «Револад» становить від 7572,35 грн до 8176,00 грн, в середньому - 7874,17 грн. На місяць дитині необхідно 3,5 упаковки. Її витрати на придбання цього лікарського засобу складають 27559,59 грн. на місяць. Відповідач повинен брати участь у придбанні цих ліків для доньки, 1/2 частина вартості цих ліків становить 13779,79 грн щомісячно. Враховуючи, що ціни на цей препарат постійно зростають та те, що вона витрачає кошти на обстеження дитини, з відповідача просить стягнути додаткові витрати на лікування доньки у розмірі 15000,00 грн. на місяць.
Крім того вказує, що оскільки донька, як дитина з інвалідністю, потребує літнього оздоровлення, але вона не може другу дитину залишити вдома, тому на літньому відпочинку для оздоровлення діти разом перебувають. Витрати на оздоровлення двох дітей становлять 60000,00 грн. Відповідно 1/2 частина витрат (30000,00 грн.) на оздоровлення дітей повинна оплачуватись відповідачем.
Ухвалою суду від 29.05.2024 за вказаним позов відкрито спрощено позовне провадження та призначено судове засідання з викликом сторін.
24.06.2024 від відповідача ОСОБА_4 , інтереси якого представляє адвокат Кравченко О.В., до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дітей відповідач визнає повністю, а в частині стягнення з нього додаткових витрат на дітей не визнає та просить у задоволенні позову в цій частині відмовити.
Зазначає, що у Державному реєстрі лікарських засобів України зареєстрований лікарський засіб з торгівельною маркою «Револад», діюча речовина ельтромбопаг з дозуванням: 1 таблетка містить 25 мг або 50 мг ельтромбопагу. В інструкції для медичного застосування вказаного лікарського засобу передбачані певні особливості у його застосуванні для хворих на ІТП. Так, лікарський засіб «Револад» має застосовуватись індивідуально, з обов'язковим контролем і корегуванням дозування в ході лікування залежно від рівня тромбоцитів у крові. Консультативний висновок спеціаліста від 17.05.2024 є недостовірним доказом, оскільки: не містить вказівки на дозу застосування, а рекомендація прийняття лікарського засобу по 1 таблиці три рази на день не може бути належним способом прийому вказаних ліків, адже не відомо скільки саме діючої речовини потрібно для лікування; вказівка на необхідність прийому ліків по 1 таблетці три рази на добу тривало суперечить інструкції для медичного застосування вказаного лікарського засобу. Донька сторін - ОСОБА_6 перебуває стадії неповної клініко-гематологічної ремісії, проте їй призначене максимальне можливе дозування «Револаду», що теж не узгоджується з інструкцією. Оскільки рівень тромбоцитів у дитини є мінливим і достатньо часто коливається, дозування напряму залежить від рівня тромбоцитів у крові, тому кількість таблеток та їх дозування є непостійними. Таким чином витрати на лікування доньки вказаним лікарським засобом є необґрунтованими і надмірними.
Суму заявлених позивачкою додаткових втрат на оздоровлення дітей вважає необґрунтованою та зазначає, що сама по собі наявність інвалідності у дитини не свідчить про її потребу у літньому оздоровленні в указаній в позові сумі. Будь-яких доказів щодо медичних показань для оздоровлення ОСОБА_6 матеріали справи не містять. Вимога про стягнення витрат на оздоровлення неповнолітнього ОСОБА_5 є безпідставною, оскільки хвороба чи інвалідність однієї дитини автоматично не підтверджує наявність підстав для стягнення додаткових витрат на іншу (здорову) дитину.
Також у відзиві зазначено, що доводи позивачки про те, що відповідач ухиляється від виконання обов'язків з утримання дітей є безпідставними і спростовуються квитанціями та розписками про отримання грошових коштів позивачкою. Відповідач утримує дітей регулярно, добросовісно та в обсязі, достатньому для їх комфортного життя. Відповідач не заперечує проти участі у додаткових витратах на дітей після їх фактичного понесення за умови документального підтвердження.
20.08.2024 від представника позивачки - адвоката Кузнєцова Д.О. надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що донька сторін ОСОБА_7 хворіє з 2-х років, у 2020-2021 роках у неї було зафіксовано три крововиливи до головного мозку, два з яких були тяжкими, дитина потрапляла до реанімації. Після цього лікарями було прийнято рішення про проведення операції з видалення селезінки (спленектомія). Проте проведена операція не дала бажаного результату. Через три місяці у дитини знову трапився крововилив до головного мозку. Після цього лікарями було призначено лікарський засіб «Револад» по 3 таблетки на добу на постійній основі. Після початку прийому препарату у доньки почав спостерігатися позитивний ефект. При зниженні дози або відміні препарату тромбоцити починають різко подати, самопочуття погіршується. Доводи відповідача про недостовірність консультативного висновку спеціаліста від 17.05.2024 є безпідставними, оскільки докази щодо медичної компетенції відповідача або його представника відсутні, в той час коли висновок складений лікарем.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, які викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити. Додатково позивачка пояснила, що після призначення у 2022 році доньці Катерині високовартісного препарату «Револад», вона отримувала ці пігулки за кордоном, а саме у Республіці Польща, де вони на той час перебували через воєнний стан в Україні. У Польщі такий препарат надавався дитині безкоштовно. В Україні безкоштовне лікування таким препаратом не забезпечено. У липні 2023 року вони повернулись в Україну, але вона певний час кожного місяця їздила до Польщі за цими таблетками. У лютому 2024 року вона влаштувалась на роботу, тому у неї не стало можливості їздити до Польщі. У зв'язку з цим вона звернулась до відповідача за допомогою, просила допомоги у придбанні таблеток, але він відмовив. Оскільки у неї закінчився запас таблеток, які були отримані у Польщі, вона вимушена була звернулась до суду з вказаним позовом. Вартість таблеток в середньому становить 8 тис. грн. за упаковку. Дитині зараз потрібно вживати 3 пігулки на день (75 мг), тому потрібно не менше 3-х пачок на місяць. Розмір її заробітної плати в середньому становить 25 тис. грн. на місяць, також вона отримує соціальні виплати - 3 тис грн. на місяць. Цих коштів не достатньо, щоб в достатньому обсязі забезпечити доньці лікування препаратом «Револад», який вкрай їй необхідний.
Представник відповідача - адвокат Кравченко О.В. в судовому засіданні пояснила, що відповідач ОСОБА_4 , хоча і надає матеріальну допомогу на утримання дітей добровільно, проте не заперечує про задоволення позову в частині стягнення з нього аліментів на утримання дітей у розмірі, який визначила позивачка у позовній заяві. Щодо позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дітей зазначила, що відповідач такі позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Також зазначила, що наразі у відповідача проблеми з бізнесом, він як ФОП доходів за 2022 рік, 2023 рік та перший квартал 2024 року не мав, за трудовим договором не працює, має проблеми зі здоров'ям, самостійно несе витрати на комунальні платежі за місцем проживання позивачки та дітей, тому коли має матеріальну можливість, а це майже щотижнево, перераховує позивачці гроші на утримання дітей. Також він приймає участь у лікуванні доньки. Позивачка лише один раз самостійно придбала препарат «Револад», всі інші рази його діставав відповідач, у тому числі вживав заходів для придбання його за кордоном. Також зазначила, що дозування вказаного препарату залежить від кількості тромбоцитів у крові, який у доньки сторін постійно коливається. Тому визначити яке дозування медичного препарату потрібно дитині на постійній основі неможливо. Крім того вважає, що визначений позивачкою розмір додаткових витрат на лікування доньки є завищеним. Відповідач не заперечує проти компенсації позивачці половини витрачених коштів за придбаний препарат, проте не погоджується із стягненням з нього коштів у спосіб, який визначений позивачкою у позовній заяві, а саме щомісячно. Також зазначила, що відповідач і сам в подальшому має можливість придбавати такий медичний препарат для доньки, оскільки він теж переймається станом її здоров'я. Щодо інших додаткових витрат на оздоровлення дітей, то вважає такі вимоги необґрунтованими. Просила задовольнити позов частково, відмовивши у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача додаткових витрат на дітей.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 - завідувач гематологічного відділення КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР пояснив, що він є лікарем ОСОБА_6 - доньки сторін, яка є дитиною з інвалідністю, страждає на хронічну імунну тромбоцитопенічну пурпуру, потребує постійного лікування. Дитині у 2021 році проведена операція по видаленню селезінки. У подальшому дівчинці було призначено лікування медичним препаратом «Револад» як остання стадія лікування її захворювання. До цього лікування не принесло позитивних результатів, за 10 років не було досягнуто повного рівня ремісії, поліпшення були короткочасні. У дитини постійне загострення хвороби, вона має високий ризик кровотечі, особливо як дівчинка у підлітковому віці. 26.02.2025 дівчинка знову була госпіталізована до гематологічного відділення, оскільки у неї погіршився стан здоров'я, рівень тромбоцитів у її крові наразі є вкрай небезпечним. Дитина на даний час перебуває у тяжкому стані. Взагалі режим дозування препаратом «Револад» є індивідуальним та залежить він рівня тромбоцитів у крові, клінічних ризиків. Цей препарат Катерині життєво необхідний, наразі їй потрібно приймати 75 мг препарату «Револад» на добу постійно. Нажаль держава не забезпечує безкоштовне лікування дітей цим препаратом.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, її представника, представника відповідача та свідка, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що сторони по справі позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 з 15.11.2008 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01.05.2024 (арк.7-8).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після припинення шлюбних відносин сторін залишилися проживати разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 (арк.9-10).
Згідно з медичним висновком № 429/8 про дитину-інваліда віком до 18 років від 21.09.2022 (форма №080/о), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має захворювання: хронічна імунна тромбоцитопенічна пурпура; стан після спленектомії, неповна клініко-гематологічна ремісія (арк.11).
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №6243 від 17.09.2020, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні КНП «ОКДЛ» ЗОР з 08.09.2020 по 17.09.2020 з діагнозом: підгостра площинна субдуральна гематома лівої лобно-тім'яної ділянки без компресії кортикальних відділів мозку (нетравматична); хронічна імунна тромбоцитопенічна пурпура (арк.12).
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 15.10.2021, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні КНП «Запорізька ОКДЛ» ЗОР з 22.08.2021 по 15.10.2021 з діагнозом: хронічна імунна тромбоцитопенічна пурпура, неприривно рецидивуючий перебіг. 06.10.2021 проведена операція: спленектомія (арк.13).
Згідно з консультативним висновком спеціаліста від 12.07.2023, який виданий онкогематологічним відділенням КНП «Запорізька ОКДЛ» ЗОР, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має діагноз: хронічна імунна тромбоцитопенічна пурпура, стан після спленектомії. Рекомендовано лікування лікарським засобом «Револад». Станом на 12.07.2023 зазначений лікарський засіб у КНП «ЗОКДО» ЗОР відсутній (арк.14).
Згідно з консультативний висновком спеціаліста від 17.05.2024 який виданий в.о. завідувача онкогематологічним відділенням КНП «Запорізька ОКДЛ» ЗОР ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з діагнозом: хронічна імунна тромбоцитопенічна пурпура, неповна клініко-гематологічна ремісія, призначено лікування препаратом «Револад» по 1 таб. 3 рази на добу, тривало (арк.15).
Згідно з консультативним висновком спеціаліста від 30.08.2024, який виданий онкогематологічним відділенням КНП «Запорізька ОКДЛ» ЗОР, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має діагноз: хронічна імунна тромбоцитопенічна пурпура, стан після спленєктомії. Потребує лікування лікарським засобом «Револад». Станом на 30.08.2024 зазначений лікарський засіб у КНП «ЗОКДО» ЗОР відсутній (арк.185).
Згідно з випискою з медичної карти хворого від 10.09.2024, яка видана відділенням онкогематології КНП «Запорізька ОКДЛ» ЗОР, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має діагноз хронічна імунна тромбоцитопенічна пурпура, стан після спеленктомії, неповна клініко-гематологічна ремісія. Анамнез захворювання: 2015-2024 роки. Первинний діагноз встановлений у 2015 році. У 2022 році розпочато лікування «Револадом». Дитина планово приймає револад 50 мг на добу (арк.147-148).
Згідно з випискою з медичної карти хворого від 10.12.2024, яка видана відділенням онкогематології КНП «Запорізька ОКДЛ» ЗОР, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має діагноз хронічна імунна тромбоцитопенічна пурпура, стан після спеленктомії, неповна клініко-гематологічна ремісія. Отримує лікування револадом 75 мг на добу (арк.182-184).
20.12.2024 лікарем КНП «Запорізька ОКДЛ» ЗОР ОСОБА_8 видано рецепт на придбання лікарського засобу «Револад» 75 мг на добу на два місяці (арк.186).
Також в матеріалах справи містяться висновки Магнітно-резонансної томографії головного мозку ОСОБА_6 , 2013 р.н., від 09.09.2020, 17.09.2020, 15.04.2021, 22.08.2021, 04.09.2021, 12.09.2021 (арк.94-99).
Крім того в матеріалах справи містяться виписки по витратам по банківський картці, яка належить ОСОБА_1 , а саме за 11.05.2024, 15.06.2024, 07.07.2024, 18.09.2024, 15.10.2024, 22.11.2024 з інформацію про переказ грошових коштів за оплату комунальних послуг (арк.168-181).
Відповідно до роздрукованої стороною позивача інформації з мережі Інтернет, вартість препарату «Револад», дозуванням 25 мг, кількістю 28 таблеток, становить від 7572,35 грн до 8176,00 грн (арк.16-17).
Згідно з фіскальним чеком від 20.08.2024, вартість таблеток «Револад» дозуванням 25 мг (№28) у аптеці №104 ПрАТ «Аптеки Запоріжжя» становить 7902,65 грн (арк.108).
Також судом встановлено, що ОСОБА_4 здійснював перерахування грошових коштів: 02.06.2023 у розмірі 1000,00 грн, 10.06.2023 - 1000,00 грн, 28.06.2023 - 1100,00 грн, 22.08.2023 - 2000,00 грн, 29.08.2023 - 3300,00 грн, 06.09.2023 - 1000,00 грн., 12.09.2023 - 500,00 грн., 22.09.2023 - 1300,00 грн., 28.09.2023 - 4000,00 грн., 16.10.2023 - 250,00 грн, 31.10.2023 - 3500,00 грн (коментар відправника - на лікування ОСОБА_10 ), 08.11.2023 - 4000,00 грн (коментар відправника - на лікування дитини), 09.11.2023 - 850,00 грн (коментар відправника - на дитину), 31.12.2023 - 2000,00 грн, 17.02.2024 - 2000,00 грн (коментар відправника - на дітей), 20.02.2024 - 500,00 грн (коментар відправника - дітям), 23.02.2024 - 2500,00 грн (коментар відправника - на дітей), 26.02.2024 - 1800,00 грн (коментар відправника - на дітей), 03.03.2024 - 2500,00 грн (коментар відправника - на дітей), 05.03.2024 - 1500,00 грн (коментар відправника - аліменти на дітей), 09.03.2024 - 4000,00 грн (коментар відправника - аліменти), 18.03.2024 - 2500,00 грн. (коментар відправника - аліменти), 23.04.2024 - 2500,00 грн (коментар відправника - аліменти), 03.05.2024 - 2500,00 грн (коментар відправника - аліменти), 29.05.2024 - 2500,00 грн (коментар відправника - аліменти), 18.05.2024 - 2500,00 грн (коментар відправника - аліменти), 12.05.2024 - 2500,00 грн (коментар відправника - аліменти). Одержувач коштів у квитанціях не зазначений, водночас усі перерахування були здійснені на один і той же картковий рахунок. Сторона позивача не опорювала отримання грошових переказів (арк.56-69).
Крім того, згідно з копіями розписок, складеними ОСОБА_1 , остання отримала від ОСОБА_4 : 25.10.2023 грошові кошти у розмірі 12250 грн на дітей за період з 18.09.2023 по 23.10.2023; 15.11.2023 грошові кошти у розмірі 15340,00 грн за період з 23.10.2023 по 15.11.2023; 16.02.2024 грошові кошти у розмірі 8500,00 грн на дітей за період з 01.01.2024 по 16.02.2024 (арк.70-72).
Відповідно до відомостей, які містяться у податковій декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_4 за 2022, 2023 та 1 квартал 2024 року, він доходів у звітні періоди не мав (арк.114-125).
Відповідно до інформації, яка міститься у трудовій книжці ОСОБА_4 , останній запис зроблений 14.03.2017 про звільнення з посади головного інженера ТОВ «Сальт» за угодою сторін (арк.126-129).
Згідно з випискою із медичної картки хворого від 12.06.2024, яка видана КНП «ЦПМСД №10» ЗМР, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має діагноз: виразкова хвороба шлунку з 2013 року, подагричний артрит з 2020 року, перебуває під наглядом ревматолога, лікується амбулаторно курсами (арк.130-131).
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 (далі - Конвенція), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина 1 ст. 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Одним із різновидів зобов'язань між батьками і дітьми є зобов'язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (ч. 1 ст. 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
За ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 через наступне.
Щодо стягнення аліментів на утримання дітей
При ухваленні рішення суд враховує, що обидва батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, проте між сторонами не досягнуто домовленості щодо такого утримання, тому суд приходить до висновків про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, які проживають разом з нею.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь позивачки, суд бере до уваги, що аліменти за своїм характером та суттю це кошти, що забезпечують нормальні повсякденні матеріальні умови життя дитини, враховує законодавчо визначений розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також суд, відповідно до ст.182 СК України, враховує вік дітей - 16 та 11 років, стан їх здоров'я, зокрема, що донька ОСОБА_7 є дитиною з інвалідністю, а також стан здоров'я відповідача ОСОБА_4 , а саме, наявність у нього захворювань - виразкова хвороба шлунку, подагричний артрит, а також матеріальне становище відповідача, який працездатного віку, відповідно до наданих податкових декларацій платника єдиного податку за 2022, 2023 роки та за 1 квартал 2024 рік доходів як ФОП не мав, даних про наявність інших утриманців не повідомив.
За вказаних обставин, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з вказаним позовом і до повноліття дітей.
Такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дітей, дотримання їх права на забезпечення матеріальних потреб.
Також суд враховує, що відповідач ОСОБА_4 позов в цій частині визнав і таке визнання не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
На підставі викладеного позов в цій частині підлягає задоволенню.
Також, згідно зі ст. 430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Щодо додаткових витрат на дітей
У даному випадку суд виходить зі змісту ст.185 СК України, яка вказує на те, що батьки в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, зобов'язані брати участь у додаткових витратах.
Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ними аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Додаткові витрати повинні бути зумовлені особливими обставинами. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті) - постанова Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 320/383/19, постанова Верховного Суду від 29.04.2022 у справі № 761/27222/20.
У постанові від 04.12.2019 у справі № 320/383/19 Верховний Суд також зробив висновок, що додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суд враховує, що кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Враховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 6-1489цс17.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 2-1161/2011, від 04.12.2019 у справі №320/383/19, від 12.03.2020 у справі №520/126821/17.
При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 760/6988/22).
При вирішенні спору в частині стягнення додаткових витрат на малолітню доньку сторін, суд враховує, що донька сторін - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус дитини з інвалідністю у зв'язку з наявним у неї захворюванням: хронічна імунна тромбоцитопенічна пурпура, стан після спленектомії, дитина потребує особливої уваги та постійного нагляду з боку лікаря-гематолога, прийняття на постійній основі медичного препарату «Револад».
Суд погоджується із тим, що захворювання доньки сторін, яка проживає разом з матір'ю, потребує щомісячних регулярних витрат на її лікування.
У даному випадку суд бере до уваги консультативні висновки спеціалістів КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР, зокрема, від 12.07.2023 за підписами лікаря-консультанта ОСОБА_9 та завідувача гематологічного відділення ОСОБА_8 , від 17.05.2024 за підписом лікаря-консультанта (в.о.завідувача гематологічного відділення) ОСОБА_9 , від 30.08.2024 за підписом лікаря-консультанта ОСОБА_9 та завідувача гематологічного відділення ОСОБА_8 , засвідчених печаткою, згідно з якими ОСОБА_6 рекомендовано лікування лікарським засобом «Револад», який у КНП «ЗОКДЛ» ЗОР відсутній.
Аналогічний лікарський засіб, як необхідний для лікування ОСОБА_6 , зазначений у виписках із її медичної карти від 10.09.2024 та 10.12.2024.
На підтвердження вартості медичного препарату «Револад» суд бере до уваги надану позивачкою роздруківку з мережі Інтернет щодо його вартості в аптеках - від 7572,35 грн. до 8176,00 грн. та копію фіскального чеку від 20.08.2024, згідно з яким вартість вказаного препарату (таб. в/об 25 мг №28), придбаного позивачкою в аптеці №104 ПрАТ «Аптеки Здоров'я», становить 7902,65 грн.
Сторона відповідача не спростувала належними та допустимими доказами необхідності лікування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у т.ч. у спосіб зазначений у консультативному висновку спеціаліста від 17.05.2024 та у виписці з медичної карти хворого від 10.12.2024, та доцільності здійснення таких заходів, спрямованих на її лікування та викликаних хворобою дитини.
Доводи сторони відповідача про те, що консультативний висновок спеціаліста від 17.05.2024, яким визначені лікарські призначення, є недостовірним та не підтверджує необхідності понесення витрат на оплату вказаних призначень, судом до уваги не беруться, оскільки консультативний висновок складено та підписано лікарем (в.о. завідувача гематологічного відділення) КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР ОСОБА_9 , засвідчено печаткою медичного закладу та лікаря, яка, як фахівець в галузі медицини, відповідає за достовірність даних, внесених до документа.
Крім того, вказаний консультативний висновок в частині призначеного лікування, дозуваннявказаного лікарського засобу - 1 таб. 3 рази на добу, не суперечить іншим медичним документам, наданим позивачкою, зокрема консультативному висновку спеціаліста від 30.08.2024, виписці із медичної карти ОСОБА_6 від 10.12.2024, рецепту від 10.12.2024, а також поясненням свідка ОСОБА_8 - завідувача гематологічного відділення КНП «Запорізька ОКДЛ» ЗОР щодо необхідності постійного прийому дитиною вказаного лікарського препарату з дозуванням 75 мг на добу.
Та обставина, що у консультативному висновку від 17.05.2024 не зазначено дозування лікарського засобу «Револад», який призначений доньці сторін, не свідчить про його очевидну необґрунтованість, остільки відповідно до Інструкції для медичного застосування лікарського засобу «Револад», яка була додана стороною відповідача до відзиву на позовну заяву, вказаний лікарський засіб випускається у формі таблеток лише по 25 мг та 50 мг.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги сторона позивача посилається на вартість лікарського засобу, який передбачає мінімальне дозування лікарського засобу, тобто 25 мг, що не суперечить змісту рецептурних даних, відображених у консультативному висновку лікаря.
Непогодження сторони відповідача із дозуванням та тривалістю прийому вказаного лікарського засобу, які призначені доньці сторін лікарем, також не може бути підставою для визнання медичних документів, у т.ч. консультативного висновку від 17.05.2024, необґрунтованими та необ'єктивними, оскільки метод лікування, тривалість застосування лікарського засобу залежить від ступеня тяжкості та перебігу захворювання і визначається лікарем індивідуально. Зокрема, в Інструкції для медичного застосування лікарського засобу «Револад» зазначено, що режим дозування є індивідуальним і базується на кількості тромбоцитів у кожного пацієнта.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка лікар ОСОБА_8 підтвердив, що ОСОБА_6 призначено лікування медичним препаратом «Револад» як остання стадія лікування її захворювання, наразі їй потрібно приймати 75 мг препарату «Револад» на добу. Дійсно дозування препарату залежить від рівня тромбоцитів у крові та клінічних ризиків, проте усе попереднє лікування дитини за 10 років не принесло позитивних результатів, повного рівня ремісії не досягнуто, поліпшення були короткочасні, тому вказаний препарат дитині життєво необхідний на постійній основі. Держава не забезпечує безкоштовне лікування цим препаратом.
Таким чином, враховуючи стан здоров'я доньки сторін, наявне у неї захворювання, а також характер лікування, який призначено лікарем, зокрема необхідність систематичного тривалого лікування та прийому дитиною дорогого лікарського препарату «Револад», на що посилається позивачка і чого не спростувала сторона відповідача, суд вважає, що в даному випадку таке лікування повинне покриватись і за рахунок додаткових витрат зі сторони батька дитини - відповідача ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, враховуючи вартість необхідного для лікування дитини медичного препарату «Револад» з дозуванням 25 мг - від 7572,35 грн. до 8176,00 грн за 1 упаковку з 28 таблетками, що також відповідачем не спростовано, призначене дозування цих ліків (75 мг на добу), необхідність постійного та тривалого лікування, виходячи з того, що точний розмір передбачуваних витрат в даному випадку визначити не можливо у зв'язку з коливанням цін на медичні препарати, а також враховуючи матеріальний стан сторін, зокрема відповідача, який працездатного віку, але офіційно не працевлаштований та як ФОП у 2022, 2023 роках та у 1 кварталі 2024 року доходів не мав, повинен сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки свого доходу,даних про наявність інших утриманців не повідомив, враховуючи також його стан здоров'я, а саме наявність діагнозів: виразкова хвороба шлунка, подагричний артрит, з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а саме про стягнення з ОСОБА_4 додаткових витрат на лікування доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 10000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, оскільки витрати на системне та довготривале лікування при такому стані здоров'я дитини є додатковими та необхідними витратами, що викликані особливими обставинами, передбаченими статтею 185 СК України.
Такий розмір додаткових витрат на переконання суду є розумним та справедливим.
У даному випадку суд також виходить з того, що відповідач не заперечує свого обов'язку нести додаткові витрати на лікування доньки, а також враховує надані представником відповідача пояснення в судовому засіданні щодо можливості відповідача ОСОБА_4 самостійно придбавати необхідний доньці лікарський препарат «Револад», а також можливість відшкодування ним позивачці половини вартості цього препарату у разі, якщо вона буде його фактично купувати, що свідчить про його певну матеріальну спроможність сплачувати позивачці додаткові витрати на лікування доньки.
Водночас, такі можливості відповідача, а такожфакт, що він до звернення позивачки до суду добровільно надавав матеріальну допомогу, у т.ч. на лікування доньки, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на лікування хворої дитини, оскільки це не позбавляє позивача права звернутись до суду з цим позовом.
Обраний позивачкою спосіб стягнення з відповідача додаткових витрат на лікування доньки у вигляді щомісячних платежів, відповідає як вимогам закону, так і фактичним обставинам справи.
Крім того, ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 320/383/19 роз'яснено, що присуджений розмір додаткових витрат на дитину не є незмінним, адже відповідач не позбавлений права звернутися до суду із позовом про зменшення розміру присуджених до стягнення з нього додаткових витрат на дитину після істотної зміни або припинення обставин (одужання або істотне покращення стану здоров'я його дитини), які стали підставою для задоволення позову.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат на лікування доньки ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню.
При цьому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на оздоровлення дітей у розмірі 15000,00 грн на кожну дитину один раз на рік до досягнення ними повноліття є безпідставними та недоведеними.
Як вже зазначалось, положення ст.185 СК України стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина потребує додаткових витрат у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу.
Так, звертаючись до суду з цим позовом позивачка посилалась на те, що у зв'язку з інвалідністю її неповнолітня донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує щорічного літнього оздоровлення, але вона не може залишити другу дитину вдома, тому на відпочинку для оздоровлення перебувають діти разом.
В судовому засіданні позивачка пояснила, що через те, що донька є дитиною з інвалідністю, їй також необхідне санаторно-курортне лікування та оздоровлення, у т.ч. на морських курортах. Оскільки старшого сина вона не може залишити без такого літнього відпочинку, діти мають відпочивати та проходити оздоровлення разом. За її підрахунком такі витрати становлять 60000,00 грн. на двох дітей та складаються з оплати вартості проїзду до місця призначення, найом житла, придбання продуктів харчування тощо. Ці витрати планується здійснювати щорічно влітку.
Однак, вирішуючи спір в цій частині, суд вважає, що позивачкою в порушення вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження істотних обставин, які у даному випадку мають значення, а саме які викликали необхідність додаткових витрат на дітей в майбутньому на оздоровлення та відпочинок, та в якому саме розмірі вони повинні покриватись.
Так, згідно наявної у справі медичної документації, неповнолітня донька сторін дійсно є дитиною з інвалідністю, проходить лікування як амбулаторно, так і стаціонарно.
Разом з тим, відомостей про медичні рекомендації та лікарські призначення щодо її потреби в санаторно-курортному лікуванні або іншому виді оздоровлення за профілем захворювань, надані позивачкою медичні документи не містять.
Відомостей про наявність хронічних захворювань у неповнолітнього сина сторін, медичні рекомендації та лікарські призначення щодо його потреби в санаторно-курортному лікуванні або іншому виді оздоровлення, в матеріалах справи відсутні.
Суд погоджується з доводами сторони відповідача, що вимога про стягнення додаткових витрат на оздоровлення неповнолітнього сина також є безпідставною з огляду на те, що хвороба та інвалідність однієї дитини автоматично не підтверджує наявність підстав для стягнення таких витрат на іншу (здорову) дитину та не є особливою обставиною, з якою ст.185 СК України пов'язує їх стягнення.
Обставини, на які посилається позивачка як на підставу додаткових витрат на оздоровлення, в даному випадку є загальними і неконкретизованими. Позивачкою не зазначено, в чому саме полягає особливість таких обставин, зокрема, необхідність саме літнього оздоровлення, і чому вони повинні покриватись за рахунок саме додаткових витрат.
Крім того, позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що такі додаткові витрати є необхідними, неминучими та передбачуваними і вона обов'язково має нести їх періодично або постійно в майбутньому.
Розмір заявлених додаткових витрат 15000,00 грн. щорічно на кожну дитину позивачкою відповідними документами також не обґрунтований, розрахунок цих витрат нею суду не наданий, дана сума не деталізована.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено сукупністю належних та допустимих доказів наявність правових підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат на оздоровлення неповнолітніх дітей розмірі 15000,00 грн щорічно на кожну дитину до їх повноліття.
Таким чином, позов ОСОБА_1 в частині стягнення додаткових витрат на дітей на оздоровлення є необґрунтованими та не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.141 ЦПК України та враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору як за позовом про стягнення аліментів, так і за позовом про стягнення додаткових витрат на дитину, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 23.05.2024 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на лікування доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, від дня пред'явлення позову 23.05.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів Бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 04 березня 2025 року.
Суддя М.В.Сидорова